Каналізаційні стоки з селища течуть без будь-якої очистки

Селище міського типу Сахкамінь, що за кілька кілометрів від Кам’янця-Подільського,  почало будуватися на початку 60-х років. Точніше, спочатку почалися розробки кар’єру з видобутку каменю. А разом з тим розбудовувалося містечко для працівників. За союзу побудували водогін і очисні споруди. Нині майже з тисячного населення Сахкаменю понад 90% користується благами цивілізації. А точніше її залишками. Люди скаржаться на неякісну питну воду та постійне засмічення каналізації. А головне – альтернативи немає. На все селище всього кілька криниць, а до туалету з п’ятого поверху пенсіонерові, м’яко кажучи, бігати не зовсім зручно.       
Очисні споруди розікрали за два дні
«Стоки йшли через основну очисну споруду, далі – на каналізаційну насосну станцію, опісля – в дренаж і впадали в річку Смотрич, – розповідає колишній директор комунального підприємства «Сахкаміньське» Володимир Ванюшкін. – Все розікрали, ще й на мене хочуть повісити. Стояв трансформатор. Теж викрали. Нині все тече без будь-якої очистки. Погляньте». 
Ніби на підтвердження його слів, з труби почав витікати смердючий потічок. Навіть при мінусовій температурі тут стоїть страшенний сморід. 
«Там обережніше, – каже Володимир Ванюшкін. – Під снігом можуть бути відкриті люки. Якщо туди провалишся, все. А ось тут залишки лабораторії. Самі бачите, у банках залишилися якісь реактиви. Якщо їх кинути у резервуар з питною водою – всі потруяться». 
Колишній голова Нігинської сільради, до котрої входить селище Сахкамінь, з приводу розкрадання металу з очисних споруд подала заяву до міліції.
«Це сталося у травні 2009 року. Все розікрали за два дні. Я знаю, хто викрав трансформатор. І метал забрали. Тож потрібно кран, вантажівку. А на трансформаторі і номер є. Я про все розповіла міліції. Шукають донині», - каже колишній сільський голова Тетяна Берник. 
Міліція кримінальну справу порушила, але призупинила. Кажуть, у зв’язку з тим, що не можуть встановити особу, яка вчинила крадіжку. 
Прокуратура району проведеною перевіркою встановила, що неочищені стоки до річки Смотрич не потрапляють. 
«На місці були відібрані проби ґрунту, – розповідає Кам’янець-Подільський районний прокурор Роман Кахній. – Виявили забруднення на 200 квадратних метрах. Екологічна інспекція області має нарахувати збитки. Якщо вони сягнуть 117 тисяч 625 гривень, буде порушена кримінальна справа». 
Районні посадовці запевняють, що шукають гроші на очисні. 
«Депутати райради прийняли рішення про виділення 30 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації, – розповідає перший заступник голови Кам’янець-Поділь­ської райдержадміністрації Ніна Фабіянська. – Окрім того, внесли пропозицію до облдержадміністрації в програму зі стабілізаційного фонду. Аби збудувати нові очисні, потрібно 1,5 мільйона гривень». 
Ми боїмося пити цю воду 
Однак, навіть побудова очисних не вирішить проблем мешканців Сахкаменя та частини жителів села Нігин. Дається взнаки старий водогін. 
«Місяць назад діти захворіли на кишкові інфекції, – скаржиться мешканка Сахкаменя Інна Осарчук. – Приїжджала санстанція, щось хлорувала. А на все селище лише одна криниця».
«У нас в усіх малі діти, а ми п’ємо неочищену воду, – обурюється Наталя Натрасенюк. – Це небезпечно, а немає до кого звернутися». 
Нині у селищі Сахкамінь дві п’яти­поверхівки, чотириповерхівка, триповерхівка, сім двоповерхових будинків та приватний сектор. 
«За куб води ми платимо 3 гривні, і 2 гривні за водовідведення. А що за це отримуємо? – задає риторичне питання Галина Восковнюк. – Коли у відра набираємо воду, зверху плаває якийсь жир. А як вода постоїть три дні, то такий випадає осад, що потрібно віддирати наждачним папером. Ми просто боїмося пити цю воду». 
Басейн закритий, там є люк і колодка 
Люди не безпідставно хвилюються за своє здоров’я. І справа навіть не у старому водогоні. Ситуація у будь-який момент може вийти з-під конт­ролю і перерости у катастрофу. 
«Ось тут стоїть стокубовий резервуар, звідки воду качають на Сахкамінь та Нігин, – розповідає колишній директор КП «Сахкаміньське» Володимир Ванюшкін. – Периметр має бути огороджений колючим дротом. Тут мають стояти зачинені і опломбовані двері. За дверима зачинений люк. Це ж охоронна зона. А погляньте, що маємо». 
Чоловік піднімає люк. Видніється вода. Глибина близько 6 метрів. 
«Сюди може зайти будь-хто, – каже Володимир Ванюшкін. – А як комусь зайде у голову набрати тих самих реактивів з лабораторії на розкрадених очисних і всипати у резервуар? Ви тільки уявіть, що буде з людьми. А донедавна тут і люка не було. Зверху лежала картонка».  
Воду з цього водогону у селищі Сахкамінь та селі Нігин споживають понад тисячу чоловік. Воду з крана беруть у місцевій школі та дитсадку.       
«Басейн закритий, – запевняє виконуючий обов’язки директора комунального підприємства «Сахкаміньське» Володимир Марчук. – Там є люк і колодка. А я що люк буду пантрувати? Як до цього ніхто диверсії не зробив то, я думаю, вже і не зробить. А хлорування проводимо регулярно. Купуємо у магазині кілограмів 30 хлорки і висипаємо. Щодо каналізаційних стоків, то ми скидаємо їх на очисні, котрих немає. А куди вони там далі діваються – в ліс чи в поле – я не знаю».
Районна санстанція запевнила, що навесні та восени воду хлорують під їхнім наглядом, і аж ніяк не в такий спосіб, як розповів пан Марчук. 
«Директор комунального підприємства був оштрафований за прорив водогону і не облаштування захисної зони водного басейну. А питна вода у селищі Сахкамінь та в селі Нігин відповідає усім нормам», – запевнив головний санітарний лікар району Олег Керничний.