Глибокий символізм чи пережиток минулого: як українці ставляться до 9 травня та радянського минулого

Соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати загальнонаціонального опитування, присвяченого маркерам війни. Дослідники з’ясували, як українці ставляться до радянського минулого, Дня перемоги, ОУН-УПА та різних історичних особистостей. Виявилося, що громадяни поступово переосмислювали події минулого, але після 24 лютого цей процес пришвидшився: сталася різка декомунізація та дерусифікація суспільної думки.

За інформацією групи «Рейтинг», українці та росіяни по різному сприймають події минулого. Результати багаторічних досліджень вказують, що їх погляди рухають у протилежних напрямках. Показовим є рівень ностальгії за Радянським Союзом. В росії впродовж останнього десятиліття цей показник зріс з 55% до 63%. В Україні навпаки — знизився з 46% до 11%. Нині це найнижчий показник за весь час спостережень. За розпадом СРСР у нас немає жодного жалю немає абсолютна більшість громадян. А саме — 87%. Тож не дивно, що на місце нав’язаних радянською пропагандою постатей повертаються українські національні герої та символи.

«Наприкінці лютого внаслідок нападу росії, стався різки перелом в поглядах українців на усе, пов’язане з країною-агресором. Відбулася декомунізація та дерусифікація суспільної думки. Усе радянське громадяни часто сприймають як російське й відповідно — вороже. Це пов’язане з використанням російськими пропагандистами радянських символів і спекуляції на «спільному» історичному минулому», — пояснили представники «Рейтингу».

Українці та росіяни по різному сприймають розпад Радянського Союзу й світоглядна прірва між ними лише зростає. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Різко змінилось ставлення українців до 9 травня, тобто День перемоги над нацизмом у Другій світовій. До 2022 року 80% дорослого населення вбачало у цьому святі вагомий особистий символізм. Нині 36% сприймають його як пережиток минулого, а 23% як звичайний день.

Нині 36% громадян сприймають 9 травня як пережиток минулого. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Крім того, «переможний» символізм цього дня змінився на «меморіальний». З 2012 року спостерігалося поступове переосмислення цієї дати, але війна з росією пришвидшила процес. Таким чином нині для 80% опитаних називають це День пам’яті й лише для 15% — День перемоги.

Серед українців спостерігається переосмислення символізму, значення та настрою Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Попри переосмислення символізму 78% громадян високо оцінює внесок українського народу в перемогу над нацизмом. А 67% опитаних переконує, що саме Україна зробила найбільший внесок у перемогу над Німеччину в Другій світовій війні. Також змістився акцент боротьби з прорадянського на проукраїнський.

Зокрема, суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за Незалежність України. Таких поглядів дотримується 81% опитаних. Лише 10% — думає інакше. Фактично рівень підтримки ОУН-УПА з 2010 року зріс у чотири рази.

Суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за Незалежність України. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Історичні постаті та перейменування вулиць

Понад 90% респондентів однозначно позитивно сприймає Богдана Хмельницького та Михайла Грушевського. Також спостерігається покращення ставлення до постатей, які десятиліття тому, викликали жваві дискусії. Наприклад, нині 76% громадян позитивно ставляться до Івана Мазепи (у 2012 їх було 44%), Симона Петлюри — 49% (у 2012 їх було 26%) та Степана Бандери — 74% (у 2012 їх було 22%). Важливо, що позитивне сприйняття останнього переважає навіть у південно-східних регіонах і серед українців, які у побуті спілкується виключно російською мовою.

Натомість оцінка радянських діячів стала переважно негативною. Наприклад, за останні п’ять-вісім років ставлення до Леніна погіршилося вдвічі, до Сталіна — втричі. Нині першого позитивно сприймають лише 13% респондентів, а останнього — 7%.

Значно зріс і відсоток українців, які позитивно ставляться до Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Понад 65% громадян підтримують перейменування вулиць, які містять російські чи радянські назви. Крім того, 71% виступає за знесення пам’ятників, пов’язаних з росією, а 62% — за заборону на радіо й телебаченні музичної продукції з рф.

Водночас у суспільстві неоднозначно сприймають ініціативу щодо вилучення зі шкільної програми творів російської літератури. Таку ідею підтримують 35% опитаних, не підтримують — 30%, нейтрально ставляться — 31%. А щодо демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни, то 40% респондентів виступає проти цього. Натомість підтримують таку ініціативу 19%, а нейтрально до неї ставляться — 36%.

Більшість громадян підтримують перейменування вулиць, які містять російські чи радянські назви. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Довідково. Десяте загальнонаціональне опитування «Маркери війни» проходило 27 квітня в усіх областях України, крім тимчасово окупованих територій. Загалом дослідники поцікавилися думкою тисячі повнолітніх людей різних категорій населення. Похибка не перевищує 3,1%, тож результати опитування відповідають загальним настроям громадян.

Читайте також: Підтримують Байдена, ненавидять путіна: як українці ставляться до лідерів інших держав