ye-logo.v1.2
23 Вересня, 2019

З вузівським дипломом – до ПТУ

Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА Суспільство 1051

близько тисячі учнів профтехосвітніх закладів мають за плечима вищу освіту. Реформування профтехосвіти вдихне у неї нові сили

Останнім часом подейкують, що незабаром в області закриватимуть професійно-технічні училища. А доля викладачів та учнів – невідома. Пояснити, що ж насправді відбуватиметься найближчим часом з професійно-технічною освітою, ми попросили заступника начальника обласного управління освіти та науки Антоніну Харчук.

– Антоніно Михайлівно, розкажіть, будь ласка, що передбачає реформування професійно-технічної освіти?
– 21 січня цього року вийшло розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання управління окремими державними професійно-технічними навчальними закладами, підпорядкованими Міністерству освіти та науки». Цим розпорядженням передбачено з 1 січня 2010 року передати місцевим органам влади окремі повноваження міністерства з питань управління профе-сійно-технічними закладами та призначення керівників більшості навчальних професійно-технічних закладів, які підпорядковані Міністерству освіти та науки.
– Скільки таких закладів на Хмельниччині?
– У нас сорок професійно-технічних навчальних закладів: 36 – професійні ліцеї та вищі професійні училища, ще чотири – навчальні професійно-технічні центри при установах виконання покарань. Щодо цих чотирьох центрів усі повноваження залишаються за міністерством. Окрім того, у попередньому режимі працюватимуть ще чотири професійно-технічні заклади: Хмельницький ліцей сфери послуг, Кам’янець-Подільський будівельний ліцей, Грицівське училище № 38 та Хмельницьке
№ 25. Решти 32 закладів стосуватимуться названі зміни.
– Фінансування цих навчальних закладів здійснюватиметься за рахунок держави чи їх переведуть на місцеві бюджети?
– Фінансування буде забезпечуватися трансфертами з державного бюджету.
– Для чого потрібна така реформа?
– Звичайний навчальний заклад має право на повноцінне функціонування тоді, коли у ньому навчається не менше 300 учнів. На Хмельниччині дев’ять училищ до цієї норми не дотягують. Є такі, де на 70-100 інженерно-педагогічних працівників припадає до 200 учнів. І реформування стосуватиметься, насамперед, цих закладів.
– Яка їхня доля?
– Переважна більшіть таких закладів розташовані у сільській місцевості. Міністерство освіти доручило на місцях вивчити ситуацію: чи є попит на професії, за якими здійснюється там підготовка, чи знаходять роботу їхні випускники. Управління праці та соціального захисту, управління агропромислового комплексу, районні державні адміністрації, обласна служба зайнятості співпрацюють з ними у цьому питанні. Вони вивчають потреби регіону в професіях. Ця робота триватиме до середини квітня. І до вступу в дію названого розпорядження Кабміну ми маємо вирішити питання оптимізації мережі професійно-технічних закладів. Це можуть бути об’єднання кількох закладів, зміна статусу, перепрофілювання. До початку нового навчального року ми плануємо об’єднати Теофіпольський аграрний ліцей з Базалійським, Волочиський професійний ліцей та Дзеленецький професійний аграрний ліцей. Ми нічого не закриватимемо, навпаки – створимо потужніші заклади. Можливо, підготовку за деякими професіями зменшимо, а якісь професії – навпаки – додамо. Зараз це все вивчається. Однак ті, хто вже навчається, закінчать навчання за тими професіями, які обрали, і у тих закладах, у які вступали.
– Така реорганізація потягне за собою і скорочення викладачів?
– Викладачів з кожним роком потрібно все менше. Адже професійно-технічна ос-віта впродовж трьох років поступово переходить на навчання за новими стандартами. Організація навчання за новими вимогами передбачає зменшення кількості годин теоретичного навчання за рахунок збільшення годин виробничого. І левова частка навчального часу передбачає навчання учнів в умовах виробництва. Тобто, зростає роль майстра виробничого навчання. А на викладачів педагогічне навантаження, звичайно, зменшується. Вже й зараз дехто з них не має повної завантаженості. Та й близько двадцяти відсотків викладачів – пенсійного віку. Але в кожному випадку будемо підходити індивідуально. Де можливо – пропонуватимемо інший вид діяльності. Нічого не будемо робити зопалу й одним розчерком пера. Тому причин для паніки немає.
– Сьогодні кожен випускник школи мріє про навчання у вузі. Професійно-технічна освіта користується у молоді популярністю?
– Якби мені задали це питання років два-три тому, я б сказала, що нам потрібно проводити агітацію, орієнтувати молодь на робітничі професії. Однак, сьогодні такої потреби не існує. Наприклад, у минулому році ми були змушені просити Міністерство ос-віти та науки, щоб нам збільшили показник державного замовлення. У нас він був 5 550, але прийшло на 600 учнів більше. На наступний рік теж не зменшуватимемо кількість місць в училищах. Й це свідчить про те, що попит на робітничі професії зростає. Зараз все більше молодих людей, які вже отримали вищу освіту і не знайшли місце роботи за фахом, приходять до нас вчитися. Сьогодні в області близько тисячі таких учнів. І ця тенденція показова. Адже наші промислові підприємства потребують фахівців технічного напрямку – інженерів, технологів, конструкторів і робітників. А вузи частіше готують спеціалістів гуманітарного спрямування. Й першою сходинкою до здобуття вищої технічної освіти може бути якраз професійно-технічне училище. Крім того, за минулий рік в профтехосвітніх закладах області пройшли перепідготовку 2 100 чоловік з числа безробітних. Часто ті, хто їде працювати за кордон, звертаються до нас з проханням підтвердити, що вони мають ту чи іншу кваліфікацію й навчалися в профтехосвітньому закладі. Адже за кордоном диплом про робітничу професію, здобутий в Україні, не потребує підтвердження.

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую