ye-logo.v1.2
27 Вересня, 2020

На Поділлі буде Африка?

6052 1
На Поділлі порідшають ліси, а степова зона збільшиться.. Фото: Колаж Євгенія Дорофєєва

Вчені вважають, що спекотне літо – лише частина тих змін, які відбуватимуться у найближчі десятиліття

Цьогорічне літо подарувало нам стільки сонця, що значна кількість подолян не пам'ятають такої спеки за все своє життя. Зміни клімату вже відбуваються, як наголошують екологи. Зупинити ці процеси вже неможливо, лише можна пом'якшити наслідки. Природоохоронці, кліматологи, екологи роблять досить невтішні прогнози.

Підвищення температури на два градуси – критична межа
Зміни на Землі відбувалися завжди, але раніше вони були природними. Нині діяльність людини значно пришвидшує ці процеси. Вирубка лісів, викиди вуглекислих газів, промислові забруднення – процеси, які змінюють навколишнє середовище до невпізнанності.
«Клімат насправді вже міняється, і не лише цього року, – підтверджує координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук. – При підвищенні середньої температури в світі на два градуси зміни в природі вже будуть беззворотні. Відбуватимуться аномальні природні явища, не характерні для тих чи інших територій, як наприклад, цьогорічна спека. Танення льодовиків викличе проблеми з питною водою та змінить світовий океан. За статистикою Гідрометцентру, кількість та сила стихійних лих вже сьогодні збільшилась майже вдвічі».
Наслідки будуть катастрофічними – застерігають вчені. Нині  в Україні середня температура вже підвищилася на 0,8 градуса. За таких темпів забруднення навколишнього середовища, до кінця століття вчені прогнозують підняття середньої температури на сім градусів.
Вихід – зменшити викиди вуглекислого газу щонайменше на 25 відсотків, а краще – на 40 відсотків, припинити вирубку лісів та переходити на екологічно чисті джерела енергії.
Тим не менше, в управлінні лісового та мисливського господарства в Хмельницькій області заспокоюють. Завдяки запобіжним заходам, посиленому чергуванню вдалося не допустити збільшення кількості випадків лісових пожеж.
«У порівнянні з іншими областями, у нас ситуація досить непогана, – запевняє головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства в Хмельницькій області Євген Клок. – Із 186 гектарів підвідомчого лісу, а всього в області 286 гектарів, нині зафіксовано 51 пожежа, постраждало більше сім гектарів лісу. За 2009 рік лісовими пожежами було охоплено понад 11 гектарів».
«За останній тиждень, незважаючи на спеку, пожеж у лісах чи на торфовищах ми не фіксували, – розповідає начальник Центру пропаганди ГУ МНС України в Хмельницькій області Ігор Цюзік. – І хоча є випадки, що вулиці міста затягує дим, причина – не пожежа, швидше за все, мешканці палять сміття на своїх власних подвір'ях».
Що думають з приводу підвищення температури та поступового потепління на Поділлі епідеміологи, нам розповіли в Хмельницькій обласній санітарно-епідеміологічній станції. «Прогнозувати щось дуже важко, та й це не наша справа, цим займаються науковці. Якщо й мінятимуться санітарні вимоги та рекомендації, то над їх розробкою працюватимуть науковці в науково-дослідних інститутах. Ми лише можемо висловити деякі думки з приводу проекту на громадських обговореннях», – каже заступник головного лікаря обласної санепідстанції Тетяна Грицькова.
«Літо – пора інтенсивного розвитку кишкових інфекцій. Так було завжди, навіть не при такій спеці. З приводу появи екзотичних хвороб – тут важко щось прогнозувати», – каже завідуюча епідвідділом обласної санітарно-епідеміологічної станції  Лариса Калінер.

Лісостепова зона може стати напівпустелею
“На одній із сесій ООН обговорювали проблеми зміни клімату, – розповідає голова президії Хмельницької обласної ради Товариства охорони природи України Юрій Рєзніков. – За 10 років зміни у навколишньому світі перевершили навіть найсміливіші прогнози вчених. Найгірше те, що на Поділлі ніхто нічого не робить, щоб завадити зміні клімату”.
Вчені прогнозують навіть нашому північному сусіду – Білорусі – появу степів.
“За нашими спостереженнями, ймовірно, в Україні слід очікувати пустелі та напівпустелі, – говорить  голова ради екологічної групи “Печеніги” Сергій Шапаренко. – Тому у нинішній лісостеповій зоні будуть суттєві зміни”.
Поділля знаходиться у лісостеповій зоні, на півночі наближаючись до лісової, принаймні у нинішній час. Як сказав Анатолій Рокочинський, професор, декан кафедри гідромеліорації Національного університету водного господарства та природокористування, важко спрогнозувати, чи буде у нас Африка, але той факт, що зміни вже незворотні – очевидний.
Отож за прогнозами південна частина України, де нині – степи, перетвориться на напівпустелю, у лісостеповій зоні, до якої належить Поділля, порідшають ліси та збільшаться степи, ліси замінять лісостепові зони.

Знайомтесь – нові кліматичні умови!
«Клімат відіграє визначальну роль у формуванні агроекологічних умов ведення сільськогосподарського виробництва, – вважає  аспірант кафедри гідромеліорації Національного університету водного господарства та природокористування Тетяна Савчук. – Необхідними є знання, які саме сільськогосподарські рослини вигідно вирощувати в тій чи іншій місцевості, як клімат впливає на ґрунти, на яких вирощуються ці рослини, які методи краще застосувати при їх вирощуванні».
Сума температур дозволить без обмежень висівати кукурудзу на зерно середньостиглих і пізніх сортів північніше, ніж раніше, вирощувати соняшник пізніх сортів. На думку науковців, глобальне потепління в Україні в найближчі 10 років матиме як позитивний, так і негативний вплив на сільське господарство. При цьому баланс цих впливів буде різним у різних агрокліматичних зонах. Продовження вегетаційного періоду буде сприятливим для сільського господарства північної половини країни, для південної, навпаки, обумовить збільшення посух.
“За даними Інституту землеробства, якщо раніше оптимальним терміном початку сівби озимих вважалося 25 серпня, то за нинішніх кліматичних змін ця дата змістилася приблизно на 10 вересня”, – підсумувала Тетяна Володимирівна.
“Раніше виноград, персики були на Поділлі “диковинкою”, – розповідає хмельницький садівник Владислав Бігун. – Нині вже ось у серпні є сорти винограду, які достигли. Деякі вже навіть встигли з'їсти. Раніше потрібно було чекати вересня, жовтня і сподіватися, що не буде морозів. І персики цього літа вже достигли в липні. Абрикоси можна було збирати вже 30 червня”.
Кліматологи прогнозують, що у фермерів з'явиться можливість збирати кілька урожаїв за сезон. Та це може стосуватися однорічних рослин – редиска, огірки тощо. Також позитивним є збільшення вуглекислого газу, вважають вчені, адже ним живляться рослини. Проте за нинішніх кліматичних змін, зменшується кількість опадів у той період, коли формується рослина – травень.
Також вчені повідомляють, що помічають появу тварин та рослин, характерних для південнішої частини України. А ті представники флори та фауни, які раніше почувалися на Поділлі комфортно, нині “виживають”. Особливо ці процеси помітні серед рослинного світу. Зокрема, клени, які полюбляють помірно тепле літо, характерне для Хмельниччини, у таку спеку просто не витримують.
Доказом зміни тваринного світу є хоча б той факт, що хмельничани в центрі міста зустрічають богомолів. Хоча ця комаха радше характерна для Криму, як зазначено у Вікіпедії.
Інші ж науковці запевняють, що представники середземноморської фауни для Поділля взагалі не новина. Взяти хоча б Дністер та його береги.
“Важко робити прогнози, адже одні вчені пророкують потепління, інші – похолодання, – пояснює кандидат біологічних наук, доцент, декан природничого факультету Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Дмитро Матвєєв. – Насамперед на флору та фауну впливає людина. Можуть бути певні внутрішньопопуляційні зміни, що змушують шукати нову територію. Деякі види йдуть за людьми. У нас навіть почали з'являтися північні види. Активність гадюк – цілком сезонне явище”.

