Дідуся підозрюють у отруєнні онука горілкою

Ця історія з певних причин довгий час не набирала розголосу. Про неї заговорили нещодавно, коли справа уже слухалася у суді.
30 грудня 2009 року у селі Липівка на Городоччині помер 9-місячний хлопчик.  
«Прибігла сусідка і сказала, що у Зайченків померла дитина, – розповідає фельдшер села Липівка Оксана Радун. Жінка живе по сусідству, тож за кілька хвилин була на місці. – Він лежав на животику. Сині губки, вушка. Пульс і дихання не прослуховувалися. Я зателефонувала в лікарню. Приїхали лікарі, згодом міліція».
У родині Зайченків троє дітей. Найстарший – 22-річний Олександр з сім'єю мешкає у Сатанові. 19-річна Уляна вчиться в одному з хмельницьких ПТУ. Наймолодша Надя – школярка. У березні минулого року Уляна народила хлопчика. Сина назвала Олександром. Жінка була мати-одиначка, тож на час навчання  дитину залишила батькам. У село Уляна навідувалася щотижня.
«Бувало, і по два рази на тиждень приїздила. Привозила цукерки, банани. Сашкові – пелюшки. Я часто залишалася з дитиною. Не знаю, що тоді сталося. Я пішла з дому, Сашка залишила з батьком. Прийшла через дві години, попоралася по господарству. Дивлюся, щось племінник довго спить. Він лежав на животику. Це його улюблена поза. Підходжу, а він мертвий. Сашко був мені як братик. Я ж за ним доглядала», – каже Надя Зайченко. У дівчинки на очах виступають сльози.

Дитина завжди була доглянута і нагодована
Подружжя Зайченків, як і більшість сільських сімей, безробітні. Аби прогодувати сім'ю, перебиваються випадковими заробітками.
«Сергієві Зайченко – 46 років, дружина Олена його однолітка, – розповідає Бубнівський сільський голова Володимир Гуцал. – Вона роботяща жінка. Про неї нічого поганого сказати не можу. Сергій теж хороший чоловік. Майстер на всі руки. Коли була робота, працював зварювальником, а нині... Самі розумієте. Бувало, випивав, як і більшість в селі. Але не пияк. Та для всього села то був шок. Вони могли собі у чомусь відмовити, але не дитині. Я ж був у нього. Сергій Зайченко мені розповідає, що спочатку дитина плакала. Він вклав її на ліжко. Хлопчик перекинувся на животик, заснув і вже не прокинувся. Він подумав, що той задихнувся. Про горілку не говорив. Спочатку казали, що дитина померла від переохолодження. А потім судово-медична експертиза зробила висновок, що смерть настала від гострого алкогольного отруєння».
Справді, у довідці про причину смерті від 31 грудня вказано, що загибель дитини настала через загальне переохолодження.
«Слідчо-оперативна група виїхала на місце, виявила труп дитини, – розповідає слідчий Городоцького райвідділу міліції Олександр Фурманюк. – При огляді кімнат з'ясували, що умови проживання  були поганими. Приміщення було захаращене, не обігрівалося, одяг на дитині брудний. Протягом дня немовляті належної уваги не приділяли. Нормально не годували. Дід перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Він розповів, що того дня вживав алкоголь. Заснув. Прокинувся від дитячого плачу. Напоїв дитину зі склянки, котра стояла на столі. Що там була горілка, він не знав. Дитина заснула. Заснув і дід. А коли прокинувся, пішов працювати по господарству. Судово-медична експертиза у крові дитини виявила 1,7 проміле алкоголю».
За висновком судово-медичної експертизи, причина смерті Олександра Зайченка: гостре алкогольне отруєння. Стосовно його діда Сергія Зайченка була порушена справа за статтею 119 ч. 1 Кримінального кодексу України (вбивство через необережність).

Селяни не вірять, що Сергій міг напоїти дитину горілкою   
Розповіді мешканців села Липівки повністю протилежні офіційній версії слідства.
«Дитина була під моїм доглядом, – розповідає фельдшер Оксана Радун. – Сім'я небагата, але заради дитини вони робили все. Хлопчик завжди був доглянутий і нагодований. У цьому до них претензій не було. Мати була на навчанні, за Сашком доглядала її молодша сестра, бабуся чи дідусь. Дитина розвивалася відповідно до віку. Без відхилень».
Того трагічного дня Олена Зайченко зранку пішла до сусіднього села на роботу. За дитиною доглядала Надя, котра на кілька годин залишила малюка на дідуся. «30 грудня вранці пішла на роботу, бо мушу заробляти на шматок хліба, – каже Олена Зайченко. – Дитину лишила на дочку, а вона на чоловіка. І за дві години онука не стало. Він же ніколи не хворів! Як не вірила, що дитина померла від переохолодження, також не вірю, що вона померла через алкогольне отруєння».
На порозі цегляної хатини, де мешкає родина Зайченків, стоїть синя дитяча ванночка. Обійстя парканом не огороджене. Літня кухня вся у тріщинах. Олена Зайченко виносить на вулицю дитячі речі і іграшки.
«Ми чим могли, тим йому годили, – каже жінка плачучи. – Ми всі Сашка любили. Досі не можемо від його смерті відійти».
«Та вони тою дитиною не могли натішитися, – долучається до розмови односельчанка Світлана Цибрій. – Вона була доглянута. Не міг Сергій такого зробити! Для нас усіх це було шоком. На похорони зійшлося все село. Ви погляньте, що сталося з Сергієм. Він за цих півроку схуд так, що страшно дивитися».

В тюрмі не витримає
і півроку. Помре
На поріг виходить Сергій Зайченко.  «Горілкою я його не поїв, – розповідає він. – Я ж не психічно хворий. Положив спати. Як завжди. Не знаю, що сталося з дитиною. А пляшку я тоді справді взяв. Але сховав у сіни, бо дружина найде і виллє. На столі горілки не було. Я в усьому зізнався, бо в міліції погрожували, що будуть тягати і Уляну, і Надю. А так – взяв все на себе. Їм потрібна була справа. Сказали так написати, я написав. Якби ж то я знав, від чого дитина померла!»
Нині справа розглядається у суді. Наступне засідання відбудеться 23 вересня. Згідно з інкримінованою статтею, Сергієві Зайченку загрожує до п'яти років ув'язнення.
«Та ви погляньте на нього, – каже сільський голова Володимир Гуцал. – Він же у тюрмі і півроку не витримає. Помре...».