ye-logo.v1.2

Подорожуємо Україною. Пішки з Києва до Говерли за 23 дні

Туризм 4973
Мандрівник у Хмельницькому провів майже цілий день
Мандрівник у Хмельницькому провів майже цілий день. Фото: автора та Іллі Кротенка

Мандрівник Ілля Кротенко пройшов 705 кілометрів.

 Ілля Кротенко народився у Казахстані, виріс на Рівненщині, а останні 12 років мешкає у Києві. Він педагог та громадський діяч, учасник АТО. Нещодавно він повернувся із тривалої пішої мандрівки. За 23 дні він жодного разу не користувався транспортом, а завжди йшов пішки, навіть коли оглядав міста. Під час своєї подорожі мандрівник дістався із серця України – Києва – до найвищої точки країни – Говерли, а ще по дорозі відвідав близько 150 населених пунктів, побачив гарні природні об‘єкти та архітектурні пам‘ятки. Для читачів ye.ua Ілля Кротенко дав ексклюзивне інтерв‘ю, в якому поділився враженнями від цікавої мандрівки та планами на майбутнє.

- Ілля, скажи, будь ласка, звідки взялася така ідея – пройти пішки з Києва до Карпат?

- У 2013 році, коли розпочався Майдан, у мене визрівав якийсь соціальний проект, який мав на меті об‘єднати Україну. Спершу я думав пройти пішки від крайньої точки Луганської області до крайньої точки Закарпаття. Але все закрутилося, потім частину українських територій окупували. У 2015 році я демобілізувався з армії і почав знову виношувати цей план. У жовтні 2016 року у мене нарешті з‘явилась можливість це зробити. Я скоротив маршрут вдвічі. Але тоді я пройшов 150 км за п‘ять днів і був змушений зійти з маршруту. Був у дуже незручному взутті, натер мозолі, один з низ запалився, у мене піднялася температура. Але тоді я пообіцяв собі, що обов‘язково це зроблю. Цього разу все склалося добре.


Мальовничі дороги на шляху у мандрівника.

- Ти рухався найкоротшим маршрутом?

- Я склав найкоротший маршрут від Києва до Говерли, він мав 600 км. Але потім додав цікаві місця по дорозі, які б хотів відвідати. Так він збільшився до 705 км. Але це відстань суто по маршруту, не враховуючи різних прогулянок, сходжень з маршруту. Загальний кілометраж вийшов ще на кілька десятків кілометрів більшим.


У Коломиї.

- Якими дорогами ти переважно йшов?

- По-різному: і трасами, і регіональними дорогами, і польовими.

Читайте також: Веломандрівник: щоб побачити щось гарне, не обов'язково їхати далеко.

- А ночував де?

- У лісах, лісосмугах, якщо таких не було, просто відходив від траси на декілька десятків метрів від дороги і влаштовувався під деревами (У Іллі з собою були туристичний килимок, спальник і тент – прим. авт.). Чотири рази ночував у незнайомих людей, як от у Хмельницькому. Перед сходженням у гори переночував у хостелі.


316 км подолано! Саме стільки мандрівник йшов від Києва до Хмельницького.

- А яке враження у тебе склалося про наше місто?

- Дуже хороше. Мені казали, що у Хмельницькому немає нічого цікавого. Але мені сподобалося. Тут не відчувається провінційного застою. Поблукав історичним центром міста, був на вашому великому озері, бачив гарний захід сонця, велику кількість людей, які відпочивали. Особливо сподобалося, як на майдані Незалежності і просто на сходинках біля облдержадміністрації тусуються скейтери. Як мінімум, поважні чиновники не забороняють їм цього робити. А поряд ще й прапор ЄС висить. Дуже символічно.


Такий захід сонця Ілля сфотографував у Хмельницькому.

- А які місця на твоєму шляху найбільше сподобалися?

- Дністровський каньйон, Джуринський водоспад і Червоноградський замок, місто Заліщики на Тернопільщині, Меджибізька фортеця на Хмельниччині, міста і селища Івано-Франківської області, їхні дерев‘яні гуцульські церкви.


Червоноградський замок на Тернопільщині справив на подорожнього одне з найяскравіших вражень.

- Ноги не втомлювалися від такого навантаження?

- Найскладнішим для ніг був другий тиждень, а потім стало легше. Виробив свої методи захисту від мозолів: щовечора робив гігієнічну обробку ніг, натерті місця обробляв живильною маззю, а перед початком руху примотував до них ватні диски пластиром. Тепер, навпаки, ноги болять, коли немає навантаження. От вчора зранку пробіг 21 км, щоб вони хоч трохи попрацювали.


На відпочинку.

- А як ти повертався додому?

- Автостопом. Виїхав з Ворохти і майже добу добирався.


Традиційний снідак мандрівника-вегетаріанця - вівсянка зі згущеним молоком.

- До цього ти багато подорожував?

- Так, останні кілька років двічі-тричі на рік ходив у піші мандри. Однак остання – найдовша. До цього я долав 100-150 км, найдовша відстань була 180 км лісами Полісся.


На Чорногірському хребті у Карпатах.

- А чому саме пішки?

- Такий спосіб мандрів я полюбляю найбільше. Так можна побачити найбільше цікавого на шляху. Наприклад, на велосипеді буде швидше, але не буде того обсягу, масштабу.


Усе це вмістилося у наплічнику мандрівника.

- Чи думав ти вже над майбутніми походами?

- Так, плани маю. Можливо, вже цього року здійсню нову мандрівку на тисячу кілометрів, також хочу пішу подорож Європою влаштувати.


Церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі Криворівня на Івано-Франківщині.

Стежте за мандрівками Іллі Кротенка на його сторінці у Фейсбук.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую