Про кадровий потенціал області

дізнавалися кореспонденти „Є Поділля”

Ігор Сабій, лідер обласного осередку всеукраїнського об’єднання „Свобода”:
„Нині є дві всім відомі політичні сили, лідери яких будуть боротися за президентське крісло. І саме з цих двох хтось отримає перемогу. Відповідно, ці партії „владний пиріг” ділитимуть між собою. Сподіватися на те, що вони підбиратимуть кадри не за політичним, а за кваліфіка-ційним рівнем, марно. Втім, навіть якщо було б по-іншому, кадри „Свободи” не підуть працювати до їхньої команди, бо ми побачили, як „керують” і „працюють” ці партії. Тому щодо президентських виборів, скажу відверто, ми не плекаємо великих ілюзій і нині готуємо кадри для наступних виборів – парламентських та виборів до місцевих рад. Кадровий потенціал „Свободи” – це висококваліфіковані та освічені люди”.

Ігор Корнійчук, перший секретар обласного комітету Компартії України:
„Наша партія має достатньо людей, які б працювали і на полях, і на високих міністерських посадах. Це ми бачимо й сьогодні. Наприклад, нині Державний комітет лісового господарства, очолюваний комуністом, чи не єдиний з усіх держструктур, який працює, розробляє нові природоохоронні та екосистемні концепції й дає країні прибутки. І коли ми говоримо, що протягом кількох років ми наведемо порядок в країні, то, зрозуміло, що це не в плані якихось репресивних дій, а саме завдяки організованій та злагодженій роботі на усіх рівнях”.

Олександр Буджерак, народний депутат України від фракції БЮТ, голова Хмельницької обласної організації партії „Батьківщина”:
„Питання якісних кадрів для країни справді надзвичайно важливе. Чи знайдеш сьогодні, наприклад, кожного голову райдержадміністрації зранку на робочому місці? Не завжди. Минули ті часи, коли керівник району на світанку об’їждав поля та усі важливі об’єкти і вже до восьмої ранку мав усю необхідну інформацію про те, хто, як і де працює і що варто робити. Ці кадри остаточно знищили після помаранчевої революції і попризначали на посади тих, хто стояв з прапорами, але не мав жодного стосунку до народного господарства. Звісно, у нас є фахівці, які можуть очолити ключові посади. Не просто люди, а саме фахівці, котрі мають організаторські здібності. Наприклад, я можу назвати однопартійців, які вже зараз чудово виконують свої професійні обов’язки. Це Василь Кравчук. Він десяток років пропрацював головою колгоспу, згодом був і головою районної ради, і райдержадміністрації, а нині – народний депутат. Це керівники-практики Богдан Петришин (Деражнянський район) та Микола Крутоус (Летичівський район). Саме такі люди, як вони, знають, що потрібно селянам, аби жити в достатку”.

Василь Ядуха, голова обласної організації Партії регіонів:
«Сьогодні у нас колектив практичних людей, які все життя віддали виробництву, які відчувають смак роботи. У нас є досить відомі в області люди: Людмила Бєсєда, директор відкритого акціонерного товариства «Хмельницька маслосирбаза», заслужений працівник промисловості України, Дмитро Швалюк, голова правління Хмельницького обласного автотранспортного підприємства «ВАТ-Поділля плюс», заслужений працівник сільського господарства України, почесний транспортник України, Іван Дунець, генеральний директор заводу «Адвіс», Валентин Пастернак, генеральний директор заводу «Мотор-Січ» у Волочиську. Серед молоді – Іван Нагорний, директор Хмельницького медичного коледжу, заслужений лікар України, Олександр Данилюк, доцент кафедри Хмельницького університету управління та права, кандидат юридичних наук, Юрій Туровець, викладач цього ж вузу, магістр права, Олена Чубайко, заступник директора інституту бізнесу і фінансів Подільського державного аграрно-технічного університету, кандидат економічних наук, Ярослав Крочак, директор приватного підприємства у Кам’янці-Подільському. На підприємстві Ярослава Адамовича працює понад 500 чоловік, а заробітна плата – найвища в області. Ви бачите, що це люди, які роблять конкретні справи. Досить сильні особистості зі значним досвідом роботи зараз очолюють районні організації Партії регіонів. Приміром, у Городку – Володимир Вербановський, свого часу він був заступником голови райдержадміністрації. У Чемерівцях – Сергій Романчук. Це наш кадровий потенціал».

Микола Олійник, завідувач кафедри історії та країнознавства Хмельницького національного університету:
„Вся біда в тому, що в Україні більшість політичних партій створюються не як партії, а як політико-бізнесові холдинги. І апофеозом цієї системи стало ухвалення виборчого законодавства, яке передбачає вибір до рад усіх рівнів за закритими партійними списками. Під час формування цих списків діють абсолютно чіткі правила, як наприклад, наявність потрібної суми грошей чи сімейно-кланові стосунки. Професіоналізм та ділові якості нині в політиці практично не враховуються. На Заході, наприклад, система політичних кадрів відпрацьована дуже чітко. Здібна людина проходить шлях від активіста в університеті, через роботу в громадських організаціях, низові посади в партії, вибори до муніципалітету. Вона набирається досвіду, вміння, здобуває певний авторитет, і лише тоді партія рекомендує її до обрання в парламент. Цій людині висувається чимало умов: вона має активно працювати в парламенті, і, що головне, не поєднувати роботу з бізнесом. У нас же політичні партії не займаються підготовкою кадрів. Перед ними просто не стоїть таке завдання. Вони прагнуть лише протиснути на високий пост свого лідера. А вже той вирішить кому, де і яку посаду обіймати. Як наслідок, керівниками райдержадміністрацій стають люди, які мають поверхневі уявлення про цей регіон. Втім, як говорив колись Енгельс, нерозвинутим формам економічних стосунків, відповідають нерозвинуті форми політичних стосунків. Тобто, перебування України в „стані шпагату” призводить саме до таких речей, які ми спостерігаємо нині. Єдиний вихід – перехід на мажоритарну систему виборів або відкриті партійні списки, що змусить партії думати про добір найкращих кадрів до числа депутатів та на усі інші посади”.

Підтримай сайт