Чи буде розгадана таємниця Петрового каменя?

Щоб перерахувати історичні пам’ятки древнього Сатанова, що на Городоччині, потрібно задіяти пальці не лише на руках, а й на ногах. Насправді цей перелік довший на цілу позицію. Майже навпроти приміщення селищної ради, на території недіючого цукрового заводу, у заростях стоїть унікальний камінь. У народі кажуть – Петрів камінь. Йому вже близько трьох століть. З дороги його майже не видно – заважають кущі та бу-р’яни. Старожили твердять, що подалі від людського ока цю споруду занесли за радянських часів. Кинули – і забули…
Власне, це не просто камінь, а постамент. Припускають, що на ньому стояв хрест чи фігура Матері Божої. Тому-то він і потрапив у совєтів у немилість. І місце його було біля тодішнього костелу. Комуністи те, що стояло на постаменті, розбили, а сам камінь відкотили подалі у кущі. Але люди з покоління в покоління переказували, що постамент встановили у містечку на початку ХVІІІ століття на честь перебування тут Петра Першого. Звідси й назва пам’ятника. Російський цар відвідав Сатанів 1711 року, коли повертався з походу у Прусію. І в містечку досі розповідають гостям, що потрапив у Сатанів самодержавець через В’їзну браму, яка теж збереглася до наших часів. Побував він і у місцевому монастирі. Й, за переказами, після того біля костелу встановили пам’ятний знак.
З чотирьох боків постаменту викарбувані написи, які сьогодні важко прочитати. Припускають, що зроблені вони латинською та польською мовами. Досі ніхто не намагався їх розшифрувати. На сховану від людей історичну пам’ятку звернув увагу завідуючий районним відділом культури та туризму Олег Федоров. «Пам’ятці не місце у цих хащах, - каже Олег Миколайович. - Я думаю, що питання про перенесення каменя потрібно порушити на сесіях районної та селищної рад. Його можна поставити у парку, чи при в’їзді у Сатанів, чи біля костелу, або ж на перехресті доріг між Чемеровецьким і Городоцьким районами. Але місце встановлення пам’ятника мають вирішувати фахівці-історики та громада».
Можливо, незабаром вдасться розшифрувати викарбувані написи. До цього планують залучити професорів з інституту богословських наук та духовної семінарії, які діють у райцентрі.