ye-logo.v1.2

Таємниці подільської писанки

Суспільство 3362
Писанку пишуть від живого вогню інструментом, який називають «писачок»
Писанку пишуть від живого вогню інструментом, який називають «писачок». Фото: з архіву

Про історію писанкарства, ритуали та звичаї давніх українців розповіла хмельницька писанкарка Світлана Делікатна.

Українські писанки здавна писали тільки жінки. Бралися до розпису вони вночі, коли всі у хаті лягали спати. Обов’язково чисто вбрані, вони на самоті із примовляннями і піснями працювали з яйцем, надаючи йому сакрального значення. У кожен нанесений символ закодовували певний зміст.

Починали роботу із писанками на Стрітення. У той час, з середини лютого, наші предки починали закликати весну та очікували на відродження життя. Завершували їх писати на Зелені свята. Були ритуальні яйця, які призначалися предкам, саме їх і несли українці на кладовище до Зелених свят.

Про традиції українського писанкарства, яких обрядів дотримувалися наші предки і які ритуали збереглися нині, розповіла сайту «Є» писанкарка Світлана Делікатна.

Історія писанки

Писанкарство має глибоке коріння й здавна було частиною української культури. Багато інформації з часом було втрачено. Наші предки вважали, що яйце схоже за будовою на Всесвіт. Тож писанки наділялися сакральним значенням, їх пов’язували уявленнями про створення світу, відродження природи та використовували для релігійних ритуалів.

Нині писанка є невід’ємним атрибутом Великодня, однак її походження має дохристиянське коріння. Перші керамічні яйця, прикрашені орнаментами, були знайдені в розкопах давніх поселень до нашої ери. Археологічні знахідки свідчать про те, що яйце як символ використовували наші предки ще за тисячі років до народження Ісуса Христа.

«Христос ще не народився, а наші предки вже прикрашали яйця. Чому саме яйце? Вони, можливо, знали інформацію, доступ до якої ми поки не маємо, - розповідає пані Світлана. - Найдавніші писанки, які знайшли археологи, - керамічні. Зрозуміло чому, адже живе яйце довго лежати в землі не буде. Якось у Львові випадково під час розкопок в старому місті знайшли писанку, датовану 16-17 століттям. Вона написана на гусячому яйці, там зображений найбільш живий символ – бескінечник. Його ще меандр називають. Цей символ придумали до нас. Ми ж використовуємо символи, які збереглися, щоб писанка залишалася сакральною».

Писанки розфаробовані природними барвниками.

Церква, не маючи сил боротися з багатьма речами в нашій культурі, прийняла їх в лоно церкви.

«Але в Радянському союзі церква була заборонена і тоді вирішили: чому б писанкарство не зробити мистецтвом. Якби не цей момент, то, напевне, ми б його не зберегли. Хоча, на мою думку, це більше, ніж мистецтво, - пояснює майстриня. - Писанкарство – корисна річ для жінки. Ми зараз так гарно медитуємо, займаємося йогою. Але є речі, які нам більш притаманні, і писанкарство – одне з них. Той, хто хоч раз відписав писанку, той розуміє, що це таке», - підсумовує вона.

Сьогодні люди у різних країнах світу продовжують розписувати яйця, використовуючи символіку, яку вдалося зберегти. Ми ж чи не єдина країна з тих, які пишуть, які мають регіональні особливості. Писанки Слобожанщини, Гуцульщини, Поділля, Буковини, Київщини відрізняються між собою. До прикладу, подільська писанка стримана в кольорах і абсолютно не хитра у візерунках і символах, говорить писанкарка.

«Символіка на подільських писанках дуже вивірена, у ній немає нічого зайвого. Така писанка мала темне тло, а найпоширеніші кольори – червоний і чорний. Бувало ще небагато жовтого, зеленого і блакитного. В принципі, це вся кольорова гама, - зазначає мисткиня.

Зелений колір майстриня отримала з відвару рясту.

Символіка писанки така ж, як символіка української вишивки. Основними є символи сонця води, землі, життя та зародження життя. До прикладу, рівносторінній хрест – це символ життя. Один з найпопулярніших символів – восьмигранна зірка – означає одночасно щастя, любов і добробут.

Як розповідає писанкарка, справжні писанки пишуть лише на живих яйцях. «В яйце, як і у вишивку, записувалася інформація, яку несе людина. Тому писанки писалися завжди наодинці. У принципі, які й інші сакральні речі. Зберігали їх протягом року, до наступного Великодня, - говорить вона. - Старі писанки, які зробили свою роботу, зазвичай, закопували у землю. Земля, вода та вогонь – це три речі, які найкраще нейтралізують енергію».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую