clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMail

Подорожуємо Україною. Замок на горі, легенди про королеву Бону та інші цікавинки Кременця

У містечку на Тернопіллі збереглося чимало храмів та інших старовинних пам’яток.

 Кременець – це містечко, в якому я була чотири рази. І якщо випаде нагода, обов’язково поїду знову. Таке воно цікаве і миле, старовинне і мальовниче. Безперечно, в Україні є міста з більшою кількістю пам’яток, з краще збереженими фортецями (від Кременецької залишились самі руїни), з розвиненішою інфраструктурою для туристів. Та Кременець – неповторний. Через усе місто тягнеться широка вулиця, вздовж якої розташувалося більшість старовинних храмів та будівель, серед яких розкішний єзуїтський костел, який перетворився на православну церкву, Богоявленський монастир, де зберігається чудотворна ікона, та багато інших.

Над усім цим височіє гора Бона із руїнами замку, з якої відкривається неповторна панорама міста. А навколо – Кременецькі гори, не дуже високі, зате дуже мальовничі.

«Ще 40 тисяч років тому тут оселилися люди, а 30 тисяч років тому вони вже торгували. А все завдяки Кременецьким горам, де є поклади унікального чорного кремнію, з якого виготовляли найкращі знаряддя праці та зброю», - розповідає краєзнавець Оксана Ленчук.

Читайте також: Урочище Червоне: найгарніші замкови руїни та найвищий водоспад.

Кременецький замок і гора Бона

Висота замкової гори – 397 метрів над рівнем моря, і на 105 метрів вона підіймається над містом. Її називають гора Бона на честь колишньої власниці Бони Сфорца – дружини польського короля Сигізмунда І. Бона укріпила замок і розбудувала містечко, за що вдячні мешканці увічнили її ім’я. Місто зберігає чимало легенд та переказів про королеву Бону, в одних вона постає жорстоким тираном, в інших – доброю і мудрою правителькою.

Над містом височіє гора Бона із замком. На передньому плані - Миколаївський собор.

Одну із легенд переповідає екскурсовод Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Дарія Бондар: «Приїхавши у Кременець, Бона закохалася в місцеві краєвиди і хотіла залишити по собі щось величне і грандіозне. Вирішила з’єднати замкову і сусідню Чернечу гору мостом. І щоб виконати це нелегке завдання, Бона дала місцевим майстрам всього-на-всього три тижні. Міст виготовили зі шкур волів і зв’язали телячими жилами. Першим на міст пустили вершника. Коли той успішно його подолав, тоді королева вирішала сама ним проїхатися. Але міст обірвався, свита, катера полетіли у прірву, а королева дивом врятувалася завдяки пишній сукні, яка замінила їй парашут. Та науковці стверджують, що Бона не бувала у Кременці».

  

Залишки Кременецького замку.

На вершечок гори веде вулиця Замкова, вимощена бруківкою, вздовж якої стоять будинки 19 століття. Нею можна дістатися на авто, але значно цікавіше пройтися пішки.

Кременецька фортеця була дуже могутньою і неприступною. Кременець – одне з чотирьох міст, які не взяв хан Батий під час монголо-татарської навали.

Читайте таокж: Чортова Дебря, печерна церква, неоготичний костел та інші цікавинки Струсова.

Та у 1648 році її взяв Максим Кривоніс із своїм військом після шеститижневої облоги. Козаки дуже сильно зруйнували замок, і відтоді оборонної функції він більше не виконував. Лише деякий час за замком ще зберігалася адміністративна функція, тут засідало керівництво міста.

Зараз від фортеці залишилися руїни стін та однієї з трьох веж – надбрамної.

З гори Бона відкривається чудовий краєвид на місто та околиці. Вдалині можна побачити Почаївську Лавру. Серед місцевих існує прикмета: якщо куполи Лаври добре видно, дощу у Кременці не буде.

Так Кременець виглядає з замкової гори взимку...

...а так - влітку.

Також з замкової гори видно трампліни для стрибків на лижах. Трампліни досі діють, завдяки спеціальному покриттю ними користуються як взимку, так і влітку.

Над Кременецьким замком заходить сонце...

«З замкової гори можна побачити П’ятницький цвинтар, який ще називають козацьким. З ним також пов’язана легенда. Кам’яні хрести з’явилися після облоги фортеці. За легендою, Під час облоги фортеці загинуло чимало козаків. Вони вирішили поховати своїх загиблих побратимів, але вже стемніло, і справу відклали на наступний день. Та коли на ранок прокинулися, на місці, де лежали загиблі, стояли хрести. Декілька було у вигляді кобз, і стояли вони над кобзарями», - розповідає Дарія Бондар.

Єзуїтський колегіум – Волинська гімназія

Найвеличніша споруда у самому місті – це комплекс колишнього єзуїтського колегіуму, заснований у 1731-53 роках. Заклад був солідний, тут діяла школа граматики, риторики, ботаніки, обсерваторія і метеорологічна станція, був закладений аптечний сад та збиралася багата бібліотека.

