Разом з усією країною Хмельницький сьогодні, 21 травня, відзначає День вишиванки. З цієї нагоди у центрі міста, на майдані Незалежності, хмельничани у національних строях водили вишиванковий хоровод. Окрім того, мешканці міста долучилися до всеукраїнського флешмобу «Вишиванка – твій генетичний код», сформувавши своїми тілами на центральній площі сорочку з національним орнаментом. Організатори нарахували понад три сотні учасників.
«Такий захід у Хмельницькому відбувається завдяки чернівчанам, котрі запросили нас долучитися до акції, яка проходить у них щорічно. Робимо це для того, щоб люди пам’ятали про національні традиції, що вишиванка була з українцями впродовж усього життя, - розповідає організатор акції у Хмельницькому Анастасія Козак. – Сьогодні ми зробили те, чого ще ніде не було: створили найбільшу вишиванку із людей у національному вбранні».
Від зовсім маленьких хмельничан і хмельничанок до людей поважного віку підтримали акцію, прийшовши на головну площу міста у національних костюмах.
Маленькій Марійці пасує вишиванка.
«Моїй дворічній донечці Марійці сукенку вишивала бабуся, а моє плаття шили на замовлення. Вишиванка є одним із символів українського народу, ми вважаємо себе патріотами, підтримуємо свій народ і свою націю, та дуже любимо Україну», - пояснює хмельничанка Наталія Страхарська.
Для 76-річної Ади Гордової День вишиванки – особливе свято. Жінка каже, вона наче повернулася у дитинство, коли разом з сестрами по святах одягали національне вбрання. За словами пані Ади, вишиванка – це не повсякденний одяг, а саме святковий.
Ада Микитівна вперше у вишитій блузці на масовому святі.
«Вишиванка – це моє життя. У далекому 1960 році я захищала свій диплом у вишиванці. Блузка була вишита у дунаєвецькому стилі: синіми, червоними, чорними кольорами. Потім я використала цей орнамент, щоб пошити вишиванку онучці, - згадує Ада Микитівна. - Ми живемо в Україні, це наше, рідне. І мені дуже не подобається, коли одягають вишиванку на показ, не маючи в душі нічого українського».
Курсантам прикордонної академії військова форма не завадила також одягнути національне вбрання. Як виявилось, вишита блузка навіть пасує до суворих камуфляжних штанів.
Курсанти прикордонної академії комбінують національний орнамент і камуфляж.
«У таке свято обов’язково потрібно вдягти вишиванку, і військова форма на заваді не стане. Ніяких вагань, щоб приєднатися до акції не було, - каже голова курсантської ради Національної академії Держприкордонслужби імені Б.Хмельницького Іванна Стельмащук. – Шкода, що більшість курсантів не змогли прийти, бо саме проходять підготовку щодо захисту державного кордону».
Для хмельничанина Олександра Мельника сорочку вишивала дружина. Чоловік каже, на це в неї пішло декілька місяців.
Олександрові сорочку вишивала дружина.
«Вишиванка для українського народу має особливе значення. Колись вірили, що вишита сорочка – оберіг від зла. От тепер мене ця сорочка захищатиме, завдяки дружині», - переконаний чоловік.
Хмельничани водили "вишиванковий" хоровод.
На площі розгорнули велетенський стяг.
Дівчата кажуть, що вишиті блузки - завжди в моді.
День вишиванки святкують і наймолодші.
Викладач вокалу Тетяна Місик з учнями підтримали флешмоб.
Жива "вишиванка" зайняла майже півплощі.
Хмельничани привчають дітей до національного ще змалечку.
У вишиванках красувалось багато малечі.
День вишиванки відзначали танцями.