ye-logo.v1.2
30 Вересня, 2020

Сільради, об’єднуймося!

Суспільство 1316
«Насамперед, територіальна реформа потрібна, щоб раціональніше використовувати бюджетні кошти», – каже Микола Дерикот.. Фото: Сергія ПРИЩЕПИ.

На першому етапі адміністративно-територіальної реформи планують створити загальноосвітні округи та укрупнити сільські ради

Про адміністративно-територіальну реформу в Україні  ведеться мова давно. Свого часу навіть поговорювали про те, що менші райони  розформують, та й Хмельниччини не буде, лише  великий регіон Поділля, куди увійдуть Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області.  Сьогодні про цю реформу в Україні знову заговорили.  Про те, як торкнеться ця реформа Хмельниччини, ми попросили розповісти першого заступника  голови облдержадміністрації Миколу Дерикота.

– Ми повинні чітко розуміти, що не може бути економічної реформи без територіальної, – каже Микола Васильович. – Я скажу про свою позицію у цьому питанні. По-перше, це потрібно для раціональ- ного використання державних коштів. До прикладу, в селі є школа, у якій зроблений ремонт, є опалення і є бібліотека Крім того, бібліотека є ще в сільському клубі. Чи потрібна вона там і там? Може, достатньо однієї – в школі, щоб вона обслуговувала і школярів, і населення? Й зберігатися книжковий фонд тут буде краще, ніж у клубі, який не опалюється. Розумно?  Є такі села, де залишилося п’ятдесят-шістдесят жителів. І там діє клуб. Ми ж розуміємо, який вік мешканців таких населених пунктів. Чи ходять вони до клубу? І чи потрібно його утримувати? А поряд, за півтора-два кілометри, у більшому селі теж є клуб. То чи потрібні обидва ці заклади?
– Тобто, територіальна реформа має початися з упорядкування клубів, бібліотек, шкіл?
– Моє бачення, і такі пропозиції ми виносимо на загальнодержавний розгляд, що не потрібно робити широку адміністративно-територіальну реформу.  Потрібно на місцях з’ясувати,  де державні ресурси використовують нераціона- льно, і почати саме з цього. У нас вже створені загальноосвітні округи. Й організоване  підвезення дітей до школи.  Але про закриття школи, навіть дуже маленької, має прийняти рішення громада. А наше завдання – пояснити громаді  переваги загальноосвітнього округу.  Бо ж не даємо ми хороших знань у малих школах. Пригадую, якось приїхав у село Капустин Старокостянтинівського району. У школі – чотири учні у трьох різних класах. Які ці діти отримають знання? Хіба ми повинні на це закривати очі? І батьки мають це зрозуміти. Про якість навчання можна говорити, якщо у класі сидить хоча б 12-15 учнів. У такому випадку вчитель повністю викладається, а ми можемо утримувати школу, комп’ютеризувати її.
– Рішення про закриття школи має прийняти громада?
– Так. Наше завдання – пояснити  людям, для чого це потрібно.  Я переконаний, що кожна мама, кожен батько, якщо дізнається, які умови для навчання  в сусідньому селі, які  там працюють гуртки, навряд чи буде проти того, щоб дитина навчалася у такій школі. Потрібно батькам показати, які класи там обладнані, які стоять комп’ютери. До того ж, дитина зможе вивчати іноземну мову, танцювати, займатися спортом.
– Мабуть, найменшим, 6–7-річним учням важко буде їздити у сусіднє село. У містах їх за руку водять до школи й назад. А сільсь- ким доведеться так рано ставати самостійними…
– У кожному випадку слід вирішувати проблему окремо. Й, за можливістю, молодші школярі мають навчатися ближче до  дому.
– Але адміністративно-територіальна реформа стосуватиметься не лише навчальних закладів?
– Так. Просто загальноосвітніх округів у нас вже багато створено. Але реформа – це не лише школа. Базове село – центр загальноосвітнього округу. Тут мають працю- вати різні гуртки, спортивні секції, будинок культури, бібліотека. Плюс до цього – амбулаторія сі-мейної медицини.
– Які плани  щодо медичного обслуговування?
– Ми аналізуємо роботу медичних закладів, зокрема райлікарень. До прикладу, Старосинявська. За рік там народжується 200 дітей. Яка якість медичних послуг та професійність лікаря? Адже так само, як і хірург має оперувати,  щоб не втратити професійність, акушер має теж мати практику.  Люди вже зараз намагаються народжувати в інших районах, їдуть до обласного центру. Може, краще чи у Летичеві, чи у Старій Синяві  (це я як приклад кажу) обладнати хороше пологове відділення, оснастити його  обладнанням, дати туди машину «швидкої допомоги», яка б доставляла вагітних. Щоб пологове відділення нормально функціонувало, у ньому за рік має народжуватися 400-500 дітей.
– Яка доля чекає на сільські дільничні лікарні?
– Погодьтеся, краще зосередити в районі якісне обладнання, фахівців і надавати якісну медичну допомогу. Тому, на мою думку, на місці дільничної лікарні потрібно залишити амбулаторію сімейної медицини, де можна пройти обстеження, полікувати зуб, зробити необхідні маніпуляції.  У менших селах мають залишитися фельдшерсько- акушерські пункти. Тобто, первинна медична допомога має бути максимально наближена до людей.
– Зараз багато людей працюють в одному місці, прописані – в іншому. Медична допомога ж «прив’язується» до прописки.
– Медична допомога не повинна ділитися по районах. Люди повинні обслуговуватися у тому медичному закладі, де їм зручніше. «Стереотип  прописки» ми маємо зруйнувати.
– У зв’язку з названими змінами зросте кількість безробітних – насамперед, учителів, працівників культури…
– У багатьох сільських школах вчителі приїжджають з райцент- рів, інших сіл. Й у загальноосвітньому окрузі вони теж знайдуть роботу. До того ж, потрібні будуть педагоги  для ведення гуртків, секцій.  Переконаний, що кожній людині знайдемо роботу.
– Адміністративно-територіальна реформа не проводитиметься в один день?
– Поки що ми подаємо  свої пропозиції на загальнодержавний рівень, вивчаємо ситуацію на місцях. Й робимо перші невеликі кроки.  Головне ж – підвести  суспільство до розуміння, що нам така реформа потрібна. Я займаюся економічними питаннями. І бачу, як у житті все пов’язано.  Не вирішивши одну проблему, не досягнеш  результату в іншій.
– Свого часу йшла мова про те, що укрупнюватимуть райони, деякі зникнуть з карти області.
– Про це зараз не йдеться. На першому етапі ми маємо чітко розділити округи.  І укрупнити не райони, а сільські ради. На жаль, в Україні населення зменшується. І є сільські ради, які мають 170-200 жителів і не мають жодного виробництва. Чи самодостатні такі сільради?  Крім того, потрібно переглянути межі сільських рад. Є село, яке територіально ближче  до однієї сільради, а належить до іншої.  Крім того, сільська рада повинна бути прив’язана до округу. Приміром, якщо було три сільські ради, ми залишаємо одну.  Але в сільського голови буде три  секретарі – в селах, де раніше були сільради. Й усі питання на місцях вони  вирішуватимуть. І така сільська рада буде самодостатньою.
– Мабуть, багатьох хвилює  питання: наша Хмельницька область залишиться, чи нам доведеться стати додатком до Вінницької чи ще якоїсь?
– Звичайно, залишиться. Питання про те, щоб розформувати область, не стоїть

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую