Чи в нашому житті «присутня будь-яка логіка»?

На сторінках газети від 26.08.2010 року №4 (1405) у статті «Тихо перед битвою. Дуже тихо» журналіст Світлана Кабачинська, досліджуючи настрій і тургентність місцевих політичних сил напередодні виборів до місцевих рад, висловила сумнів щодо присутності «будь-якої» логіки в нашому житті.
Спробую похитнути позицію автора, навіяну сурмами і барабанами зухвалого походу помаранчевого блуду на здоровий глузд та свідомість суспільства, громади Хмельниччини.
Нагадую – у природі існує закон самозбереження. За результатами діяльності майданної влади революційна ейфорія багатьох переросла в еволюційне усвідомлення втрат, що зазнала національна економіка, промисловість, аграрно-промисловий комплекс, охорона здоров'я, освіта, культура, духовність. Приходить усвідомлення і «благодійної» ролі Заходу – грантів Сороса і вітчизняних «грантоїдів» в незавидній долі нашої країни, кожного її громадянина, що нагадує павука, який, розкинувши свої тенета, тихо висмоктує кров, мізки, сутність своєї жертви і очікує на наступну.
За двадцять років задекларованої незалежності під гаслами демократії західного зразка ми втратили свою честь, гідність, духовність, культуру, економіку, право, разом з тим, не набули реальної суверенності, незалежності. Навпаки, і країна, і кожна людина стали залежними від обставин, що склалися в наслідок політтехнологій західних ідеологій та вітчизняних яни- чарів – агентів впливу.
Нарешті суспільство отямилося. Отямилася і наша громада. Проте, окремі опуси на шпальтах періодики засвідчують, що акули пера закусили вудила політичного консерватизму. Шукають алогізм в розвитку суспільної свідомості.
А логіка тут проста. Хочеш-не хочеш, а мусиш визнати.
У 2004 році за результатами тритурового голосування і позаконсти- туційного рішення суду Президентом України став Віктор Ющенко. Внаслідок тривалої, безкомпромісної, згубної для країни війни між прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і Президентом Віктором Ющенком, відбувся перерозподіл політичних сил.
Регіонали створили парламентську більшість, і Верховна Рада стала дієздатною.
За результатами двотурового голосування та волевиявлення народу Президентом України у 2010 році став Віктор Янукович. В здобутку є частка і хмельничан – 25 відсотків виборців віддали перевагу Віктору Януковичу проти 17 відсотків у третьому турі виборів 2004 року.
Констатація Світлани Кабачинської того, що фракція БЮТ у Хмель- ницькій облраді «посипалася як горох з мішка – наразі з неї вийшли 12 депутатів» – якраз є причин- но-наслідковою логікою психічної і психологічної динаміки білосердечного місцевого політикуму. Від емоційного сприйняття Юлиних «пеньюарів» місцеві депутати (і не тільки депутати) відійшли і почали на тверезу голову оцінювати нахабно-корупційну діяльність вищих посадових осіб Кабміну під керівництвом Юлії Тимошенко та її попередню «діяльність» в ЄЕСУ під керівництвом Павла Лазаренка. А щодо НС-НУ, то тут і так зрозуміло, що внутріпартійний розбрат, чвари, гетьманство звели нанівець помаранчевих політиканів і їх головного поводиря.
За таких обставин дуже логічно, що губернаторське крісло нині посів головний регіонал області – харизматичний, колоритний і яскравий господарник Василь Ядуха.
Якраз він пройшов велику школу в трудових колективах, знає людські біди і проблеми не з книжок, долав кар'єрні щаблі завдяки успіхам у справах та повазі колективів. Відчув і глибоко усвідомив неоднозначність, у багатьох випадках корупційну, продажну примі- тивність і «порох боїв» політичного бомонду за депутатським ман- датом Верховної Ради України п'ятого скликання. І дуже логічно – силою свого розуму, волі, авторитету підкорив «Еверест» області.
Пані Світлана оповіла читачам, що серед регіоналів області «... намітилися внутрішні конфлікти. Зокрема, кажуть, один з найяскравіших ораторів цієї фракції і донедавна один з провідних членів передвиборчого штабу... наразі працює на Семиноженка». Дивний спіч?! Адже партійна організація того, про що стверджує журналіст, не помітила в своїх рядах. Всі яскраві партійці, провідні члени облас- ного та місцевих виборчих штабів – в офісах Партії регіонів, на своїх робочих місцях, як і на президентських виборах, складають страте- гію і тактику перемоги. Ніхто з них партквитка не здавав. Не виключено, що в наших рядах випадково ще перебувають окремі заробітчани, або особи, невиправдана амбітність яких вилазить з орбіт очей, але це суб'єктивні проблеми чи то журналіста, чи тих осіб, а не партійної організації.
Василь Ядуха володіє унікальними здібностями – відрізняти зерно від полови, визначати головне від другорядного, усвідомлювати перспективу і невідворотно рухатися до неї, бачити за людиною її сутність та справи. Він безмежно любить свій край, свою Хмельниччину, де закопана пуповина, де пройшло босоноге дитинство, де проявилася тя- га до знань, формувався характер і воля, де здобув визнання беззаперечного лідера трудових колективів, громади Ярмолинеччини, Віньковеччини, Деражнянщини, аграріїв всієї області, став заслуженим працівником сільського господарства України, лідером найбільш розбудованої організації Партії регіонів, народним депутатом України V скликання. А висновок пані Світлани, що Василь Ядуха боїться сильних суперників, викликає просто сміх.
Роль журналістики, яка багато років підряд труїть людям мізки жовторотим поносом чи помарачевим гаслом або білосердечним «ком-кормом», є продажною, далекою від класичного розуміння її суспільних функцій і значимості.
Сьогодні Василь Степанович не засиджується в кабінеті, весь час серед людей, в трудових колективах. Дивна атмосфера охоплює аудиторію після перших його простих, доступних фраз. А наприкінці – одні тепло усміхаються, інші витира- ють сльози з надією – нарешті-то прийшов наш, із Вербки Мурованої!!! Після зустрічі з інтелігенцією Кам'янця-Подільського – гомін-гомін: «молодий, енергійний, силь- ний волею та ще й розумний».
На презентації 100 днів при владі за участю журналістів всієї області Василь Ядуха вразив присутніх знанням стану справ на місцях – в селах, дитсадках, школах, районних лікарнях, інтернатах. Давав чіткі відповіді, як буде вирішуватися та чи інша проблема.
В той же час пані Кабачинська з висоти свого польоту зауважує: «а в обласній організації Партії регіонів, як уже згадувалося, з яскрави- ми особистостями не дуже». Але варто лише заглянути в список кандидатів у депутати до обласної ради від Партії регіонів, і все стане зрозумілим. Там – особистості, що давно очікували свого керманича. Ось у цьому і вся логіка. Хотілось би, щоб майстри пера більше переймалися «суттю явищ і речей», а не формою. Не пленталися в хвості громадської думки. Силою свого інтелекту долучилися до програми Президента України Віктора Януковича «Будуємо нову країну».