Чужої радіації не буває

Японці й досі не впоралися із наслідками стихійного лиха, яке спіткало країну 11 березня. Аварія на АЕС «Фукусіма-1» сколихнула світову спільноту не менше, ніж Чорнобиль. Пошкоджений реактор електростанції й донині забруднює навколишнє середовище. Зокрема, стало відомо, що спеціалісти не можуть точно встановити, звідки витікає в океан радіоактивна вода. А тому й не в змозі зарадити. Тріщини у корпусі реактора не вдається забетонувати. Хмари радіонуклідів розлетілися практично скрізь. Японський йод-131 виявили в різних куточках нашої планети – США та Канаді, згодом у Франції, Болгарії, Чехії та Фінляндії, Шотландії. Днями відголоски трагедії докотилися й до України.
Атомники та МНС-ники запевняють: «Нам нічого не загрожує»
Спеціалісти Хмельницької атомної електростанції виявили, що поступово вміст йоду-131 в повітрі збільшується: «25 березня в зоні спостереження ХАЕС виявлено йод-131 з об’ємною активністю 0,00024 Бк/куб.м, – повідомляють у відділі роботи з громадськістю та ЗМІ ХАЕС. – Допустима концентрація ізотопу за нормами радіаційної безпеки України для населення 4,0 Бк/куб.м. Починаючи з 28 березня, спостерігається підвищення активності йоду-131 у повітрі в зоні спостереження. Однак поточне значення й досі нижче від встановлених норм для населення. Такий рівень радіації не загрожує здоров’ю населення».
За даними офіційного сайту Державної інспекції ядерного регулювання України, 30 березня Хмельниччина була у найвиграшнішому становищі. У головному управлінні МНС в Хмельницькій області також заспокоюють: «Наші пости радіаційного та хімічного спостереження роблять заміри чотири рази на день, – пояснює Андрій Козак, інспектор центру пропаганди МНС. – Наразі немає причин бити на сполох. Перевищення допустимої межі бета та гамма-випромінювання не зафіксовано».
Погоджуються з мнс-никами і в обласній санепідстанції. «З 16 березня в Хмельницькому заміри перевищення допустимої норми гамма-випромінювання проводяться тричі на день, – розповідає завідуючий радіологічним відділом обласної санепідстанції Борис Малицький. – В усіх районних санепідстанціях також перейшли зі щотижневих замірів на щоденні. Наразі жодного випадку виявлення рівнів гамма-фону, що перевищував би природний, не має. Також ми перевіряємо вміст радіонуклідів в імпортованій продукції. Жодного підозрілого випадку зафіксовано не було. Тому я хочу заспокоїти населення: боятися нічого. Щодо японської техніки, то можна перестрахуватися. Якщо наприклад, хтось купив зараз якусь річ японського виробництва, може прийти до радіологічного відділу обласної санепідстанції (вул. Грушевського, 90. Тел. 79-41-39) та перевірити її на вміст радіонуклідів».
«Після Чонобиля японська радіація – просто іграшки»
Провідний еколог Хмельниччини Юрій Рєзніков, голова президії Хмельницької обласної ради Товариства охорони природи України, запевнив, що у нас й досі відчувається вплив радіаційного забруднення. Тому ті мізерні дози ізотопу йоду-131 з Японії вже мало що змінять.
«Через рік-два після Чорнобильської катастрофи досліджували всю територію України. Виявилося, що значна територія Хмельниччини була заражена радіаційними ізотопами, – розповідає Юрій Олександрович. – Для вирішення цієї проблеми змінили методику замірів. За новими показниками площа зараженої території значно зменшилась – частина Чемеровецького та Кам’янець-Подільського районів».
За словами еколога, Хмельниччина зазнала подвійного впливу: 26-27 квітня 1986 року була дуже гарна сонячна погода, тож ми напряму отримали опромінення, а потім ще й випали радіаційні опади.
Нагадаємо, що походження ізотопів цезія-137 спеціалісти не можуть відслідкувати, саме тому, що й досі «заважає» наш чорнобильський.
Отож пан Рєзніков висловив думку, що порівняно з тією шкодою, якої зазнала Україна 25 років тому, на йод з «Фукусіми» можна навіть не звертати уваги.
До речі, міжнародна природоохоронна організація “Грінпіс” говорить, що молоко, гриби, ягоди, буряк, картопля і ще низка продуктів харчування в деяких районах України все ще забруднені радіоактивними речовинами з Чорнобиля. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому екологами. “Грінпіс” провів дослідження в трьох частинах України, розташованих за межами зони відчуження, вивчаючи вміст радіонукліду цезій-137 в продуктах харчування. Як зазначає науковець “Грінпіс” Ірина Лабунська, цезій-137 є довгостроковою загрозою для здоров’я людини, особливо для тих, хто щодня споживає їжу, яка містить цей радіонуклід.
«Без паніки!»
Українці, як ніхто, мабуть, знають, що щитовидна залоза надзвичайно чутлива до радіації. Адже при нестачі йоду в організмі у часи насичення повітря радіонуклідами, щитовидка «візьме» радіаційний йод з довкілля. Саме тому після катастрофи на Чорнобильській АЕС усім рекомендували приймати йод. Нині ж ендокринологи радять не вдаватися до крайнощів. Лікарі впевнені, що немає необхідності приймати цей медпрепарат.
«А без причини йод пити не можна, бо він лише нашкодить, – наголошує Людмила Тарасова, заві-
дуюча ендокринологічним відділенням Хмельницької міської лікарні, міський ендокринолог. – Для нормального функціонування щитовидної залози достатньо вживати в їжу йодовану сіль та морепродукти, пити йодовану воду».
Взагалі, на всі запитання на зразок: «Як нам захиститися від наслідків японської аварії?», Людмила Василівна відповіла, що захищатися немає від чого: «Не панікуйте!».