ye-logo.v1.2

Чернівецькі випускники побили двох хмельницьких викладачів

Суспільство 1471
Фото: Саша

Кримінальну справу не порушили, оскільки одинадцятикласники кажуть, що викладачі напали на них. Але дітей з Хмельницького, котрі були свід

 Діти з Хмельницької школи №25 щороку їздять у туристичні походи. Охочих набирається два-три десятки. Як правило, їздять у Карпати. Тим більше, що старшими  групи є двоє досвідчених викладачів школи, котрі не один рік працюють у міському центрі туризму. Цьогоріч вирушили у Вижницький національний парк.
«Ми часто туди їздимо, – каже Леонід Василець. Чоловік працює у школі вчителем праці, музики та співів. На той момент він був старшим групи. – Крім нас, було ще 22 дітей. Більшість з сьомого та восьмого класів. Приїхали у парк. Якраз пішов дощ. А там збудували будиночки. Ми з іншим викладачем вирішили, що буде краще переночувати у будиночках. Розселилися».
У цей час на галявині молоді люди святкували вечірку. Вони самі розповіли, що мешкають у селі Вижинка, закінчили 11 класів і святкують останній дзвоник.        
«Їх було чоловік 30, – пригадує викладач географії Володимир Грома. – Спочатку все було нормально. А потім один джип переїхав через річку. З машини винесли ящик горілки. Згодом приїхала ще одна машина. Привезли ще ящик горілки. Загалом, я нарахував три ящики зі спиртним. І це не враховуючи того, що вже стояло на столах. Під вечір там почалися крики. Якась шарпанина. Я підійшов до них, кажу: «Хлопці, розбирайтеся між собою». Вони ніби послухали».
Одна з місцевих дівчат випила зайвого. Їй стало погано, вона впала у калюжу. Але ніхто з її приятелів на це не зважав. Леонід Василець розумів, що це може закінчитися погано, тому разом з кількома місцевими допоміг завести дівчину у будиночок, котрий знімали вижинецькі випускники.
«Дивлюся, – розповідає Леонід Василець, – а на ганку нашого будиночка вже стоять кілька хлопців. Підходжу, запитую у чому справа. А вони вже добряче напідпитку. Агресивні. Я ж за своїх дітей переживаю! Боюся, щоб вони на них не кинулися. Кажу до них: «Хлопці, зійдімо з ганку, давайте поговоримо». Розмовляв спокійно. Розумів, що з п’яними по-іншому не можна. А потім на мене посипалися удари. Я навіть не побачив звідки. Намагалися скинути мене з ганку. А там до двох метрів висоти. Я втримався. Кинули мене на підлогу. А потім стало все, як у тумані».
На деякий час Леонід втратив свідомість. Отямився від того, що хтось кричав про вбивство. Зі зламаного носу йшла кров. Йому намагалися прощупати пульс. Почулися крики, що він мертвий, а тіло потрібно викинути у річку. 
«Я почув крики і підійшов до ганку, – каже  Володимир Грома. – Побачив, як місцеві накинулися на Леоніда. Намагався втрутитися, але мене притисли до стіни. Леонід кілька разів підводився. Його збивали з ніг. Закривався руками, а потім, напевно, втратив свідомість. Били ногами по голові. Били по-звірячому. А Леонід навіть не ворушився. Я думав, що вони його вбили. Кричав, щоб викликали міліцію чи МНС. Боявся, щоб не кинулися на дітей».
«Я розумів, що їх краще не дратувати, тож ще деякий час прикидався безтямним, – каже Леонід Василець. – Не витримав тоді, коли почали робити штучне дихання. Ледь ребра не поламали. Я піднявся. У голові шуміло. Кажу до них: «Тюрма за вами плаче». А тоді один з них: «То він живий, і нас в тюрму хоче посадити. Доб’ємо його й кинемо в річку».
Невідомо, чим би все скінчилося, якби не приїхала міліція. Як розповіли хмельницькі викладачі, правоохоронці поводилися дивно. Нікого не допитували. З хлопцями, котрі їх побили, розмовляли спокійно, ледь не по-приятельськи.
«Той, що мене бив, підійшов і каже: «Та що ти, ходімо вип’ємо по сто грам», – розповідає Леонід Василець. – А міліція навіть на це не відреагувала. До відділу забрали лише нас. Там кажуть: «Та не потрібно писати на них заяву, вони ж тільки школу закінчили». А я і не міг писати ту заяву. Був у такому стані… Потім повезли мене в лікарню. А медсестра до мене: «На тебе бридко дивитися».
Леоніда Васильця забрали з лікарні тієї ж ночі. Один з дітей зателефонував батькові у Хмельницький. Чоловік на власному авто приїхав за сином. Забрав і вчителя.     
«Я коли дізнався, що діти залишилися без старших, одразу ж зателефонував у міліцію, – каже директор школи №25 Іван Душкевич. – Ну хто його знає, що в них на душі. А якщо дітей поб’ють? Міліція їх не охороняла. Натомість прислали когось старшого з району. Я коли рано подивився на Васильця, мені аж погано стало. Відправив його в лікарню. Наступного дня після цієї пригоди Леонід здав кров на вміст алкоголю. У нього не виявлено навіть залишків спиртного. Він написав заяву до Хмельницького міського відділу міліції. За моїм наказом проводиться службове розслідування. З власних джерел дізнався, що ця пригода навіть не пройшла по міліцейських зведеннях».
У лікарні Леоніду Васильцю встановили діагноз: перелом виличної кістки справа, травматичний злам верхньої щелепи, перелом кісток носа, струс головного мозку, синці та крововиливи по всьому тілу.
«Стан пацієнта був важким, - каже щелепно-лицьовий хірург Андрій Овчарук. - Нині його стан наближається до задовільного. Шину зі щелепи зніматимемо не раніше, ніж за місяць після встановлення».
Кореспондентові газети «Є» вдалося поспілкуватися зі слідчим Вижницького районного відділу міліції, котрий вів цю справу.
«Ми зібрали матеріали справи і направили її до районної прокуратури, – каже слідчий Руслан Зваричевський. – Прокуратура відмовила у порушенні кримінальної справи. У нас є свідчення місцевих, котрі кажуть, що ті викладачі напилися, вчинили бійку між собою, а потім почали чіплятися до вижинецьких дівчат. Вони їх захищали. А хмельницьких дітей ми не опитували. Вранці вони поїхали».
А ось що розповідає 13-річний Дмитро Тарнавський, котрий був у Карпатах і бачив, як усе відбувалося. До речі, це був його перший (як і для більшості у цій групі) туристичний похід.
«Випускники понапивалися, – каже Дмитро. – Вони кілька разів починали битися між собою. Потім щось сказали до нашого водія, а коли підійшли викладачі, почали їх бити. Вчителі кілька разів падали. Вони били їх ногами. Йшла кров. Ми також боялися, щоб і нас не побили. Цілу ніч просиділи в будиночках. А вранці поїхали додому. Все було добре, якби не ця бійка». 




Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую