ye-logo.v1.2
17 Листопада, 2019

Чоловік у Меджибожі перетворив своє подвір’я на казкову атракцію

Ірина ОЛІЙНИК Суспільство 4660
Нині майстер працює над створенням фонтана
Нині майстер працює над створенням фонтана. Фото: автора

Усі прикраси 82-річний чоловік виготовляє з підручних матеріалів та прикрашає своїми витворами садибу.

Іван Мудрик з Меджибожа, що у Летичівському районі, перетворив свою садибу на справжнісінький музей. Та ще й неабиякий, а музей казок. Ще здалеку подвір’я зачаровує: виграє барвами, вабить кольорами. Довкола хати – фантастичні звірі та птахи, поєднані в загадкових сюжетах, яскраві квіти… Усе це 82-річний чоловік виготовляє з підручних матеріалів та прикрашає своїми витворами садибу. Каже, усе для того, аби внуки та правнуки, коли приїжджають у гості, мали чому радіти й дивуватися.

Ідеї народжуються вночі

«Зараз трохи важко братися за пилку, молоток та пензля, – розповідає пан Іван. – Після інсульту права рука відмовляється працювати, ноги болять. Та нічого, я навчився лівою… Вдягаю наколінники і працюю. Сидіти без роботи – мені ніяк. Стільки ідей ще хочеться втілити в життя, стільки всього ще в моїй уяві…»

Іван Мудрик показує свої ескізи. Намальовані олівцем чи кульковою ручкою, вони дивують своєю простотою та водночас нестандартним підходом до творчості й загадковістю. Ідеї, каже, приходять уночі. А вже зранку береться за роботу.

Композицію у вигляді вітряка Іван Мудрик оздобив фігурками білих лебедів.

Багато років тому разом з дружиною Іван Євгенович до Меджибожа переїхав з Волосівців. Купили тут будинок і вже понад 50 років живуть у селищі. Усе в господі перебудовував сам, робив вікна, двері, бо майстер, як-то кажуть, на всі руки.
«Дуже люблю фантастику, тож вважаю, що виглядати усе довкола має фантастично. Ось сюжет «Леви напали на корову» виготовив зі шматків пластику. Люди кажуть, яка ж вона бідна та корова… А як так бачу… Дуже люблю левів… Виготовив композицію зовсім нещодавно», – розповідає.

Ідеї, каже чоловік, приходять уночі.

Дружина називає його казкарем. А він і не знає звідки саме такі сюжети з’являються. Мовляв, то усе фантазія. На одній з композицій – зайці їдять капусту, а на них чатує вовк. На іншій – гірські орли. «Вони велетенські, можуть ягня у повітря підняти… Два з половиною метра розмах крил. Одна біда, сусіди побоюються, щоб не зірвалися і курей не похапали», – жартує пан Іван. Зізнається, робив композицію два тижні.

Квіткову клубу майстер виготовив зі скляних хлібниць, які знайшов на горищі, та старих люстр. Розмалював їх яскравими фарбами, бо, каже, усе, що він робить, має бути яскравим та додавати радості.

Тюльпан виготовив з пластику. Він також крутиться.

Композицію у вигляді вітряка оздобив фігурками білих лебедів. Коли той крутиться, здається, що птахи от-от здіймуться на крила та полетять у небо. Іван Євгенович каже, щоб зрозуміти, чи є вітер, йому не доводиться і на вулицю виходити. Глянув у вікно на свої казкові фігури, і одразу все зрозуміло. Якщо вони крутяться, дзвенять, то день видався вітряний.

Величезного тюльпана виготовив з пластику та розмалював квітковими мотивами. Зізнається, важко було вигнути пластик, щоб той набув форми квітки.

Старі хлібниці майстер прилаштував на композицію квіткової клумби.

«Але якщо людина по-справжньому захоче, то їй усе під силу. А не хоче, то й не навчиш», – зазначає майстер. Щойно подме вітер – тюльпан починає крутитися, нагадуючи справжнісіньку карусель.

Поблизу воріт – квочка з курчатами, а там лисиця півника вкрала… Кличе кота, а тому, за сюжетом Івана Мудрика, байдуже… Він на курчат заглядає. Біля хати – лелеки.

Гірські орли наче оберігають обійстя.

«Лелеки, лелеки, до осені далеко…» – віршує Іван Євгенович, проводячи нам екскурсію своїм казковим подвір’ям. У лелечому гнізді, виготовленому майстром із металевих прутиків, звили гніздечко… горобці. І це додає композиції колориту.

Усе це для мене казкові іграшки

Електромонтер та вчитель праці за освітою, чоловік усе життя працював на різних посадах – і керуючим пекарнею, і завскладом, і в літньому дитячому таборі. Але творчість не покидав ніколи. І коли вийшов на пенсію – взявся за те, що завжди малювала уява. А нині внукам та правнукам ремесло передає. Каже, навчить усього – від різьби і до встановлення електрики.

Іван Мудрик любить майструвати фігури левів...

«Усе це для мене казкові іграшки. Я так їх бачу. Дуже хочу зробити так, щоб усі ці прикраси світилися, крутилися, щоб були наче живі й нагадували справжнісінький парк розваг. На горищі ще є купа усілякого начиння. І тарілки, і підноси, і склянки, тож і для нових композицій матеріалу вистачає», – розповідає Іван Мудрик.

Нині майстер працює над виготовленням фонтану.

Нині майстер працює над створенням фонтана. Для цього прилаштував чан та уже розмалював його квітами.
«Зроблю підсвітку, оздоблю скляними іграшками та прикрасами, щоб вода дзюркотіла і переливалася різнокольорово на сонці дітям на радість. Він буде стояти біля дороги. Хай людей радує…»

Шкода лише, зізнається, що у наших селах не прийнято, усі подвір’я так прикрашати. Бо де очам радість, там і душі спокій.

Всеукраїнський конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!», ініційований благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую