Глобальне потепління – не екологічні страшилки

Виявляється, літо 2010 року не було аномально спекотним. За словами провідного кліматолога Центральної геофізичної обсерваторії Олени Донич, воно характеризується стійкою спекою, трималися дуже високі температури, особливо в серпні. «Але все ж абсолютний максимум не був перекритий, – стверджує пані Олена, – у 1946 було 39,4 градуса, в цьому – лише 39,2».
В Українському науково-дослідному гідрометеорологічному інституті відмітили циклічність коливання клімату в літній період. Виявляється, повний цикл підйому і спаду – 60-64 роки. Приблизно з 1881 до 1911 року був період спаду літньої температури, далі з 1912 по 1943 рік підйом літньої температури. З 1944 по 1976 – знову фаза спаду, і з 1976 по теперішній час знову підйом. Зараз ми знаходимося якраз на піку підйому літніх температур. Директор Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Володимир Осадчий звернув увагу на тенденцію підвищення зимових температур. «За останні 130 років загалом температура не змінилася, а зимова – потихеньку підвищується, – каже пан Володимир. – Тому, якщо глобальні кліматичні зміни визначаються діями людини, то очікуваного зниження температур ми не побачимо. Навпаки, вони ростимуть і надалі».
За його словами, у період розбалансованості кліматичної системи збільшується кількість стихійних метеорологічних явищ і екстремальних температур. «Уже через 10 років ми зможемо побачити певні наслідки впливу людей на природу», – вважає Володимир Осадчий.
У Національному екологічному центрі України не сумніваються в тому, що проблема зміни клімату в світі вже існує. У першу чергу – через спалювання нафти, газу і вугілля. Це призводить до зайвих викидів вуглецю в атмосферу, що стало причиною «парникового ефекту». Вчені стверджують, що за останні 10 років 9 з 10 природних катаклізмів є наслідком зміни  клімату. Саме тому почастішали природні катаклізми, такі як: посухи, урагани, смерчі, підняття рівня світового океану. Що стосується України – це загальне підвищення температури, зміщення кліматичних поясів, через що  степи стають напівпустелями, пустелями. Для південних і східних регіонів є ризик виникнення проблем з питною прісною водою. А в Західній Україні, на Закарпатті, є ризик почастішання злив. Словом, в Україні збільшиться кількість природних катаклізмів, почастішають посухи, повені, смерчі. Існує ймовірність поширення нетипових переносників захворювань, таких, як малярія.  
На думку Міждержавної групи експертів зі зміни клімату, людство зможе адаптуватися до підвищення температури, якщо загальна – підніметься не більше, ніж на два градуси Цельсія. За останні 100 років температура піднялася на 0,8 градуса. При цьому ми вже маємо негативні наслідки. «У людства залишилося 1,2 градуса, – застерігають експерти. – До 2020 року індустріальні країни, в тому числі й наша, повинні знизити викиди на 25-40 відсотків, тоді ми вписуємося в ці 2 градуси з 50-відсотковою ймовірністю. Проте, до 2050 року прогнозується потепління на 3-4 градуси. Тобто, людство завзято йде курсом самознищення.