Чотиримісячна Маринка … загоряла на кладовищі

Мабуть, ця дівчинка народилася в сорочці. Бо за своє коротеньке перебування на світі  вона вже не раз могла залишитися поза життям.
 Її матуся, громадянка Ю. й не думала дбати про дитину. Маля не годувала належно, забувала переодягти та помити, а врешті взагалі … забула донечку на сільському кладовищі поміж старих вінків.  Усяке могло статися з дитиною:  могла б захлинутися, стати жертвою бродячих псів… Але, на щастя, вона лише засмагла на сонці.
Напередодні  голова Підпилип’янської  сільської ради зателефонував до служби у справах дітей районної державної адміністрації. У село приїхала громадянка Ю., яку торік позбавили материнських прав, повідомив він. Приїхала з немовлям, але сільчани звернули увагу: матуся й не думала виправитися після того, як державні органи відібрали в неї першу дитину за невиконання материнських обов’язків, а продовжує такий же самий, як і раніше, спосіб життя. Не має в Підпилип’ї хати, хоч колись сільрада й надавала цій сім’ї житло, та  Ю. не сидиться вдома, вона … «кочує». Сироті при живій матері вже виповнилося  два роки, і дівчинка мешкає  в хмельницькому будинку дитини «Берізка».  Начальник служби Тетяна Семенишина та працівники міліції негайно виїхали в село. Вони зустрілися з Ю., але дитини не було ніде. Нічого конкретного про те, де  поділа донечку, горе-матуся сказати не змогла. Дитину шукали гуртом і натрапили на неї поміж могил на цвинтарі. Дівчинку одразу ж забрали до районної лікарні, обстежили. Дитя виявилося здоровим, але занедбаним та голодним.
Тепер про найду вже понад два тижні  дбає колектив  дитячого відділення. Завідувачка Неля Гузак розповіла, що персонал ставиться до дівчинки, як до рідної. Медсестри та санітарки, мов рідні мами, встають на перший плач  дитини навіть уночі. Охоче доглядають дівчинку студенти медучилища, які приходять на практику у відділення.