ye-logo.v1.2

«У єдиний податок мають входити соціальні гарантії», –

Політика 1225

переконана депутат обласної ради ольга заярнюк

Те, що Хмельниччина – край ринків й базарів, знають в усій країні. У нас працює 99 ринків та створено близько 40 тисяч ринкових місць. Це – шосте місце в Україні. На ринках працюють понад сто тисяч чоловік. А це в чотири рази більше, ніж у сільському господарстві. Більше половини усіх підприємців, котрі зайняті у ринковій торгівлі, працюють за спрощеною системою оподаткування. Й часто вони нарікають на велике податкове навантаження. Тому  структуру платежів підприємців-спрощенців   вивчала  тимчасова депутатська комісія.  Свої висновки щодо права на соціальний захист учасників малого бізнесу зробила й постійна комісія обласної ради з питань праці та соціального захисту населення. Про результати роботи депутатів ми попросили розповісти голову комісії Ольгу Заярнюк.
- Ольго Сергіївно, з чого почала свою роботу тимчасова депутатська комісія?
- Насамперед, наша комісія хотіла показати громаді, чи паритетні платежі підприємців, котрі працюють на ринках. Чи передбачені у податках, які вони сплачують, платежі державі,  громаді та на соціальний захист самих підприємців? Як у будь-якій справі,  ми почали з вивчення спеціального законодавства. І виявили дивну картину: у нас немає закону, яким би були  встановлені державні стандарти та вимоги щодо оптово-роздрібної торгівлі. Це було у червні. Але  в липні Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою затверджено державні вимоги до діяльності ринків. Мені дуже сподобалося, що у положенні узаконено те, що лише юридичні особи можуть бути власниками ринків. У нас же з 99 ринків 11 мали власників – фізичних осіб. І вони платили податки, як звичайний пенсіонер, котрий стоїть на ринку з незначним крамом, хоч мали контейнери та найманих працівників. Сьогодні вже усі ринки переведені у статус юридичних осіб. Крім того, ми проаналізували договори, які укладали адміністрації ринків з підприємцями, поцікавилися, які адміністрації ринків сплачують платежі. І побачили, що там, де підприємці сплачують податки на загальних підставах – усе прозоро. Щодо інших, тут по-різному. Насамперед, не було державних стандартів щодо  договорів оренди торгового місця, і кожен власник формував умови, як йому було вигідно. Тепер затверджений  типовий договір оренди торгового місця. Мені імпонує також те, що сьогодні обмежений рівень рентабельності. Постановою Кабінету Міністрів передбачено, що він не може бути більшим 20 відсотків. Відповідальність за санітарні умови, пожежну безпеку, утримання торгових місць покладено якраз на власників ринків. Також прописано, яким чином може закритися ринок, що потрібно зробити у такому випадку для соціального захисту людей, які там працюють. Покладаємо надію на те, що найближчим часом буде прийнятий закон України, яким будуть врегульовані взаємовідносини бізнесу, держави і суспільства.
- Скільки в області підприємців користуються спрощеною системою оподаткування? Чи виправдовує вона себе?
- Скажу відразу: розвиток ринків відбувся саме завдяки  запровадженню спрощеної системи оподаткування, яка була введена у 1998 році.  Але сума податку не змінювалася протягом десяти років. Саме пільгові умови оподаткування різко змінили структуру платників. Лише за останні п’ять років кількість «спрощенців» зросла вдвічі. Й сьогодні вісімдесят  відсотків платників податків  – фізичні особи, з них 47 відсотків працюють за спрощеною схемою оподаткування (єдиний або фіксований податок).  А це – 50 тисяч чоловік.
- Як розподіляються кошти, сплачені підприємцями-спрощенцями?
- Найбільшу питому вагу займають витрати на утримання торгових місць (у платників єдиного податку – 21,1 відсотка, фіксованого – 29,2 відсотка), ринковий збір (43,3 та 56,3 відсотка), а до Пенсійного фонду платники єдиного податку сплачують 14,9 відсотка платежів, фіксованого – 1,4 відсотка. 
- Виходить, що багато наших підприємців соціально незахищені?
- Саме так. Адже на них, практично, не розповсюджується трудове законодавство. Що воно нам дає? Воно гарантує, якщо ми  захворіємо – виплату лікарняних, коли жінка народжує дитину – отримує декретні, ми маємо право на відпустки, а по досягненні відповідного стажу – на пенсію. Люди, які працюють на ринках, таких соціальних гарантій не мають.  Отримавши від держави пільги у вигляді спрощеної системи оподаткування, вони виграли у податках, але програли у соціальному захисті.
- Але ж до Пенсійного фонду внески сплачуються?
- В структурі платежа, який сплачує підприємець, не закладено мінімального соціального внеску. Законодавством виписано, що застрахованою вважається та людина, яка сплачує (або за яку сплачують) страхові внески в мінімальному розмірі (сьогодні це – 200 гривень на місяць).  Приміром, людина, яка сплачує фіксований податок до Пенсійного фонду відраховує 7 гривень на місяць, а той, хто на єдиному податку,  - 84 гривні. Тобто, перші, працюючи рік, заробляють лише півмісяця страхового стажу, «єдинщики» - чотири місяці. І багато хто з підприємців про це не знає.
- Який Ви бачите вихід?
- Ми вважаємо, що структура платежів підприємців має бути змінена. Тому наша комісія напрацювала звернення до Кабінету Міністрів України,  Верховної Ради та Президента щодо реформування законодавства про спрощену систему оподаткування. Я вважаю, що в структурі єдиного платежа підприємця  мають бути передбачені і соціальні гарантії.
- Це потягне за собою підвищення суми єдиного та фіксованого податків?
- Ми не говоримо про збільшення суми, йдеться про впорядкування платежів. Адже на ринках працюють різні люди – і ті, котрі мають мільйонні доходи, і ті, які отримують копійки. А сьогодні вони працюють в одному платіжному полі. В законодавстві це все має бути враховано. Має бути диференційований підхід.  І кожен підприємець повинен бачити структуру платежа й знати, куди і як розподіляються ці гроші.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую