Проскурівська виставка - столітній ювілей

Уважні поціновувачі мінеральної води «Регіна», мабуть, звернули увагу на те, що ця вода має три нагороди за якість, серед яких на одній із медалей зазначено – «Сельскохозяйственная выставка. Проскуров. 1912 год». Але, думаємо, не кожен дасть відповідь – що то були за виставки?

Подільське товариство
Наприкінці ХІХ ст. велику роль у житті Російської імперії стали відігравати сільськогосподарські товариства, які об’єднували у своїх лавах землевласників, промисловців, орендарів та управителів маєтків, заможних селян. Метою діяльності товариств (а їх нараховувалося в імперії до 3 тисяч) було сприяння розвитку та вдосконалення сільського господарства та сільської промисловості. На Правобережній Україні найзначнішим за масштабом діяльності було Подільське товариство сільського господарства та промисловості. Створене воно у 1896 році на з’їзді землевласників Подільської губернії, який відбувся у Проскурові та зібрав 106 поміщиків та      промисловців Проскурівського, Летичівського, Літинського та Вінницького повітів. Згодом до товариства приєдналися представники інших повітів губернії, отож число членів у 1904 році досягло 700! Управління товариством здійснювала рада на чолі з головою, на     посаду якого намагалися вибрати впливових у імперії людей. Приміром, першим головою став князь А.Гагарін – гофмейстер імператорського двору, власник земель у центральній Росії та на Поділлі, й до того ж, засновник та віце-президент Імператорського садівничого
товариства. Від 1899 до 1906 року головою був граф Д.Гейден – син фінляндського генерал-губернатора, брат начальника імператорської канцелярії, предводитель дворянства Вінницького повіту, підприємливий подільський поміщик. Додамо – рада товариства засідала у Вінниці.
Подільське товариство з перших років існування розгорнуло масштабну різнобічну діяльність – були створені відділення практично всіх галузей сільського господарства, заснована дослідна станція рільництва, насіннєва станція, сільсько- господарська хімічна лабораторія, меліоративне і міко-ентомологічне бюро, школа садівництва та сільського господарства тощо. Водночас това-  риство організовувало курси, читання, ярмарки – все це для широких мас сільського населення, без всіляких обмежень за майновим станом.   Однією з форм діяльності Подільського товариства було проведення виставок демонстрації досягнень сільського господарства та промисловості.

Виставки досягнень
У 1899 році неподалік вокзалу станції Вінниця для потреб товариства була виділена земельна ділянка, на якій побудували павільйони для   проведення щорічних  сільськогосподарських   виставок. У 1900-1903 роках такі виставки з   успіхом відбулися, але скоро через певні проблеми, виставкова робота у Вінниці занепала. У     1908 році була спроба реанімувати вінницькі         виставки, але неузгодженість з міською владою примусила Подільське товариство шукати інші місця проведення виставок. Руку допомоги протягнули проскурівчани.
На той час у Проскурові діяло, хоча й значно менше за Подільське, але доволі міцне Проску-рівсько-Летичівське сільськогосподарське товариство. Саме воно у травні 1909 році запро- понувало Подільському товариству провести спільними зусиллями масштабну зразкову виставку в Проскурові, на яку, крім подолян, запросити представників Київської, Волинської, Херсонської та Бессарабської губерній. Вперше в історії подільських виставок було вирішено відзначати найкращих експонентів не лише грошовими винагородами (від 3 до 200 руб.) та дипломами, але й медалями.

Проскурівські виставки
Виставка урочисто відкрилась 29 серпня 1909 року. Все що запланували організатори – зробили на відмінно. У Проскурові на міській ярмарковій площі (зараз там знаходиться кінотеатр                  ім. Т. Г. Шевченка) спеціально для потреб виставки були побудовані павільйони, кіоски, стенди. До виставкового містечка завезли десятки тисяч експонатів, з яких було сформовано 15 відділів: рільництва, конярства, тваринництва, свинарства, вівчарства, птахівництва, бджільництва, ри-    бальства, садівництва, лісництва, сільгоспмашин та знарядь, сільгосппромисловості, кустарного   виробництва, молочного виробництва, кооперації. Вперше за роки проведення подібних форумів   велику увагу було приділено селянським експо- натам.
Великим успіхом у  відвідувачів користувався відділ кустарного промислу – він налічував понад дві тисячі експонатів. Не випадково оргкомітет відзначив чимало виробів селян. Так, домоткані килими селянина із Великої Бубнівки Проску-рівського повіту Маковецького отримали «бронзову» медаль, відмічено дипломами  якість сукна селянського товариства села Завалля Кам’янецького повіту, полотна Н.Деркачевої із Бокієв- ки Проскурівського повіту. Особливе захоплення викликали вироби майстринь-вишивальниць села Теліжинці Летичівського повіту: за «мережки» з білою вишивкою Л.Цибульська отримала «бронзову» медаль, А.Роздоріжна, Р.Давиденко та А.Мельничукова – дипломи та грошові нагороди.
Перша Проскурівська виставка діяла лише    чотири дні, але мала шалений успіх серед       сільгоспвиробників, про неї написало чимало газет тодішньої імперії. Отримав від виставки певні дивіденди й сам Проскурів – місто «засвітилося» у всьому Південно-Західному краї Російської імперії як центр сільгоспвиробництва та комерції, а також поповнило міську скарбницю трьома тисячами рублів з виставкових податків. Про проску-рівських власників готелів, крамниць, ресторанів та заїжджих домів й годі казати – їх прибутки від гостей та учасників виставки важко підрахувати. Приміром, – у звичайні дні у середньому готелі Проскурова вартість номера була 1 руб. за добу, а під час виставки ціна досягла п’яти.

Традицію було продовжено
Вінничани відверто позаздрили такому успіху виставки у Проскурові. Отож наступного 1910 року Подільське товариство взялося проводити її у себе – у Вінниці. Виставка відбулася, але минулорічного успіху вже не мала. Тим часом Проску- рівсько-Летичівське сільськогосподарське това-риство відчуло користь від влаштування подібних форумів, й вже з 1911 року стало самостійно орга-нізовувати щорічні виставки у Проскурові. Всі сільгоспвиробники Поділля, Волині, Київщини, Південної України, Бессарабії з радістю брали участь у Проскурівських сільськогосподарських   виставках наступних років. Цю тради цію, на жаль, перервала Перша світова війна 1914 року…