У багатодітної породіллі відкрилася сильна кровотеча

37-річну Надію Шелепало з села Нестерівці на Дунаєвеччині знають всі односельчани. Кілька років тому її покинув чоловік, залишивши жінку саму з шістьма дітьми. Аби прогодувати сім’ю, Надія у колгоспі працювала різноробочою. Вдома тримала господарство. Жінка – глибоко віруюча людина. Не було жодних релігійних свят, щоб Надія не пішла до костьолу.
«Та влітку приїжджав її колишній чоловік, – розповідає кума Надії Галина Бойко. – Завагітніла. Аборт вважала гріхом. Казала: «Що Бог дав, то має бути». Забрали її у Дунаєвецький пологовий будинок. Народила 22 січня. Десь о п’ятій вечора відкрилася сильна кровотеча. Тому ми збираємо по селу гроші, дають, хто скільки може».
За дві години жінки вже зібрали близько 1000 гривень. Хто дав сто гривень, хто п’ять. У селі близько семисот дворів. Хоча більшість населення – пенсіонери.

«У мене дружини немає», – сказав її колишній чоловік
«Надію завезли до лікарні, а потім ніхто не відповідав по мобільному телефону, – розповідає Ганна Францішкова, сусідка Надії. – Ввечері зателефонувала санітарка. Сказала, що в неї сильна кровотеча. Ми за ніч підняли все село. Священик з костьолу передзвонив у Дунаївці, Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Львів і інші області. За неї молиться пів-України. Лікарі казали, що надія на Бога. Вона ж більше двадцяти години пролежала на операційному столі. А коли зателефонували її колишньому чоловікові, батькові дитини, він відповів: «У мене дружини немає».
Двоє старших синів Надії Шелепало 22-річні близнюки та 18-річна донька нині навчаються у Кам’янець-Подільському педагогічному університеті. На господарстві залишилися хлопчики Олександр, Богдан та Марек разом з 65-річною бабусею.
«У нас самих десятеро дітей, – розповідає сусід Надії Шелепало Володимир Блажеєв. – Моя дружина Оксана разом з Надею минулого літа отримали звання матерів-героїнь. У нас так заведено: якщо у когось біда, допомагаємо усім миром. Оксана народила чотири місяці тому, а вже поїхала здавати кров для Наді. Думаю, на цьому прикладі Бог показав, що людське життя ще чогось варте. Ми всі молимося за Надію».
За перший день у селі знайшли лише п’ять донорів. Як розповів голова Нестеровецької селищної ради Олексій Лісецький, причина лише в тому, що більшість людей – похилого віку, і просто фізично не можуть здати кров.
«Попередні пологи у жінки також були з кровотечею, – розповідає завідуючий пологовим відділенням Дунаєвецької райлікарні Володимир Кобіта. – Самі пологи пройшли нормально, однак за годину відкрилася сильна кровотеча. Ми ніяк не могли її зупинити. Плазму переливали літрами. Завдяки голові Дунаєвецької райдержадміністрації Наталі Роховій, котра зібрала всі відділи і попросила здати кров, нині маємо 30 донорів. І ще близько ста чоловік готові здати кров. Проблем з донорами у нас немає».
Аби зупинити кровотечу, Надії Шелепало вводили препарат, один флакон котрого коштує 18 тисяч гривень.
«За першу добу ми вкололи їй сім флаконів цього препарату, – розповідає головний акушер-гінеколог управління охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації Лариса Притуляк. – Раніше більше двох флаконів нікому не вводили. Про цей випадок ми повідомили головному акушеру Міністерства охорони здоров’я Каменському. Нас консультував головний анестезіолог Києва Руслана Ткаченко, професор Андрій Слюсарчук. Жінці зробили дві операції. Я вже тут, у Дунаєвцях, другу добу поспіль. Ще як на день Соборності вдягнула вишиванку, то так і не скидала».

За першу добу на лікування витратили близько 200 000 гривень
«Подібний випадок виділення таких коштів у моїй практиці трапляється вперше, – каже Володимир Кобіта. – А я вже тут завідую пологовим відділенням двадцять років. Лише за першу добу на лікування цієї жінки ми витратили майже 200 тисяч гривень. Пацієнтка на сто відсотків забезпечена препаратами з запасів районної лікарні та обласного управління охорони здоров’я. Скажу вам відверто – ще кілька років тому я би й сам у таке не повірив!».
І справді, подібний випадок для української медицини свого роду унікальний. Препарат для згортання крові доставили з області вже за півтори години після замовлення. Коли зрозуміли, що його замало, водій знову поїхав до Хмельницького та повернувся. Лікарі не приховують – випадок є вкрай важким. І якби у цьому механізмі щось пішло не так (відсутність або нестача препарату, його несвоєчасна доставка, чи найменша помилка медперсоналу), жінка не вижила б.
«Нині стан пацієнтки залишається важким, – розповідає Лариса Притуляк. – Однак, нам вдалося його стабілізувати. Жінка перебуває у реанімаційному відділенні обласної лікарні. Для неї стільки зробили односельчани, лікарі і влада, що вона просто мусить вижити!»
Лікарі кажуть, що хлопчик народився цілком здоровий. Вага малюка три кілограми і шістсот грамів. Зріст 54 сантиметри. Діти моляться за матір, щоб вона повернулася до них разом з братиком.
У селі вірять, що жінку оберігає Бог. Односельчани вже склали список чергувань, хто і коли буде допомагати Надії по господарству. Старші сини та донька добу чергували під операційною. Вдома молодші також чекають на матір.
Сашко, Марек та Богдан вже придумали ім’я молодшому братикові.
«Я хочу, щоб його назвали Максимом, – каже 9-річний Марек. – А хлопці кажуть, що буде Даниїл. Та нехай буде Даниїл, аби лише мама з братиком скоріше повернулася додому!»