ye-logo.v1.2
15 Вересня, 2019

Куди подітися випускнику з «вільним» дипломом?

Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА, Ірина ОЛІЙНИК Суспільство 913

За даними обласного центру зайнятості, кількість вакансій у цьому році зменшилася майже на третину

Сьогодні в Україні стає все важче знайти роботу. І якщо фахівці з досвідом роботи таких проблем майже не відчувають, то для молодих спеціалістів пошук роботи виливається у суцільний «головний біль». А цього року в області очікується майже двадцять тисяч молодих спеціалістів – випускників вузів (це на три тисячі більше, ніж торік). Половина з них здобуває освіту за власні кошти. Кореспонденти «Є Поділля» вирішили дізнатися, які шанси у цих молодих спеціалістів працевлаштуватися.

Третину випускників вузів не забезпечують роботою
Взагалі гарантоване працевлаштування мають лише ті випуск- ники вузів, які навчаються за державні чи комунальні кошти, та й з цієї категорії працевлаштовується лише трохи більше половини. «Платних» студентів випускають з альма-матер на всі чотири боки. Щоправда, кажуть педагоги, більшість контрактників якраз і хочуть «вільного» диплома. А тим, хто звертається по допомогу щодо працевлаштування, намагаються зарадити. Але реальну допомогу отримують далеко не всі. Адже, за даними обласного управління освіти та науки, серед минулорічних випускників вузів державної форми навчання вдалося знайти роботу лише 56,7 відсотка, 26 відсотків випускників продовжили навчання у вузах вищого рівня акредитації. І 37 відсотків випускників отримали «вільні» дипло- ми. Але є вузи, де всі (чи майже всі випускники) мають роботу. До таких, насамперед, належить Хмельницька академія державної прикордонної служби. Майже стовідсоткове працевлаштування отримали торік і випускники Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Як зазначає проректор академії з питань міжнародних зв’язків та зв’язків з громадськістю Віктор Адамський, економічна криза прямо не впливає на працевлаштування випускників вузів, оскільки тут готують педагогів дошкільних закладів, молодшої школи та керівників освітніх закладів. «Ми залежні від інших чинників, – зазначає Віктор Романович. – Насамперед, це – демографічна ситуація, зменшення народжуваності. Особливо в селах. По-друге, це – адміністративно-територіальне реформування, яке тягне за собою закриття малих сільських шкіл. Тому й потреба в педагогах зменшується. Ми намагаємося йти у ногу з часом, і маємо деякі напрацювання щодо відкриття нових спеціальностей, які потрібні сьогодні на ринку праці. У цьому році, як і торік, плануємо майже стовідсоткове працевлаштування. У нас багато студентів навчаються за цільовими направленнями. Вони мають пільги при вступі, а після навчання їдуть працювати туди, звідки отримали направлення. Дехто вже під час навчання працює по кілька годин на тиждень і, здобувши освіту, має постійне місце роботи. Той же, хто здобуває освіту за власні кошти, вільний у своєму професійному виборі. Але й таким студентам допомагаємо. Нещодавно ми провели конференцію з працевлаш- тування, у якій взяли участь начальники районних та міських відділів освіти. Й зорієнтувалися, який район чи місто візьме наших випускників».

Області потрібні «технарі»
Як зазначають в обласному центрі зайнятості, протягом трьох місяців у центрах зайнятості роботодавці заявили про 7 346 ва- кансій. Це майже на третину менше, ніж за цей же період торік. Співвідношення чисельності незайнятих громадян та вакансій, в цілому по області, складало шість осіб. Найбільший попит спостерігається на бухгалтерів, медичних сестер, страхових агентів, продавців, водіїв, електрогазозва- рювальників, охоронців та вантажників. В агентствах праці обласного центру серед вакансій теж, в основному, переважають робітничі спеціальності. Серед тих, хто має вищу освіту, потрібні інженери, бухгалтери, менеджери з продажу та реклами, торгові представники. Як зазначають в обласному центрі зайнятості, серед вакансій шістдесят відсотків складають робітничі місця, 23 відсотки – посади, які вимагають вищої освіти, та 16 відсотків – вакансії, які не потребують спеціальної підготовки. До речі, найважче знайти роботу тим, хто займав керівні посади. Вони, в середньому, на пошук роботи витрачають п’ять-шість місяців. «Останнім часом в Україні більше говорять про потребу в робітничих кадрах, – зазначає заступник начальника обласного управління освіти та науки Антоніна Харчук. – Їх завжди було недостатньо. Але й фахівці з вищою освітою теж потрібні, особливо підприємства області потребують інженерів. Такі фахівці, ще навчаючись у вузі, вже мають майбутнє місце роботи. А наші вузи, здебільшого, готують фахівців гуманітар- ного напрямку. Тому сьогодні, на мій погляд, на часі – реформування вищої освіти – відповідно до потреб на ринку праці. Вузи області, в першу чергу, мають задовольняти ринок праці свого регіону, а також орієнтуватися на потреби сусідніх областей».
Подільський державний аграрно-технічний університет – один з тих місцевих вузів, чиїх спе-ціалістів навіть в умовах економіч- ної кризи, як то кажуть, розбирають „на ура”. „Аграрний сектор ни- ні має величезну потребу в нових кадрах, тому працевлаштуватися нашим випускникам навіть в кризовий період – не проблема, – розповідає спеціаліст з розподілу та працевлаштування випускників Подільського державного аграрно-технічного університету Олена Ціхоцька. – Оскільки більшість наших студентів – з Хмельниччини, тому вуз тісно співпрацює з обласним управлінням агропромислового розвитку. Так само співпрацюємо з сільгоспуправліннями інших областей. Ми маємо багато замовлень на спеціалістів, які надходять з колективних господарств. В таких кадрах також зацікавлені інвестори, оскільки нові технології обробітку землі, посівів, вирощування худоби, птиці чи свиней потребує сучасних знань. Значна частина випускників свідомо повертається до своїх сіл та влаштовуються на роботу в місцеві господарства. Багато згодом відкривають власний бізнес. Для тих, хто не хоче повертатися до села, у нас є багато пропозицій від агрокомпаній. Наприклад, ми тісно співпрацюємо з одним столичним птахокомплексом, котрий забирає наших спеціалістів та навіть забезпечує їх власним житлом. Найбільшим попитом у роботодавців нині користуються інженери-механіки, ветеринари та зоотехніки.”
А от у Хмельницькому національному університеті зізнаються, що цьогоріч працевлаштувати випускників буде проблематичніше – виною всьому криза. Хоча й ставить вуз перед собою найвищу планку: всіх, хто вчиться за державні чи комунальні кошти, працевлаштувати стовідсотково. Та навіть для „вільнодипломни-ків” влаштовують ярмарки ва- кансій. „Згідно з вимогами, які ставить перед нами Міністерство освіти України, ми маємо працевлаштовувати лише „державни- ків”, – зізнається начальник управління комплектування контин- генту студентів та працевлаштування випускників Хмельниць- кого національного університету Микола Косіюк. – Втім, ми допомагаємо знайти роботу і „конт- рактникам”. Разом з обласним центром зайнятості влаштовуємо ярмарки вакансій, заснували електронну біржу випускників, де роботодавці можуть залишати свої пропозиції, тісно співпрацюємо з цього приводу з колишніми випускниками – нині потенційними ро- ботодавцями”. У вузі зізнаються, що торік найбільше пропозицій з працевлаштування надходило від банків та страхових компаній, то цьогоріч – від промислових підприємств: технарі наразі найпотрібніші.
Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую