Хто у черзі до Святого Миколая та Святого Антонія?

У кризу, зазвичай, люди частіше звертаються до знахарів, екстрасенсів. А віруюча людина у важку хвилину звертається до Бога. Щоправда, у кризовий період кількість прихожан у храмах зростає – навіть ті, хто раніше не відчував такої потреби, у непростий час йдуть саме до церкви.

Католики просять благословіння у праці та звільнення від алкогольної залежності
У Городку в костелі Святого Станіслава, єпископа і мученика, людно завжди. Однак, якщо ще рік тому літургію замовляли, в основному, за здоров’я та померлих, то сьогодні просять помолитися, аби людина знайшла роботу, просять Божого благословіння у праці. А ще, розповідає настоятель храму отець Віктор Лутковський, у цьому році багато прихожан просять помолитися за щасливу подорож у пошуках заробітків. Воно й не дивно, бо люди, не знайшовши роботи вдома, шукають кращої долі в інших містах або за кордоном. А оскільки криза має світовий масштаб, то навіть за кордоном знайти заробіток стає все важче. Оскільки в храмі зберігається чудотворна ікона Антонія Падуанського, а Святий Антоній – покровитель тих, хто щось втратив, то зараз саме біля цієї ікони люди складають свої молитви. Тут же зошит, куди прихожани записують подяки. А 13 червня, в день Святого Антонія, до фігури святого вишикувалася чимала черга – люди з усієї України, й навіть Польщі прийшли просити у Святого Антонія про благодаті.
Чимало християн у Городку просять допомоги й заступництва у Святого Юди Тадея Апостола – покровителя безнадійних ситуацій. І є багато свідчень, що після молитв перед цією іконою вдалося вирішити найболючіші проблеми. Також отець Віктор відзначає збільшення кількості людей, які просять про фінансову допомогу – зазвичай, у людей не вистачає грошей на лікування. «Я завжди розмовляю з такою людиною, - каже священик. – Якщо це не наша парафіянка – прошу, щоб від священика, куди вона ходить до храму, принесла підтвердження, що така допомога їй справді потрібна. Адже костьол власних грошей не має. Просто священик розповідає парафіянам про чужу біду, і люди жертвують – хто скільки може. До речі, ніколи не ділимо нужденних на католиків, православних, представників інших конфесій».
І, як останній акорд – про кризу свідчить поява тих, хто просить милостиню. Майже щонеділі біля костелу кілька прохачів. Ще півроку тому про таке прихожани храму навіть не чули.
А от настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Хмельницькому отець Павло Островський якихось змін у проханнях прихожан у зв’язку з кризою не помітив. «Люди завжди молилися і просили про успішні працю та справи, – каже він. – А от молитв про звільнення від алкогольної, наркологічної та ігрової залежності побільшало». Помолитися за успіх у справах і попросити Божої допомоги в праці у храмі можна біля ікони «Матір Божа – неупіваєма Чаша».

Криза – це суд Божий
Так вважають православні священики. Микола Фатич, протоієрей Української автокефальної церкви, що у Волочиську, розповідає, що кожній людині варто пам’ятати про те, що криза – це випробовування, а тому треба зосередитися і на власних силах, і просити допомоги в Бога. „У нашому храмі часто замовляють молебень „за здравіє” своїх рідних, – каже отець Микола. – Адже так ми просимо в Бога не лише тілесного здоров’я, а й духовного. Якщо у людини проблеми на роботі, варто просити допомоги у святого Миколая – він заступник у наших життєвих питаннях”.
Також священики радять не забувати молитися до своїх небесних покровителів – святих, чиє ім’я ми носимо.
Втім, більшість священиків одноголосно стверджують, що приходити до храму, щоб здійснити молитву, потрібно не лише у кризу. Отець Олександр Дацюк, протоієрей Української православної церкви Московського патріархату, каже, що кожен, кого торкнулася криза, має замислитися: чому ж так сталося? „Нинішню кризу дуже точно охарактеризував Святитель Ніколай Велимирович, – розповідає отець Олександр. – Він сказав так: колись європейці, якщо до них приходило якесь нещастя, вживали слово „суд” замість слова „криза” („криза” з грецької – „суд”). Зараз слово „суд” замінили менш зрозумілим словом „криза”. Наставала засуха, казали: „суд Божий”, повінь – „суд Божий!”. Починалася війна або епідемія – „суд Божий!”. І на теперішню фінансово-економічну катастрофу народ дивиться як на суд Божий, але називає її не „судом”, а „кризою”. І від цього ще більше нещасть. Бо, поки вимовлялося зрозуміле слово „суд”, була зрозуміла і причина, яка привела до біди, був відомий і Суддя. Ви запитаєте про причини цієї кризи? Причина завжди одна. Причина всіх засух, повеней, епідемій та інших лих та ж, що й нинішньої кризи – боговідступництво. Господь так хоче протверезити людей, щоб вони опам’яталися і повернулися до нього. Нині він використав сучасні засоби, щоб напоумити людей: завдав удару по банках, біржах, по всій фінансовій системі. Як довго триватиме криза? Доти, поки горді винуватці не визнають перемогу Всесильного. Поверніться обличчям до Бога, відкрийте своє серце, прийдіть до храму і покайтеся. І криза відступить”.