Єзуїтський колегіум настільки масштабний,  що добре роздивитися його можна лише здалеку. 

Після розпуску єзуїтського ордену у 1805 році тут організували Волинську гімназію. Тоді Кременець став центром світської освіти на Волині. Сюди запрошували відомих викладачів із Європи, серед яких був Олександр Міцкевич (брат поета Адама Міцкевича). А австрійський ботанік Віллібальд Бессер разом з відомим садівником Діонісієм Макклером розширили сад єзуїтів до ботанічного, у якому росли рідкісні рослини з різних кліматичних поясів.

Домінанта єзуїтського комплексу - костел святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки.

Хоча єзуїтського колегіуму давно не існує, у його будівлях продовжують освітянську традицію. Зараз тут один із корпусів Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Т. Шевченка.

Фрагмент будівлі єзуїтського колегіуму у Кременці.

А єзуїтський костел святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки у 1921 році став православним, як і багато інших храмів міста. А все через те, що після третього поділу Польщі місто відійшло до Російської імперії. Зараз це собор Преображення Господнього, який постійно діє з 1991 року. Під центральним храмом є ще нижній, де були знайдені поховання монахів-єзуїтів. Зараз у храмі ведуться реставраційні роботи.

Сходи зберелися з давніх часів.

  Підписатися на канал "Є" в Youtube

Богоявленський монастир і чудотворна ікона

Богоявленський жіночий монастир добре відомий прочанам, які їдуть у Почаїв. Адже саме тут завершується паломницький тур. Він має давню історію, заснований у 1633 році.

Вид на Богоявленський монастир (в центрі, із зеленим дахом) з гори Бони.

Тоді монастир був чоловічим, при ньому діяли школа і друкарня, де надрукували «Кременецьку граматику». У 18 столітті став уніатським і перейшов у будівлю колишнього католицького монастиря реформаторів, де перебуває і нині.

У Богоявленський монастир стікаються православні паломники з усієї України.

«Там гарна енергетика, є мощівник святого Пантелеймона, який час від часу стає теплим, мощі святої Варвари та Кременецька чудотворна ікона скорботної Богородиці. У неї руки схрещені на грудях, їй моляться про зцілення люди з хворобами нервів, ДЦП та при інфекційних захворюваннях», - розповідає краєзнавець Оксана Ленчук.

Читайте також: Микулинці - не тільки пиво...

Архітектурні багатства Кременця

На цьому родзинки Кременця не закінчуються. Є тут будинки-близнюки, збудовані у 18 столітті. Це два однакові будинки, з’єднані між собою спільною стіною.

У центрі міста, навпроти єзуїтського костелу стоїть Миколаївський православний собор блакитного кольору. До 1832 року це був найбільший католицький храм міста і належав він до францисканського монастиря.

  

Колишній костел францисканського монастиря.   Хрестовоздвиженська церква кінця 19 століття.

Також у місті вціліла кам’яна синагога, яка зараз облаштована під автовокзал. Також про колись численну єврейську громаду нагадує напівзакинуте єврейське кладовище на схилі пагорба.

  

Єврейське і козацьке кладовища у Кременці.

Також у Кременці збереглися дерев’яна Хрестовоздвиженська церква кінця 19 століття, будівля духовної семінарії, де зараз краєзнавчий музей, парафіяльний костел Святого Станіслава, збудований у 1853 році, палац графині Дзембовської кінця 18 століття та інші цікаві будівлі.

Парафіяльний костел Кременця.

Та навіть якщо ви не переглянете усі пам’ятки Кременця, просто насолодіться атмосферою цього старовинного і неповторного міста, прогулявшись його центром. А якщо матимете час і натхнення – подайтеся на одну із Кременецьких гір, що оточують місто.

По дорозі на замок можна побачити гарні будинки.

Кременецькі будинки-близнюки.

Як дістатися до Кременця

Кременець – районний центр на півночі Тернопільської області, розташований у 70 км від Тернополя і у 160 км від Кременця.

Добиратися автомобілем найкраще через Збараж та Вишнівець.

Якщо ж добираєтеся громадським транспортом, то краще їхати через Тернопіль. Адже із Хмельницького прямих автобусів лише декілька, йдуть вони довго і не в дуже зручний час.

Зате із Тернополя на Кременець громадський транспорт ходить дуже добре. Ось лише частина із рейсів:

Корисна інформація

Вхід на територію Кременецького замку платний. Вхідний квиток для дорослих коштує 10 грн, студентів – 5, дітей – 2 грн. З екскурсійним обслуговуванням 15, 8 і 5 грн відповідно. Стоянка автомобіля – 7 грн.

Кременецький краєзнавчий музей розташований за адресою: вул. Шевченка, 90, тел. для довідок: (03546)2-27-38, 068-355-41-41.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Вересень 2018>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30