«Щоб лікувати тварин, треба їх дуже любити», –

Ветеринарам не доводиться подовгу сидіти без діла, адже домашніх улюбленців у Хмельницькому вистачає. Кореспонденти «Є Поділля» провели день у ветеринар- ній лікарні, що у мікрорайоні Ракове, аби дізнатися, з чим найчастіше звертаються за допомогою.

Зайшовши до лікарні, одразу бачиш собак та кішок різноманітних порід, які чекають своєї черги на прийом до лікаря. Найчастіше приїздять до лікарні на щеплення, адже краще запобігти хворобі, аніж потім її лікувати.
Отже, 10 ранку. Пацієнт – сіамський дванадцятирічний кіт з хворими нирками та печінкою. Йому призначили ін'єкції та фізіопроцедури. Він мужньо витримує усі «тортури», тихо сидить під апаратом УВЧ, адже розуміє, що шкоди йому ніхто не завдасть. Хазяйка кота розповідає, що кілька років тому він помирав, але завдяки лікарям досі живий, хоча й часто хворіє.
«В основному, нашими пацієнтами є кішки та собаки, деколи приносять папужок, щурів, хом'ячків, – розповідає лікар-ветеринар Василь Вовк. – Колись зверталися навіть з ігуаною, мавпою та крокодилом. Найчастіше звертаються з хворобами шлунку, переломами кісток, лишаями. А літо «урожайне» на різні хвороби шкіри: екземи, грибкові дерматити, лишаї, алергії тощо».
 11.15. Поки розмовляємо з лікарем, привезли рудого пацієнта: у кота проблеми з вухами. Діагноз – кліщова короста. Лікар намагається зробити кілька ін'єкцій. І тут починається «приборкання тигра»: кіт нявчить, кричить, сичить, кусається і дряпається. Врешті йому вдається вирватися з рук хазяїв, і він намагається кудись сховатися. За кілька хвилин втікача піймали, але мови про інші процедури вже не було. Лікарі радять прийти за кілька днів, аби кіт заспокоївся.
 За словами лікаря Олександра Міляшкевича, подібні випадки трапляються часто. «Одного разу привезли кота в ящику з-під... патронів. Коли його відкрили, кіт вирвався і забився за тумбочки, то ми кілька годин чекали, аби він заспокоївся та вийшов сам, – каже Олександр Дмитрович. – У бідолаги була гіпоксія, бо він довго просидів у ящику, али ми нічого не робили, адже кіт був дуже наляканий і дряпався й кусався. Після таких пацієнтів залишається чимало шрамів».
12.10. Велика ротвейлерша другий день як після операції, їй підключають крапельницю. Собака спокійно спостерігає за маніпуляціями лікаря, навіть не реагує на проколи голок. Звісно, адже у 9 років вже соромно скиглити, як цуценя.
Розказують лікарі й різні кумедні випадки. Наприклад, одного разу привезли  курку, якій собака відкусила хвіст разом з шматком м'яса. Довелося зашивати курці зад.
13.25. Жінка привезла дванадцятирічного боксера. Пес невиліковно хворий, тому хазяйка наважилася його усипити.  
«Часто люди самі ставлять діагнози своїм тваринкам і приходять, щоб ми їх приспали. Траплялися випадки, коли тваринка просто набридала, або не було  куди її діти, а треба їхати на відпочинок за кордон. Звісно, ми в цьому відмовляємо. Для присипляння має бути висновок лікаря, що це єдиний вихід. Присипляють, в основному, онкохворих тварин та з водянкою», – каже Олександр Міляшкевич.
 14.20. Шестимісячна вівчарка Бай три дні нічого не їсть, отруєння. Пес тихо лежить під крапельницею, інколи реагуючи на котяче нявчання. Неподалік знімають з лапи шину: кіт невдало скочив й поламав задню лапу. Довелося одягати намордника, інакше б були подряпані й покусані і хазяї, і лікар. Шину знято, лапа оглянута. Лікар накладає нову шину та каже прийти за тиждень на огляд.
 16.00. На огляд принесли кота-«десантника». Бідолага впав з 9 поверху, отримав тріщину тазу та добряче забив лапи. Хазяйці дають рентгенівський знімок і жартують: «Поставте в рамочку на згадку про стрибок». Рекомендують спокій, рідку їжу та стежити, щоб кіт поменше ходив.
В розмові з лікарями дізнаємося, що своїх улюбленців люди часто називають дивними кличками. Наприклад, приходили у лікарню пікінес Банан, дворняга Дембель, вівчарка Кокос, щур Гриць, вівчарка Шрек, той-тер'єр Річард Левове Серце тощо.
 Загалом, за день лікарі приймають до 50-60 пацієнтів, виконують безліч різних маніпуляцій, оперують. Окрім лікарні, виїздять ще й додому. І хоча графік роботи у них позмінний, проте часто робочий день затягується допізна. А ще у кожного працівника ветеринарної лікарні вдома є якась тваринка, переважно полюбляють заводити собак. Інколи навіть забирають додому тих, від кого відмовляються хазяї.
 «Щоб лікувати тварин, треба їх дуже любити, адже вони відчувають ваше ставлення до них», – резюмує лікар Василь Вовк. З цим важко не погодитися.