ye-logo.v1.2
23 Вересня, 2020

Випробування на міцність

Суспільство 1465

На Хмельниччині можуть відчуватися поштовхи у п’ять-шість балів, при яких обвалюється штукатурка та падають зі стін картини

У Чернівцях та Львові люди не ночують у своїх домівках. Вони налякані прог- нозами щодо можливого землетрусу. Й сьогодні кожен українець хоче більше дізнатися, що це таке – землетрус, наскільки він страшний та як від нього вря- туватися.

Співробітники румунського інституту фізики Землі передбачають, що землетруси на Гаїті та в Чилі можуть активі- зувати так звану «зону Вранча» – активну ділянку на стику Південних та Східних Карпат на території Румунії. За словами директора інституту Георге Мурмуряну, поштовхи у Карпатах можуть сягнути 8-9 балів за шкалою Ріхтера. «Епіцентр залягатиме глибоко в землі, і чим глибше – тим потужнішим буде землетрус. Відчують його навіть у Москві!» – каже румунський науковець. Однак,  румуни не хотіли нікого лякати, вони мали на увазі, що територія («зона Вранча») завжди характеризувалася сейс- моактивністю.
Сейсмічні райони з прогнозованою інтенсивністю сейсмічних впливів шість-дев’ять балів в Україні займають близько 20 відсотків  території, на якій проживають десять  мільйонів чоловік.  За даними інституту геофізики Національної Академії наук України, до сильних пош- коджень та руйнації мурованих будівель призводить восьмибальний землетрус. Землетрус в 9-11 балів загрожує цілковитим руйнуванням споруд, викривленням залізничних рейок та появою великих тріщин на дорогах. 
Якщо справдяться прогнози румунських сейсмологів, то в Україні найбільше постраждає Одещина, де можливі поштовхи у сім балів. При такому показнику, кажуть сейсмологи, з’являються тріщини у стінах кам’яних будинків, а «анти- сейсмічні» та дерев’яні будинки залишаються неушкодженими.  Але якщо зга- дати, що більшість українських будівель аварійні, то руйнування можуть бути достатніми. Шестибальні поштовхи можуть дістатися Хмельницького. При такому землетрусі обвалюється штукатурка, зі стін падають картини, б’ється посуд. До частини нашої області (північні райони)  дійдуть п’ятибальні поштовхи (за яких тріскається штукатурка).  Найбезпечнішими при землетрусах вважаються одноповерхові будинки. Але усе залежить від технічного стану будівлі  та від матеріалу, з якого її зведено. Найстійкіші бу- динки з металевими  та дерев’яними каркасами, із залізобетону. Однак, раніше у нас головними будівельними матеріалами були цегла та блоки. Тому більше постраждати можуть будівлі радянської доби, особливо багатоповерхівки.
Однак, панікувати не варто, стверджують фахівці. Точно прогнозувати зем- летрус на найближчу перспективу майже неможливо. Зазвичай, вираховують можливу сейсмічну активність у перспективі 20-30 років. «Зона Вранча» раніше турбувала Україну у 1940, 1977, 1986 та 1990 роках. Після 1990 року минуло багато часу, тож є теоретична вірогідність виникнення землетрусу, який би відчувався на нашій території. Але це зовсім не означає, що землетрус буде максимальної сили. Максимальний землетрус – велика рідкість, він може ніколи не відбутися, тому що накопичена енергія розряджається в серії слабших землетрусів.

ПІДЗЕМНІ УДАРИ НА ПОДІЛЛІ
За останні три століття подоляни відчули 13 землетрусів. жертв та руйнацій не було
Подоляни вже не раз переживали землетруси. Якщо поштовхи 1990, 1986 та 1977 років, які супроводжувалися глухим гулом, але особливої шкоди не завдали, добре пам’ятають навіть хмельничани середнього покоління, то відомості про землетруси попередніх літ можна знайти лише в архівах та літописах.
Зазирнувши  у давнє минуле, ми бачимо, що землетруси для Поділля не були якоюсь дивиною. Літописи Х-ХІІІ століть регулярно повідомляють про «потрясеся землі» у краях Київських та Галицьких, а отож й на Поділлі. Сильні землетруси сталися між 1000 та 1091 роках, коли, за словами літописця, «стонала земля, все слишама». Поштовхи зафіксовані у 1117, 1124, 1126, 1195 роках. Про жертви та руйнації хроністи не згадували, що можна пояснити й тим, що будівлі на давньоруській землі були невисокими, переважно дерев’яно-земляними, отож сейсмостійкими. Правда, у 1230 році стався підземний удар такої сили, що не обійшлося без лиха. Літопис засвідчив: у травні «потрясеся земля» в Києві, Переяславі, Володимирі. У Києво-Печерській лаврі церква Св. Богородиці розпалась на чотири частини. Одночасно завалилася трапезна… В Переяславі «разседелася надвоє» церква Св. Михайла.
У ХІV-ХVІІ століттях, землетрусів фіксувалося менше. Лише один із них викликав значні руйнації – у 1510 році львівські хроністи записали: «… бише страшне трус и громове, яко много домов в то время разрушися». Без сумніву, під час такого сильного землетрусу в Карпатах підземні поштовхи відчувались й на Поділлі.
У ХVІІІ – ХХ століттях сейсмічні коливання вже не просто фіксували, а науково досліджували. Отож ми маємо відомості й про силу поштовхів та ареали розповсюдження хвиль. 11 червня 1738 року майже дев’ятибальним (у епіцентрі) землетрусом були зруйновані  будівлі багатьох румунських міст, а на Поділлі лише дала тріщину одна з веж Кам’янецької фортеці. 6 квітня 1790 року сильний сейсмопоштовх у Трансільванії – трусило не лише на Поділлі, а й до 4 – 5 балів зафіксували у Житомирі, Києві, Херсоні. 16 жовтня 1802 року стався знову дев’ятибальний землетрус. Хвилі прокотилися від Константинополя (Стамбул) до Москви і Петербурга. На території України він відчувся найбільше на заході – у Чернівцях та Кам’янці-Подільському деякі будівлі отримали ушкодження штукатурки, у Києві – самі по собі дзвонили дзвони на міській управі. Удари підземної стихії у Румунії у листопаді 1829 року відчули переважно на Одещині та в Молдові. У Кам’янці-Подільському, як зазначив у протоколі поліцмейстер «…был слышен сильный гул, вещи сдвигались с мест, двери распахивались, но значительных по- вреждений не было».
Подібний землетрус відбувся 6 жовтня 1908 року, й Проскурівська жандармерія зафіксувала: «В Проскурове и окресных селах в 11 часов 45 минут ночи произошло землятресение, продолжалось 2 минуты. В помещениях, кто спал, то проснулись. Все домашние предметы значи- тельно тряслись. Несчастных случаев не было и зданиям вреда не принесено». Стався у цю ніч й курйоз – один із командирів роти 46-го піхотного полку, що розміщувався у Проскурові, почувши гуркіт, вирішив, що напали вороги та оголосив загальну тривогу.
Наступні підземні поштовхи подоляни відчули  у 1934 та 1940 роках. Найбільшим став землетрус 10 листопада 1940 року, коли у Кишиневі були руйнування та навіть жертви. У Кам’янці-Подільському «в некоторых домах появились тре- щины, кое-где обвалилась штукатурка», у Проскурові та Вінниці – «жители были разбужены дребезжанием стекол, потрескиванием полов и мебели».
Сергій Єсюнін.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую