Ви хочете, щоб у вас народився хтось із ваших далеких предків?

А от проблема батьків і дітей - це вже серйозно. Адже, за словами волхва, в вашого малюка може увійти душа зовсім чужої вам людини. А саме в цьому причина того, що ви і ваша дитина «розмовляєте різними мовами». Про це й говоримо з волхвом слов'янської віри Богумиром Миколаївом:
- Наші предки свідомо зачинали життя, і за сорок днів до цього відповідального моменту кликали душу когось із свого роду. Причому, з'являлася душа не випадкова, а саме та, яку кликали. І лише з роду чоловіка. Тому недарма кажуть, що свій рід треба знати до сьомого коліна. В протилежному випадку прийде та, яка сама забажає народитися. І навіть не з нашого роду.
У слов'ян було таке правило: якщо ти не знаєш своїх предків до сьомого коліна, не маєш права ні вийти заміж, ні одружитися, бо ти не будеш знати, кого тобі народжувати. Дітей же батьків, які не знали своїх предків, називали байстрюками. Тобто вони не походили зі свого роду, і це були душі, які випадковим чином приходили у цей світ.
От мій молодший син - душа мого конкретного предка. Я провів обряд, закликав його душу, запитав, як би він хотів називатися. Він сказав, і зараз в мене в сім’ї зростає мій далекий предок.
До речі, більшість дітей, які зараз народжуються, - благі душі, тобто, душі просвітлених, які знають утроє-учетверо більше, ніж ми. Їх ще називають, дітьми-індиго. Народжується їх так багато через те, що ми підходимо до початку випробувань, про які говорила Ванга.
…Цікаво, що в наших предків було заведено з першого до третього дня від народження, крім тата з мамою, дитину нікому не показувати. Адже вважається, що в цей час відбувається усвідомлення душею того, що вона народилася. Бо саме прихід душі в цей світ відбувається так само, як і відхід. Але ми зберегли цей звичай тільки на той випадок, коли людина помирає.
Та й то, лише на Поділлі, і лише в селах.
- Цікаво, а яке це має значення, на який день ховати?
- Дуже велике. Якщо не слідувати правилам, така душа не зможе більше народитися. Тому ховати померлого треба на третій день після смерті, бо саме тоді остаточно розривається нитка між тілом і душею. Якщо зробити це раніше, то разом з тілом закопують і душу, через що вона не зможе піднятися у вищі світи. Вона буде запечатана в землі, і треба проводити спеціальні обряди, щоб розпечатати могилу, і допомогти душі звільнитися.
На дев'ятий день проводять поминки. Чому? Бо від третього до дев'ятого дня душа прощається зі своїм родом, обходить всі місця, в яких була, і на дев'ятий день прощається і возноситься у Сваргу, в місце, де живуть Боги. Тому саме на дев'ятий день роблять поминки, а не раніше, як у нас це відбувається. Адже душа ще не пішла з цього світу, і не можна з нею прощатися, коли вона ще тут. Уявіть, що гість у вас в хаті, а ви вже кажете йому: «До побачення».
Щодо до людини це невихованість, а що стосується душ предків, то це призводить до того, що вони потім не народжуються в наших дітях. І тоді виникає таке явище, як конфлікт батьків і дітей, коли діти не розуміють своїх батьків, бо вони не є дітьми з цього роду. Звичайно, педагогікою можна конфлікти зменшити, але допомогти - ні.
Західна Європа втратила ці звичаї взагалі, тому в них щойно дитині виповниться 16 років, як її вже випроваджують з дому. І онуки не знають своїх дідів і ніколи при житті не бачити їх.
… Далі, на 40 день душа востаннє приходить у світ Яви, щоб проститися і більше вже ніколи без тіла сюди не повертатися.
Речі, про які я розповів, підтверджують дослідження орнітологів. Виявляється, що коли гине ластовеня, дорослі птахи прилітають на те місце на третій, дев'ятий і сороковий дні. Це вражаючий факт, який говорить про те, що це не просто байка, яку вигадали люди, бо птах не має свідомості, він має душу, яка відчуває закони Всесвіту і відповідно реагує. Чому перед землетрусом у Єревані всі собаки і коти покинули місто? Бо вони живуть на рівні інстинктів. І мозок (словомішалка) не блокує серце, яке й людині дуже часто підказує правильне рішення. Але ми включаємо мозок і починаємо аналізувати, що мені вигідно, а що ні.
Описаний випадок, коли за дві години до бомбардування Лондона кішка повиносила з квартири кошенят і склала в одному місці. Коли все скінчилося, виявилось, що це було єдине місце, куди не втрапила бомба…
- Давайте повернемося до дітей. Ви казали, що викликають душі предків лише з роду майбутнього батька. Чому?
- Знаєте, тому слов'яни так обережно ставилися до цноти? Існує таке явище, як телегонія, коли жінка народжує дітей, в яких вселяються душі лише з роду першого чоловіка, з яким вона була. Тому що рід продовжується тільки по чоловічій лінії, хоча зовні дитина може бути схожа на материних предків. Якщо ж у роду народжуються лише дівчатка, значить, він виконав своє призначення.
Буває, що жінка не любить свого чоловіка і бажає народити когось із своїх предків. Скориставшись певним ритуалом, це можна зробити. Але між подружжям існує кармічний зв'язок, і не розв'язавши його, в наступному житті вона з ним знову зійдетеся і таки народить когось із його роду. Тож варто подумати, чи захоче жінка прожити поряд з цим чоловіком ще одне життя?
Правда, дуже рідко, але все ж буває, що приходить душа з материного роду, але це відбувається лише в тих випадках, коли рід чоловіка скоїв важкий гріх. Це стосується тих, хто масово знищував людей. Такий рід не має права народжуватися. Якщо йдеться про вбивство однієї людини, така душа прийде у цей світ, але в цьому втіленні вона буде вбита тим, кого вбила в минулому. Це закон карми: що ти зробив, те зроблять і тобі. Чому наші предки рідко їли м'ясо? Бо вони знали, що якщо ти вбиваєш тварину, то будь готовим до того, що в наступному житті ця тварина (вже в іншому переродженні) забере життя в тебе чи твоїх родичів. Адже карма притягує душі одна до одної.
- Це стосується близьких людей?
- Ні. Нічого випадкового в нашому житті: ні зустрічей, ні знайомств - не буває. От ми з вами зустрілися, вперше в житті, а це значить, що в попередньому ми теж бачилися. Між нами зав'язався кармічний вузол, який знову нас зв'язав, - у минулому втіленні ви мені щось відкривали, а тепер я маю цей борг віддати. Після цього карма розв'язується, і ми далі йдемо по житті.
Що стосується масових загибель, як наприклад, на «Титаніку», то там теж немає випадковості. Всіх тих людей в одне страшне місце звела карма. Існує навіть така притча. На літаку, що падає, летить священик із темним минулим. І звертається до Бога: «Я ж усі свої гріхи замолив, я ж стільки добра людям за останні роки зробив». А голос йому згори: «Я таких як ти, десять років збирав на цей літак». Тобто, коли критична маса кривдників збирається в одному місці, ніяких випадковостей не стається. У фізиці існує навіть такий закон: «Випадковість - це непізнана закономірність».