Хмельницька «Еліта-Центр»

Згідно з угодою будинок на вулиці Панаса Мирного, 29/1 у Хмельницькому мали здати в експлуатацію у ІІІ кварталі 2007 року. Однак 55 пайовиків донині не можуть вселитися у власні оселі. Люди вважають, що їх ошукано. Найгірше, що в даному випадку вони не можуть звернутися до правоохоронців. Люди їм просто не довіряють. І мають на це усі підстави. Адже замовником будівництва був відділ капітального будівництва (ВКБ) управ- ління внутрішніх справ України в Хмельницькій області.
Нині 120-квартирний будинок збудований лише частково. У першій черзі зведено десять поверхів без даху. У другій – лише один. Будівельні роботи припинені ще з 2008 року.
«У 2005 році ми підписали угоду на придбання квартир із закритим акціонерним товариством «Агробуд», – розповідає Світлана Боднарчук. У 2005 році вона вклала у будівництво житла 21 тисячу євро. – «Агробуд» виступав підрядником, а замовником став ВКБ. Згідно з угодою, ми ще два роки тому повинні були отримати житло. Натомість у червні 2008 року підрядник і забудовник підписують нову угоду про перенесення терміну здачі на 2010 рік. Нам про це навіть ніхто не повідомив. Тепер у ВКБ кажуть, що «Агробуд» взагалі не мав права продавати нам квартири».
Нині між відділом капітального будівництва управління внутрішніх справ України в Хмельницькій області та ЗАТ «Агробуд» тривають суди. Замовник звинувачує підрядника у невиконанні ним своїх зобов’язань. Той також подав до суду на замовника. Забудовник стверджує, що міліцейські векселі, котрими було заплачено за будівництво, не підтверджені коштами.
«Нині замовник будівництва не визнає за людьми права на квартири, – розповідає адвокат пайовиків Дмитро Вагін. – У ВКБ твердять, мовляв, ви уклали угоду з «Агробудом», до нього всі питання. Але свого часу між замовником та підрядником був укладений акт розмежування. Тобто скільки квартир кому належить. Своє житло (55 квартир) «Агробуд» продав. Більше того, ці десять поверхів збудовані саме за кошти цих 55 пайовиків (хоча у ВКБ кажуть, що це за кошти, вкладені їхніми дольовиками). Замовник перерахував на будівництво 960 тисяч лише у 2008 році. Тоді, коли десять поверхів вже були збудовані. Керівництво ВКБ звинувачує забудовника у невиконанні своїх обов’язків. Кажуть, що вони повністю розрахувалися векселями за будівництво. В «Агробуді» твердять, що векселя не були підтверджені грошима. Ми готуємо позовну заяву до суду з вимогою визнати за людьми право одержання своїх квартир і зобов’язати «Агробуд» добудувати житло».
Однак людям від того не легше. Вони не вірять ані замовникові, ані забудовникові. Адже ті їм пропонують «альтернативний вибір»: купити свої квартири ще раз.
«В ВКБ нам сказали, що ми не є правовласниками квартир. Натомість запропонували «доплати- ти» за квартири по 3600 гривень за квадратний метр. Тобто купити житло по новій. Виходить, всі дурні! Ті взяли векселі без копійки грошей. Ті невідомо за які гроші побудували десять поверхів. А відділ капітального будівництва при міліції не знав, що «Агробуд» – ненадійний забудовник. Всі задоволені, тільки ми залишилися без квартир, – обурюється Людмила Матвєєва. У 2006 році вона заплатила за квартиру 80 тисяч доларів».
Юристи ВКБ подали позов на забудовника для того, щоб розірвати з ним угоду на будівництво. Однак інші пайовики «Агробуду» не хочуть розірвання угоди. Вони побоюються, і небезпідставно, що при розірванні угоди ні з кого буде вимагати квартири.
До натовпу зі кількох десятків обурених людей вийшов заступник начальника УМВС України в Хмельницькій області, начальник відділу капітального будівництва Володимир Усик.
«Забудовник сам винен нам 2,5 мільйона гривень, – каже Володимир Усик. – Спитайте його, де він подів ваші гроші? Ми хочемо розірвати договір з підрядником. Будуватиме інший підрядник. А «Агробуд» нехай вкладе свої гроші і добудує вам квартири. Він же не виконує своїх зобов’язань. Ми мусимо йти законними шляхами – подавати його на суд. І не було такого, щоб я казав вам, ніби потрібно доплатити за квартири».
З натовпу почулися обурені голоси: «Було, було. У вас в місті ще два подібні недобудовані будинки, де ви є замовником, а «Агробуд» підрядником. А ви кажете, що тільки недавно дізна- лися, що забудовник ненадійний».
Аби придбати житло, чимало людей продавали квартири. Нині вони залишилися на вулиці.
«Про це будівництво ми дізналися через ріелторську фірму, – розповідає Галина Каяфа. – Ми так зраділи! Такий гарний варіант! Продали 2-кімнатну «хрущовку». У нове житло вклали 50 тисяч доларів. Навіть знали, що буде квартира під №7. А сьогодні донька з зятем та 3-річною онукою живуть на дачі. Щодня їздять на роботу і назад. Ми телефонуємо в «Агробуд», а там кажуть, що все гаразд: «До Нового року побудуємо». Та що ж вони побудують? Дурять людей. Ми не знаємо, до кого звертатися. Чи до Луценка, чи до Тимошенко. Допоможіть!».
Коли в контору головного бухгалтера ЗАТ «Агробуд», котра розташована в 40 кілометрах від обласного центру в селі Солобківці Ярмолинецького району, зайшли пайовики, працівниця спокійно з ними розмовляла. Показувала документи. Як тільки зайшов журналіст, главбух встала, заховала документи в сейф і, не кажучи жодного слова, вийшла з кабінету та подалася на територію, що охороняється. І хоча автомобіль голови ЗАТ «Агробуд» стояв біля воріт, працівники в один голос твердили, що начальника немає: «І сьогодні його вже не буде», – додав охоронець.
Власники неіснуючого житла доведені до відчаю. Дехто з них готовий йти на радикальні кроки.