ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Глибокий символізм чи пережиток минулого: як українці ставляться до 9 травня та радянського минулого

Суспільство 1765
В Україні «переможний» символізм Дня перемоги над нацизмом змінився на «меморіальний»
В Україні «переможний» символізм Дня перемоги над нацизмом змінився на «меморіальний». Фото: ілюстративне з архіву редакції

Масштабна війна пришвидшила декомунізацію та дерусифікацію суспільної думки.

Соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати загальнонаціонального опитування, присвяченого маркерам війни. Дослідники з’ясували, як українці ставляться до радянського минулого, Дня перемоги, ОУН-УПА та різних історичних особистостей. Виявилося, що громадяни поступово переосмислювали події минулого, але після 24 лютого цей процес пришвидшився: сталася різка декомунізація та дерусифікація суспільної думки.

За інформацією групи «Рейтинг», українці та росіяни по різному сприймають події минулого. Результати багаторічних досліджень вказують, що їх погляди рухають у протилежних напрямках. Показовим є рівень ностальгії за Радянським Союзом. В росії впродовж останнього десятиліття цей показник зріс з 55% до 63%. В Україні навпаки — знизився з 46% до 11%. Нині це найнижчий показник за весь час спостережень. За розпадом СРСР у нас немає жодного жалю немає абсолютна більшість громадян. А саме — 87%. Тож не дивно, що на місце нав’язаних радянською пропагандою постатей повертаються українські національні герої та символи.

«Наприкінці лютого внаслідок нападу росії, стався різки перелом в поглядах українців на усе, пов’язане з країною-агресором. Відбулася декомунізація та дерусифікація суспільної думки. Усе радянське громадяни часто сприймають як російське й відповідно — вороже. Це пов’язане з використанням російськими пропагандистами радянських символів і спекуляції на «спільному» історичному минулому», — пояснили представники «Рейтингу».

Українці та росіяни по різному сприймають розпад Радянського Союзу й світоглядна прірва між ними лише зростає. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Українці та росіяни по різному сприймають розпад Радянського Союзу й світоглядна прірва між ними лише зростає. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Різко змінилось ставлення українців до 9 травня, тобто День перемоги над нацизмом у Другій світовій. До 2022 року 80% дорослого населення вбачало у цьому святі вагомий особистий символізм. Нині 36% сприймають його як пережиток минулого, а 23% як звичайний день.

Нині 36% громадян сприймають 9 травня як пережиток минулого. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Нині 36% громадян сприймають 9 травня як пережиток минулого. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Крім того, «переможний» символізм цього дня змінився на «меморіальний». З 2012 року спостерігалося поступове переосмислення цієї дати, але війна з росією пришвидшила процес. Таким чином нині для 80% опитаних називають це День пам’яті й лише для 15% — День перемоги.

Серед українців спостерігається переосмислення символізму, значення та настрою Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Серед українців спостерігається переосмислення символізму, значення та настрою Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Попри переосмислення символізму 78% громадян високо оцінює внесок українського народу в перемогу над нацизмом. А 67% опитаних переконує, що саме Україна зробила найбільший внесок у перемогу над Німеччину в Другій світовій війні. Також змістився акцент боротьби з прорадянського на проукраїнський.

Зокрема, суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за Незалежність України. Таких поглядів дотримується 81% опитаних. Лише 10% — думає інакше. Фактично рівень підтримки ОУН-УПА з 2010 року зріс у чотири рази.

Суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за Незалежність України. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за Незалежність України. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Історичні постаті та перейменування вулиць

Понад 90% респондентів однозначно позитивно сприймає Богдана Хмельницького та Михайла Грушевського. Також спостерігається покращення ставлення до постатей, які десятиліття тому, викликали жваві дискусії. Наприклад, нині 76% громадян позитивно ставляться до Івана Мазепи (у 2012 їх було 44%), Симона Петлюри — 49% (у 2012 їх було 26%) та Степана Бандери — 74% (у 2012 їх було 22%). Важливо, що позитивне сприйняття останнього переважає навіть у південно-східних регіонах і серед українців, які у побуті спілкується виключно російською мовою.

Натомість оцінка радянських діячів стала переважно негативною. Наприклад, за останні п’ять-вісім років ставлення до Леніна погіршилося вдвічі, до Сталіна — втричі. Нині першого позитивно сприймають лише 13% респондентів, а останнього — 7%.

Значно зріс і відсоток українців, які позитивно ставляться до Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Значно зріс і відсоток українців, які позитивно ставляться до Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Понад 65% громадян підтримують перейменування вулиць, які містять російські чи радянські назви. Крім того, 71% виступає за знесення пам’ятників, пов’язаних з росією, а 62% — за заборону на радіо й телебаченні музичної продукції з рф.

Водночас у суспільстві неоднозначно сприймають ініціативу щодо вилучення зі шкільної програми творів російської літератури. Таку ідею підтримують 35% опитаних, не підтримують — 30%, нейтрально ставляться — 31%. А щодо демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни, то 40% респондентів виступає проти цього. Натомість підтримують таку ініціативу 19%, а нейтрально до неї ставляться — 36%.

Більшість громадян підтримують перейменування вулиць, які містять російські чи радянські назви. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Більшість громадян підтримують перейменування вулиць, які містять російські чи радянські назви. Інфографіка: Соціологічної групи «Рейтинг»

Довідково. Десяте загальнонаціональне опитування «Маркери війни» проходило 27 квітня в усіх областях України, крім тимчасово окупованих територій. Загалом дослідники поцікавилися думкою тисячі повнолітніх людей різних категорій населення. Похибка не перевищує 3,1%, тож результати опитування відповідають загальним настроям громадян.

Читайте також: Підтримують Байдена, ненавидять путіна: як українці ставляться до лідерів інших держав

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую