ye-logo.v1.2
4 Червня, 2020

Соус «Краснодарський»: дітям до семи не вживати

Суспільство 3371
Томатна паста, яблучне пюре, сіль, перець, спеції і вода – склад «ідеального» «Краснодарського» соусу.. Фото: автора.

Кореспонденти «Є Поділля» дізнавалися, який із «краснодарських» соусів смакує найбільше

Батьківщина томатного соусу – Мексика. Саме там древні ацтеки почали їх готувати із розчавлених помідорів і червоного перцю. В Європі кулінари почали додавати до томатних соусів оливкову олію, цибулю, часник та ароматні трави (орегано, петрушку чи базилік). Саме іспанці стали першими, хто привіз томати до Європи, і вони ж першими зробили на їх основі гострий соус чиліндрон, до складу якого входили помідори, цибуля, часник і гострий пекучий перець. Найпоширеніший томатний соус на по- лицях наших магазинів – «Краснодарський». Саме його ми вирі- шили продегустувати.

З клумби – на стіл
Нині томатний соус є на кухонній поличці майже у кожної господині нашої планети. Заправка до борщу, макаронів, м'ясних страв – чого лишень не готують вони з додаванням томатного соусу. Звісно ж, назва соусу каже сама за себе: головним його інгредієнтом є томат. У кулінарних книгах розповідається, що одного разу цим овочем намагалися отруїти генерала Вашингтона. Звісно ж, майбутній президент прожив ще дуже довго після цього випадку. У наші дні про цю пригоду розповідають з посмішкою, але раніше всі були впевнені, що помідор здатний завдати шкоди здоров'ю. Спочатку європейці-садівники вирощували томати як декоративні рослини в теплицях, горщиках, садили для краси на клумбах, в садах. Їсти ці яскраво-червоні плоди європейці довго боялися.
У нашій країні томати теж не так швидко прижилися. Нині ж соус з помідорів – король на будь-якому столі. Він підходить чи не до усіх страв, додає особливого аромату, а червоний колір збуджує апетит. Для приготування томатного соусу використовують тільки найспіліші плоди. Бо саме від якості томатів безпосередньо залежить якість приготованої страви. Для того, щоб приготувати смачний соус, необхідно протерти м'якоть помідора через дрібне сито (в соус не повинні потрапляти насінини). Потім отриману масу варять на слабкому вогні, додаючи необхідні приправи та загущувачі. Найчастіше до томатного соусу, як загущувач, додають крохмаль.
Готовий томатний соус нині можна без проблем придбати в магазині. Наприклад, соус «Красно- дарський», який ми вирішили продегустувати, відомий споживачам ще з радянських часів. Саме оптимальне співвідношення високо- якісної томатної пасти та яблучного пюре надає соусу "Краснодар- ський" ніжного і м'якого смаку, а додавання перцю, часнику, кориці, мускатного горіха і гвоздики створює пікантну ароматичну гаму.

За чесність – хвала
Томатна паста, яблучне пюре, сіль, перець, спеції і вода. Це склад "ідеального" "Краснодарського" соусу. Але такого на прилавках магазинів нині не знайти. Споживачам варто знати, що більшість соусів – продукти економкласу. Вони містять лише чверть томатної пасти і стільки ж спецій. Решта – різноманітні добавки.
Для нашої народної дегустації ми вибрали чотири зразки томатного соусу «Краснодарський» вітчизняного виробництва. Три з них – «Помідора», «Руна», «Королівський» – розфасовані в скляні півлітрові банки. Ще один соус – «Щедро» – в трьохсотграмову гнучку полімерну упаковку (як для кетчупа). Не будемо перераховувати усі інгредієнти, які входять у склад цих соусів, скажемо, що в усіх у складі є яблучне пюре, томатна паста та спеції. Консерванти та різноманітні згущувачі звісно ж, ми у складі соусу також знайшли. Цікавими виявилися і помітки на етикетках соусу. За чесність та правдивість – хвала виробникові. Наприклад, «Помідора» попереджає, що томатний соус не рекомендовано вживати дітям до семи років.
Дегустували ми соус, на жаль, не під м'ясце, а зі звичайнісіньким чорним хлібом. Але на смак продукту якраз це ніяк не вплинуло. Навпаки – смак кожного зразка ми чудово відчули. Більшості пробантам здалося, що у соус «Руна», наприклад, покладено забагато спецій та кислоти, «Королівський» виявився смачним, але трохи бліднуватим. Соус «Помідора» мав гарний колір, цікавий смак та густу консистенцію, але деякі господині виявили припущення, що такий яскравий колір продукту можуть додавати за допомогою фарбників. Однак на банці є помітка «нестерилізований». Тож цілком можливо, що колір справді зберігся. Смак справжньої помідори відчули і в соусі «Щедро».
Щодо фаворита нашого дегустування, то пробанти були одно- стайні. Ним був визнаний соус «Помідора». Більшість дегустаторів не проти були б додати його до спагетті та заправки для борщу. На кілька балів до фаворита не дотягнув «Щедро». «Бронзу» між собою розділили «Руна» та «Королівський».
Краще за все, якщо томатний соус налитий в скляну банку. Досі вважається, що це екологічно нешкідлива тара, і, до того ж, в ній добре видно соус. Він має бути однорідним, від червоного до червоно- коричневого кольору (томати після температурної обробки темніють). Яскраві червоні відтінки свідчать про те, що в такому соусі помідорних компонентів мало і їх підфарбували хімією.
Незалежно від рецептури, соус може бути з консервантами (за винятком «екстра») або без них, тому уважно читайте склад продукту. Краще, якщо соус простерилізувати природним способом за допомо- гою високої температури (зазвичай, у нього темніший відтінок). Такий товар зберігається від року до двох років. У нестерилізовані соуси дозволяється вводити консервант.

Готуємо соус вдома

Кінець серпня – початок вересня – найкращий період для кон- сервації помідорів. І заповзятливі господині вже давно навчилися готувати про запас томатний соус за власними рецептами. Одним поділилася одна з наших читачок з Городка Станіслава Сельська. Жінка зізнається, що соус легкий в приготуванні, дуже смачний, а головне – натуральний.
Десяток м'ясистих міцних помідорів складаємо в каструльку, наливаємо дві столові ложки води і тушкуємо на маленькому вогні, аж поки помідори не стануть м'якими. Потім зливаємо воду, а помідори протираємо через сито, звільняючи масу від шкірки і насіння. Має вийти приблизно півтори склянки густого томатного пюре.
Далі чотири твердих солодких яблука ріжемо навпіл, і так само протушуємо, додавши дві столові ложки води. Протираємо через сито і отримуємо приблизно повний стакан густого яблучного пюре. З'єднуємо обидва пюре в каструльці, ставимо на маленький вогонь і тушкуємо до загу- щення, приблизно 20 хвилин. (Обережно! Пюре може "вистрілювати" під час кипіння, тому каструлю потрібно накрити). Через 10 хвилин від початку кипін- ня до маси додаємо дрібку (або за смаком) чорного перцю, кориці, мускатного горіха, червоного перцю, половину чайної ложки солі та чайну ложку цукру. Ще через 10 хвилин додаємо 2 столові ложки 9-відсоткового оцту і 3 подріб- нених зубчики часнику.
Тушкуємо ще 5 хвилин, пробуємо на смак, підсолюємо-підсолод- жуємо, якщо необхідно (це залежить від смаку помідор і яблук) і розливаємо по стерильних банках. Закриваємо кришками і закутуємо у ковдру до повного охолодження.

Смачного!

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую