Віддали життя, щоб ми жили: Хмельниччина прощається із Героями

Вони загинули у різних містах, але за спільну Перемогу.

У Бучі на Київщині загинув старший лейтенант поліції Юрій Олександрович Чабах. У листопаді йому виповнилося 37 років, він був оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області. Загинув від рук снайпера під час спроби евакуювати цивільне населення з Бучі. Тіло Юрія Чабаха 10 квітня знайшли у братській могилі. Серед речей загиблого був жетон поліцейського.

Батько Юрія Чабаха прощаючись із сином сказав, що ціною життя його сина, як і багатьох найкращих синів України, ми обов’язково переможемо і вже перемогли ворога.

Юрій Чабах загинув у Бучі, під час евакуації мирного населення.

Як зазначив капелан Павло Бих, якою важкою не була б втрата, змінити вже нічого не можливо. Але живим ще можливо цінувати життя щодня.

«Олександр героїчно віддав своє життя за те, щоб ми могли жити, обіймати своїх дітей, розмовляти своєю мовою, навчати дітей любити свою державу», — зазначив капелан.

Поховали Юрія Чабаха сьогодні, 14 квітня у Хмельницькому на Алеї Слави, на малій батьківщині батька. Фото Дмитра Баранова.

У Поліції Хмельницької області сьогодні повідомили також про те, що в боях за Україну загинув пенсіонер органів внутрішніх справ Хмельниччини Анатолій Анатолійович Стрельбицький. Він близько 20-ти років віддав службі в правоохоронних органах, тривалий час працював у колишніх Деражнянському та Летичівському районах. Зараз у поліції Хмельниччини продовжує працювати його син Артур.

Анатолій Стрельбицький, після виходу на пенсію у 2016 році, вступив на службу до Збройних Сил України. Загинув у боротьбі з окупантами в селищі Калинове на Луганщині.

Анатолія Стрельбицького поховають на Рівненщині, звідки він родом.

Сьогодні також попрощалися із загиблим військовим Юрієм Миколайовичем Чорним. Проживав він із сім’єю у селі Адамівка Зіньківської громади. Коли ворог прийшов на нашу землю у 2014 році, Юрій Чорний підписав контракт і декілька років захищав країну на східних її рубежах. Згодом повернувся додому, працював у місцевому відділенні Нової пошти. Коли російські війська знову вдерлися в Україну, його мобілізували. І він один із перших знову пішов боронити країну. За словами старости села Адамівки Володимира Яворського, зв’язок із Юрієм Чорним обірвався 19 березня, коли він був у Мар’янці. Після тривалих пошуків з’ясувалося, що його похоронили на Дніпропетровщині, разом із іншими загиблими військовими. Сьогодні, 14 квітня, його тіло похоронили у селі Адамівка, де у Юрія Чорного залишилася дружина, син і донька.

Юрію Чорному було і залишиться навічно 46 років. Він загинув 23 березня 2022 року, внаслідок обстрілу збройними силами рашистів.

Вчора, 13 квітня в останню путь провели Олега Станіславовича Хабюка Волочиської громади. Він був старшим солдатом 25-окремої Січеславської повітрянодесантної бригади, високомобільних десантних військ Збройних Сил України. Олег Хабюк народився 5 грудня 1973 року, закінчив сільську школу, пройшов службу в армії та працював системі Пенітенціарної служби.

З 2014 року служив у Збройних Силах України. Олег Хабюк загинув 6 квітня 2022 року від отриманих поранень, які несумісні з життям. Він похований у рідному селі Чухелі Волочиської громади. У загиблого залишились неповнолітній син та матір.