Найвразливіші – мозок, судини та серце
Насправді медики остерігаються робити якісь прогнози. Цим мають займатися вчені  у науково-дослідних інститутах. Однак, і цьогорічне літо навчило їх пристосовуватися до нових умов. Насамперед, від спеки страждає мозок, судини та серце. Тому, кажуть фахівці,  при глобальному потеплінні почастішають і помолодшають серцево-судинні захворювання, зросте кількість гіпертоніків. Зміна клімату потягне за собою розлади вегето-судинної системи. Та й у нібито здорових людей можуть почастішати головні болі, знизитися працездатність. А зайва кількість води, яку ми випиваємо у спеку,  може викликати патологію нирок і, знову ж таки, серця. Щоправда, пити таки доведеться більше. Приміром, при температурі повітря вище + 30 градусів потрібно випивати три літри води на добу. «Краще пити звичайну кип'ячену воду чи мінеральну негазовану, чай, компоти з яблук, смородини, – радить головний лікар обласного центру здоров'я Людмила Небесна. – На ніч бажано пити відвар м'яти: він позитивно впливає на загальний стан організму, відновлює роботу нервової системи, судин, є загальнозміцнюючим засобом».  Якщо ж клімат наш стане прохолоднішим і вогкішим, то неприємностей нам варто чекати з боку суглобів.
Підвищення температури повітря змусить домогосподарок  переглянути своє звичне меню.  Насам- перед, їм доведеться щодня стояти біля плити. Адже, як зазначає Людмила Небесна, у спекотні дні не варто готувати їжу про запас. «Термін придатності більшості продуктів розрахований на звичний для нас температурний режим, – каже Людмила Федорівна. – Навіть у холодильнику термін зберігання продуктів значно скорочується, якщо за вікном плюс тридцять. Категорично не можна купувати їжу на лотках, які не обладнані холодильниками».
Як це не дивно звучить, але при глобальному потеплінні легше буде «підчепити» застуду або радикуліт. Винні ж у цьому – кондиціонери. Важливо пам'ятати, що різниця температури у приміщенні та на вулиці не повинна перевищувати десяти градусів.
До речі, Міністерство охорони здоров'я України радить хворим, які вживають будь-які лікарські препарати, обов'язково порадитися з лікарем. Адже під час спеки вони можуть змінити свій вплив на організм. Як зазначають у міністерстві, препарати високого ризику – діуретин, антихолінергічні засоби, нейролептики.
Роботодавцям доведеться переглянути
робочі графіки
Звісно, якщо вони дбають про здоров'я своїх працівників та  бажають отримати максимальну віддачу від них. Адже вченими доведено,  що підвищення температури на кожний градус  вище 26 знижує працездатність людини на десять відсотків.  До речі, фахівцями доведено, що більше страждають представники інтелектуальної праці. Як стверджують у МОЗ, після постійної фізичної праці організму для відновлення потрібно сім днів, а після інтелектуального навантаження – 14. Уже цього літа Міністерство охорони здоров'я України радило роботодавцям  подовжити обідню перерву або скорочувати робочий день. Наприклад, якщо температура в офісі перевищує 28 градусів на один градус, робочий день має тривати шість годин.  І якщо тенденція до потепління збережеться й надалі, роботодавцям серйозно доведеться задуматися над створенням оптимального режиму роботи. Навіть якщо вони й не дуже перейматимуться здоров'ям своїх працівників, то замисляться над власними прибутками, адже якщо нічого не змінювати, працездатність робітників впаде до нуля.

Коментарі:

Юрій 27.08.2010 07:36

Для чого ці брехні про глобальне потепління?А 30-тиградусні морози минулої зими,це теж потепління?Виноградники на Поділлі диковинка?Чи знаєте ви,що в радянські часи на берегах Дністра були чудові виноградники,які були знищені під час антиалкогольної кампанії М.С.Горбачова?І баштанні культури у нас раніше чудово росли в Новоушицькому і Кам'янець-Подільському р-нах.

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую