ye-logo.v1.2
23 Вересня, 2019

«Невиліковних хвороб немає», –

Лариса ШАНДОВСЬКА, Суспільство 3217

переконаний народний цілитель з Хмельницького району Іван Левчук

Треба лише знати причину і своєчасно почати лікування. Будучи прихильником теорії Ванги, яка стверджувала, що масові сеанси зцілення приносять більше шкоди, аніж користі, Іван Іванович вважає, що кожна людина неповторна, і масові сеанси небезпечні тим, що під час них можна нахапатися зайвих хвороб. «Таким чином відомі телевізійні психотерапевти допомогли багатьом, – каже він, – але ще більшій кількості людей нашкодили».
Тому цілитель віддає перевагу лише індивідуальному спілкуванню з хворою людиною, хоча сеанс може тривати більше години. Адже він, паралельно з траволікуванням успішно застосовує методику Джуни та лікування живою й мертвою водою.
Так, тиск він може знизити за 15 хвилин, і якщо гіпертонія знаходиться ще на початковій стадії, лікування на цьому й закінчиться. Хіба що Іван Іванович порадить якийсь час попити травичку. «Але спочатку треба знайти причину захворювання, – каже він, – або вона пов’язана зі звуженням судин, або з їх розширенням. І це обов’язково треба лікувати, адже стан нашого здоров’я напряму залежить від стану судин».
Якщо гіпертонія лише починається, Іван Іванович радить пити пустирник (собача кропива), мелісу, м’яту. З цієї суміші можна робити спиртову настоянку, або ж пити як чай – столову ложку суміші на склянку окропу. «Ми вдома з магазину чай узагалі не п’ємо, робимо самі – з трав».
Для підвищення загального тонусу Іван Іванович радить пити чай чи настоянку з ехінацеї, яку рекомендує вживати всім без винятку, на відміну від елеутерококу та женьшеню, які підвищують тиск і шкодять при тривалому використанні. «В нас на подвір’ї росте елеутерокок, і при бажанні, його може взяти будь-хто».
А що стосується біоенергетики, то, як стверджують люди, які володіють дивовижною здатністю зцілювати руками, зазвичай такий дар приходять після фізичних чи психічних травм. Так сталося й з Іваном Івановичем двадцять років тому. Їдучи з гори на тракторі, він перекинувся. «На мені – жодної подряпини, навіть окуляри та скло на годиннику вціліли, а от браслет на ньому порвало і скрутило гвинтом. Ось цим браслетом мені порвало сухожилля, і, зрозуміло, цією рукою я вже нічого робити не міг».
Зараз лише маленький шрам біля зап’ястка вказує на те, що у Івана Івановича колись були проблеми з рукою, – він сам себе вилікував. Але вперше зрозумів, що може зцілювати, вилікувавши дружині хворі вуха. «Вони мене турбували давно, – каже пані Раїса. – Ще у 1984 році грип дав ускладнення, і я часто мала проблеми з вухами. І ось я вчергове захворіла – біль такий, що місця собі не знаходила, заснути не могла ані на хвилинку.... Підійшла до чоловіка: «Ваню, зроби що-небудь». Я не думала, що роблю, але взяла його руку, притулила до вуха… і, як він потім сказав, хвилин через 20 заснула. І по сьогодні не знаю, що таке хворе вухо...
Ще у нас тітка захворіла на саркому – метастази були вже як кулаки, і, зрозуміло, операцію робити було вже пізно. Так Ваня знімав їй біль, і вона прожила ще рік, не отримавши жодного уколу наркотика».
Ось ця тітка та сестра Івана Івановича, яка захворіла на розсіяний склероз і потрапила до рук цілителя (жінка жила в іншій області) вже із задавненою хворобою, – єдині два випадки, коли він виявився безсилим перед хворобою (проте зміг значно полегшити стан приреченої людини).
В усіх інших випадках – він з легкістю дає раду тим, кому офіційна медицина допомогти не змогла. Майже братом вважає його знайомий, дочка якого після сеансу в Івана Івановича завагітніла, до того лікуючись від безпліддя не один рік.
А його друг, Михайло, взагалі завдячує Івану Івановичу життям.
«Будучи в Москві на заробітках, я застудився і отримав двостороннє обширне запалення легень, – розповідає хмельничанин Михайло Черниш. – Лікуватися додому мене не пускали, бо в мене вже був передтуберкульозний стан. «Ти не доїдеш», – напряму казав лікар.
Приїхав товариш і забрав мене додому, хоч у лікарні йому казали, що він мене не довезе. Друг всю ніч проплакав, а зранку повіз мене до Івана Івановича. Цілитель провів сеанс, дав траву (розхідник, як він сам каже, трава не дуже видна, але допомагає) і сказав звернутися до спеціалістів. Я ліг в лікарню, де мені навіть лікування повністю не проводили, а на ніч відпускали додому. А через 13 днів мене, можна сказати, вигнали. Я злякався, думав безнадійного виганяють, як з таким запаленням відправляти додому? А в мене, як потім показала флюорографія, навіть рубців не залишилося.
Відтоді ми потоваришували, і я вже перевозив до Івана Івановича всіх своїх родичів та знайомих: сусіда з каменями в жовчному міхурі, дівчину з хворою підшлунковою залозою, молодого чоловіка, якому відняло три пальці. Усі ці люди довго і безрезультатно лікувалися, а нині – повністю здорові. А чоловік з хворими пальцями нині може хоч на баяні грати».
Приходять з хворою щитовидкою, з перекошеним протягом обличчям, з простатитами та аденомами, хронічним алкоголізмом, з опущеними нирками, з важкими депресіями, які виліковуються всього за три сеанси...
Іван Іванович, на відміну, від багатьох цілителів, допомагає й собі. До аварії в нього була гіпертонія 2 ступеня, постійно турбував біль у серці. «В мене як хапало серце, – каже цілитель, – я й починав розтирати собі груди. Протягом року все минуло. Колись був на обліку в кардіолога, а тепер вже й забув, коли відвідував лікаря».
Взагалі, його рідні та друзі не те, що по лікарнях не ходять, але й таблеток в руках уже давно не тримали. В цілителя є пристрій для виготовлення живої та мертвої води й іонатор – для виготовлення йодованої води, яка успішно застосовується для загоєння ран.
До речі, мертва вода – це не та, якою, як ми вважаємо, миють покійників, – це звичайна вода, яка проходить спеціальну обробку і вбиває мікроби. «Я вже 20 років таблетками не користуюся, – каже Іван Іванович, – тільки взимку промерзну – разів вісім мертвою водою ніс прополощу, і все».
«Невиліковних хвороб немає, –стверджує Іван Іванович. – Треба лише знати причину, а мені не треба казати, що в людини болить. Я проводжу руками біля тіла і відчуваю хворий орган (так само, за допомогою безконтактного масажу, проходить і лікування). Хворий орган тягне руку, як магніт метал. Людина теж може це відчути. Одні відчувають тепло, інші – холод, а є такі, що під час сеансу засинають. Так само як відчуваю хворе місце, відчуваю, коли воно перестає боліти».
Головне, як він вважає, щоб людина хотіла вилікуватися, бо самонавіювання багато значить. Воно дає певний поштовх, і організм сам себе починає лікувати.
На прощання Іван Іванович вразив нас, показавши свої картини, які малює, – якщо видасться вільна хвилинка. Адже за освітою – він художник, і, окрім копій картин, портретів та фотографій, які пише для себе та близьких друзів, намалював для церкви іконостас та двометрової висоти картину «Григорій Побєдоносець».

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую