ye-logo.v1.2

У селі Врублівці на Кам’янеччині існує клуб шанувальників книги

Суспільство 4142

А ще – вокальна група “Калинонька”

Клуб, у якому Шевченка не «щитають»
У телефонній трубці – схвильований жіночий голос і одразу з десяток питань: «Ви не знаєте, що з Марією Матіос? Це правда, що хочуть вилучити її нову книжку? А ви маєте «Вирвані сторінки…»? Дасте почитати? Невже письменниці шиють справу?» Галина Ковальчук подзвонила від імені чималого гурту людей. Деякі з них зараз – за кордоном на заробітках. «У нас, у Врублівцях давно існує клуб шанувальників книги. Неофіційний. Обмінюємося інформацією, та й книгами, бо на сільські статки не накупишся всього, що хотів би мати на домашній полиці».
Галина Іванівна тут народилася, працювала вчителькою. Головне для неї в кожній людині на землі – духовний світ, культурні вподобання. Часом і закине котрому: «Якби ж читали ви Шевченка та Франка, то...» Одного разу на це почула: «Так я ж і щитаю, їй-Богу, щодня щитаю!»
Пані Галина, отримавши чергову пенсію, не шкодує тих папірців із Шевченком, аби придбати українську книгу. Новинкою ділиться перш за все із Ларисою Проскуріною, сільською бібліотекаркою. Завдяки пані Ларисі врублівчан свого часу поєднала дружба з багатьма українськими письменниками, особливо, з поетом Дмитром Луценком, а нині підтримують теплі стосунки з його дружиною. А ще в бібліотеку знесли старожитності, аби молоде покоління глибше пізнало давню подільську культуру. «Разів три наймолодших школяриків приведе вчителька до бібліотеки – і вони вже стають завсідниками, біжать наввипередки, – розповідає пані Лариса. – А ще недавно тут від холоду всидіти було неможливо, віконні пройми закривали плівкою, допомогло замінити вікна підприємство «Агросолюшнс».
Пасинки-молодці мають власного композитора
Історична довідка. Перша згадка про село Врублівці датується 1460 роком. У 1493 році тут нараховувалось 18 дворів. У музеї Київського університету знаходяться кремнієвий скребок і ніж, знайдені у Врублівцях разом із кістками мамонта. Неподалік було раннє трипільське поселення. Ще в ХІV столітті у Врублівцях діяла православна церква. Школу тут відкрили в 1834 році (з паспорта села).
Скільки глянеш оком – мальовничі пагорби над Дністром, від привілля яких хочеться співати. Врублівчани це роблять із великим задоволенням. Об’єдналися найкращі співаки у вокальну групу «Калинонька», яка не раз посідала перші місця в оглядах самодіяльності. Тим колективом «заправляє» Микола Мельник, подільський композитор. «Це моє рідне село, тут батьківська хата. Тому художній керівник я тут «безкінечний», і ні про які гроші не йдеться. Маємо зберегти те, що діди нам передали із далеких віків. Перш за все старовинні коляди, які більше ніде не співають. Ось послухайте цю – «Славен єси»…»
“Мріємо зі своєю «Калинонькою» потрапити на передачу «Фолькмюзік», до Оксани Пекун, – діляться навперебій солістки Ольга Семко, Валентина Процик, Олена Бачинська, інші. – Ще знаємо гарні гаївки…”
“А я за гаївки біля церкви колись догану отримала”, – згадує Галина Ковальчук.
“Питаєте, чим живемо? Пісня – наша велика розрада, бо немає нині чим тішитися: такі «реформи» почалися, що люди бояться, чи виживуть узагалі, – кажуть жінки. – Якби йшло на краще, то ми б відчули. Бодай цей будинок культури, який ось-ось розвалиться, взяли б та й довели хоч при якомусь президентові до пуття. Громада не має на те коштів”.
У Будинку культури справді стеля падає, пташки на стінах гніздяться, зате досі Маркс та Ленін – на всю сцену. Клуб чомусь не хотіли передати на баланс сільради, то він руйнується без господаря. А поки немає в сільської культури даху – вона й на вулиці співає. Це врублівецька традиція. Сільський фестиваль колядок влаштовують на Водохреща на Дністрі, а на Купальське свято всі поспішають у гості до Миколи Мельника. Його хата над потічком, вигін біля неї править за сцену. Гуляння звечора й усю ніч!
Невелика бібліотечна світлиця цього дня таки вмістила всіх талановитих – літніх, молодших і зовсім юних. Подумалося: громада Врублівець вижила в усі лихоліття й зберегла свою самобутність, бо повсякчас дбала, аби не згубити власне обличчя й дух, що підносить над буденщиною.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую