Екологи з’ясовували, як врятувати Хмельницький від глобального потепління

У Хмельницькому екологи разом із громадськими активістами і представниками влади за круглим столом визначали практичні заходи з адаптації міста до наслідків зміни клімату.
За словами представника Національного екологічного центру України Ольги Власюк, будувати стратегію адаптації для міста потрібно, враховуючи зарубіжний досвід. Велика роль у цьому — міської влади, яка має формувати кліматичну політику. До прикладу, у Чикаго через зміни клімату планують інноваційні розробки з охолодження, захист якості повітря, заходи з впорядкування зливних вод, збереження рослин та дерев тощо.
І хоч Хмельницький не відчує зміни клімату аж надто гостро, найнебезпечніше, чого варто очікувати хмельничанам, - це тепловий стрес, який може статися через дефіцит зелених зон.
“Зелена територія міста повинна складати не менше 40% від усієї площі. А у нашому місті навіть ніхто не рахував, скільки ж є насправді зелених насаджень різного користування, такого обліку немає. За останніми даними, на одного мешканця Хмельницького має припадати 20 м.кв. зелених насаджень, а є всього 6, 86 м.кв. Прикро бачити такі цифри у місті, яке розміщене у зоні Лісостепу”, - каже представник обласної еколого-правової громадської організації “Подільське екологічне товариство” Людмила Казімірова.
На проблемі із зеленими насадженнями наголошує і заступник начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інна Куцька.
“Дефіцит зелених насаджень у Хмельницькому впливатиме загалом на зміни навколишнього середовища. Місто забудовується, дерева, які садимо, не приживаються. Є пропозиція внести наступного року більше територій до природозаповідної зони, це трохи покращить ситуацію”, - пояснює Інна Куцька.
Як зазначалося організаторами, результати експертного обговорення можуть бути використані при роботі над стратегічними документами розвитку міста. Адже висновки, які зробили учасники круглого столу, - невтішні. Центральна частина Хмельницького потребує додаткового озеленення, потрібно вжити заходів щодо оздоровлення річки Плоска, побудувати нові каналізаційно-насосні станції. Найголовніша проблема міста в тому, що екологія фінансується за залишковим принципом. Попри це фахівці розробили стратегію адаптації міста до змін клімату. Серед заходів: проведення інвентаризації зелених насаджень, розширення площі і збільшення кількості зелених зон, закріплення їх за організаціями, установами, проведення широкої інформаційної кампанії для населення тощо. Головне, як наголосили учасники, щоб ці заходи були втілені в життя, а не залишились на папері.