Врятовані з-під обстрілів: картини, евакуйовані з Донеччини, експонують в Хмельницькому

Понад 50 картин з Донеччини, які вдалося евакуювати, можна побачити на виставці в Хмельницькому обласному художньому музеї. Мистецькі твори об’єднали в експозицію «Схід. Рівень Свободи». Їх автори – художники, жителі Краматорська, Слов’янська, Бахмута, Святогірська та Дружківки.

Ці картини – не музейні експонати, а з приватних колекцій. На полотнах – мало війни: переважна більшість – про природу, шахтарське буття, побут та колорит сходу України. А ще є авторські дитячі роботи, написані вже тут, на Хмельниччині, подалі від війни. Проте маленькі автори саме її здебільшого відтворювали на чистих аркушах.

«Сергій Захаров у 2014 році жив в окупованому Донецьку. На вулицях міста хоробрий митець виставляв свої арт-твори, протестуючи проти захоплення України. Як наслідок – два місяці в полоні. Вже й не пам’ятає, скільки разів копав собі яму… Але друзі змогли викупити його. Нині мешкає у Києві. Коли в лютому цього року російські окупанти захопили Маріуполь, де мешкав його син, і довго не було зв’язку з рідними, в уяві художника виникали різні картини. Так народилося полотно «Майданчик». Поряд з дитячою гойдалкою – невідома могила…», – розповіла, знайомлячи з експозицією, Антоніна Мельничук, завідувачка науково-експозиційним фондом музею.

Мистецькі твори об’єднали в експозицію «Схід. Рівень Свободи»

Чекають на своє місце в галереї шість незвичних експонатів – картин, написаних на бокових дошках ящиків з-під снарядів. Їх ще під час окупації Слов’янська дуже багато було розкидано містом. Так у Володимира Трутка, котрий мешкає у Слов’янську, з’явилася ідея створення мистецьких творів на цих ящиках. Тематика здебільшого духовна. До прикладу, заклеєні навхрест вікна у храмі… Свої твори автор дарував українським бійцям. Частина з них сьогодні в Хмельницькому.

Чекають на своє місце в галереї шість незвичних експонатів – картин, написаних на бокових дошках ящиків з-під снарядів.

«Буду шахтарем» – полотно бахмутчанина Сергія Садчикова про споконвічну безвихідь місцевого населення у виборі професії.

Переважна більшість картин, які переїхали до Хмельницького, була написана ще до війни. Вони зберігалися в приватних колекціях митців. За словами Антоніни Василівни, мистецькі твори допомогли евакуйовувати волонтери. Суттєву підтримку надають і міжнародні партнери. Вони допомагають з придбанням необхідних технічних засобів, матеріалів тощо.

Переважна більшість картин, які переїхали до Хмельницького, була написана ще до війни.

Окрема експозиція на виставці – роботи юних аматорів-переселенців та хмельничан. Їх усіх згуртував Володимир Півень з Дружківки. Частину дітей він навчав ще на рідній Донеччині, з іншими познайомився вже тут, подалі від бойових дій. На дитячих картинах – Україна, її воля до перемоги, хоробрі українці та жалюгідні вороги. Словом, така собі арт-терапія від пережитого, від побаченого, де яскраві фарби на дитячих малюнках – це неодмінно перемога добра над злом.

Окрема експозиція на виставці – роботи юних аматорів-переселенців та хмельничан.

«Подивитися виставку можна в нашому музеї безкоштовно до 25 вересня, – каже Антоніна Мельничук. – Затим частина картин буде зберігатися в наших фондосховищах, а частина вирушить в інші міста України для того, щоб більше людей дізналися про мистецтво і митців Донеччини. Адже на полотнах – особливий стиль, унікальний колорит, притаманний побуту, праці, природі сходу нашої держави. На жаль, ми більше стали довідуватися про них під час війни».

Світлана ВОЛКОВА.