Вогонь зіпсував іменини Кам’янця

Загорання сталося в Старому місті наприкінці робочого для музейників дня. Для інших же був вихідний, неділя, та ще й у Кам’янці гуляла двотижнева фієста «Травневі дні», в які перетворився колись традиційний день міста. Недільного дня тут продовжувався чемпіонат України з повітроплавання, турнір зі швидких шахів на кубок міського голови, відкриті обласні змагання зі спортивного танцю, презентація громадських організацій міста… Кожен міг знайти собі захід до вподоби. Легковиків та людей у Старому місті було стільки, що пройти було геть неможливо. Люди, які збіглися на пожежу, розповідали, що й тут, неподалік, начебто хтось із відпочиваючих вирішив погрітися біля вогню.
День був просто скажено вітряним, посуха теж зробила своє, то ж для загоряння було досить і недопалка. Знайомий мешканець Старого міста пан Павло запевнив, що бачив, як чималу палаючу чи то шмату, чи картонку вітер жбурнув на дах колишнього монастиря домініканок. До монастиря примикає мурований костел святого Михайла, пам’ятка XVII століття. Для інформації: в радянські часи на території монастиря розташовувались корпуси, в самому ж костелі заводчани займали два поверхи, на другому був баскетбольний зал. А ось останнім часом частина келій стояли пусткою, зате в костелі і в декотрих приміщеннях монастиря працювало кілька столярних майстерень. Горіти було чому…
Бригади пожежників гасили пожежу навіть о 20-ій годині, свідчить очевидець журналіст-фрілансер Ірина Пустиннікова. Не так просто було впоратися з вогнем… Один із екскурсоводів-свідків початку пожежі, каже Ірина, повідомив заступнику міського голови Олегу Демчуку, що нещастя сталося через недбайливих відпочиваючих, які розвели багаття в каньйоні поблизу пам’ятки. Сильний вітер підхопив папірець з полум’я і відніс до ринви монастиря, де загорілася трава. Від трави вогонь перекинувся на руберойд, яким був покритий дах комплексу. Так що попередню версію причини підпалу підтверджено. Ось чи знайдуть винуватця? Хто відшкодує збитки? Повністю згоріли дахи і перекриття в приміщеннях келій та в костелі святого Михайла. За свою історію старий Кам’янець вигоряв ущент не раз. Якось навіть через ілюмінацію, якою хотіли здивувати царя, позбулися дерев’яної ратуші.
Від пожежі, як від тюрми і суми, зарікатися не випадає. Але убезпечитися таки слід. Остання жахлива пожежа знищила унікальний архів. Він знаходився на горішніх поверхах колишнього костьолу францисканців. А внизу містилася не тільки церква Московського патріархату, а, кажуть, ще й церковна друкарня, без жодних дозволів, причому. Винних у тій пожежі так і не знайшли. Списали на банальне електричне замикання. Адміністрація Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» передає пам’ятки в оренду чи користування, часто пише й приписи через неналежну їх експлуатацію. Але приписи – то не є надійний заслін від знищення пам’ятки. Чи хоч одного горе-орендаря позбавили права користуватися загальнонаціональним багатством, узрівши порушення? На пожарищі ми почули репліку від працівниці заповідника: «Цей бардак давно звідси треба було виселити!» Хто ж, як не відповідальні працівники цієї установи і мали навести лад, не очікуючи трагедії?!