ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Нові фейки про українських біженців за кордоном: підбірка тижня

Суспільство 1942
Пропагандисти використовують старі фото для нових фейків
Пропагандисти використовують старі фото для нових фейків. Фото: ілюстративне afp.com

Пропагандисти фейками намагаються завищити підтримку агресії рф у світі.

Кремлівська пропагандиська машина не зупиняється в намаганні дискредитації українських біженців за кордоном і поширюють всі нові фейки.

А тим часом європейські аналітики знаходять відмінності у проросійських наративах, які вони поширюють мовами країн ЄС та російською мовою за кордоном.

Російські пропагандисти не полишають надій створити негативний образ українських біженців. Для цього вони продовжують створювати фейки.

Щоденна російська газета «комсомольская правда» та деякі російські телеграм-канали і блогери написали, що нібито у Чехії українцям забороняють вхід у торгові точки, а в Польщі, куди виїхало найбільше українців, у магазинах посили охорону, пише “Детектор медіа”.

Цього разу в центрі уваги - брехня про те, що українці закордоном грабують магазини. Начебто в Чехії власники магазинів вивішують на дверях оголошення про те, що вхід в їхні торгові точки заборонений. Чеське видання Denik.cz виявило цей фейк серед своїх колег. Журналісти видання Denik виявилили, що англомовний чеський онлайн-журнал Prague Morning опублікував у соцмережах фотографії, на яких деякі магазини Праги нібито забороняють вхід українцям – на фото видно табличку на дверях, де на фоні українського прапора зобажено знак "стоп" у вигляді піднятої долоні.


Журналісти виявили, що ці фото - фейк


Журнал Prague Morning у соцмережах опублікував ці фото і написав: «Ми щойно отримали ці дві фотографії. Українцям заборонено заходити до кількох празьких магазинів».

Одразу після публікації цих фото репортер видання Denik зайшов до одного з цих магазинів, але такого напису у вітрині не побачив. Так само і продавець був здивований такою інформацією, заявивши, що в них ніколи не було таких табличок.

«Я зараз нічим іншим не займаюся, до нас звертаються клієнти та знайомі, і я повинен усім пояснювати, що це фейкова фотографія. У нас тут ніколи такого напису не було», – згодом заявила власниця іншого магазину Марсела Абдель Фаттах.

Видання Denik спробувало зв’язатися з редакцією Prague Morning. Там відмовились розкрити походження фотографій, однак наполягали на їх справжності. Втім незабаром скандальні фото зникли зі сторінок видання.

За версією «комсомольскої правди», у Польщі власники магазинів посилили охорону і починають на касах «обшукувати всіх українців поголовно». Це брехня. «Детектор медіа» опитав низку українських біженців у різних польських містах, а також українців, які працюють у польських супермаркетах. Жоден із них не підтвердив, що на касах через підозру у крадіжці «обшукують всіх українців». А якщо відверто, то росія такими публікаціями заговорює власну проблему з крадіжками. За офіційними даними уряду Росії, в 2021 році за межею бідності в країні жило майже 20 мільйонів людей, тобто кожен восьмий мешканець. З початком війни грошей стало ще менше і, як наслідок, там виріс рівень крадіжок, повідомляє видання «Гроші».

За даними компанії-розробника системи розпізнавання осіб NTechLab, у лютому-квітні 2022 року в порівнянні з тим же періодом минулого року в середньому випадків крадіжок на один магазин стало на 18% більше. І це лише за офіційними даними. Найбільше викраденого товару виносять через каси самообслуговування. Найпопулярніші категорії: кондитерські вироби, ковбаса, алкоголь, сири, кава та какао.

Про ще один фейк, який має на меті дискредитацію українських біженців, написала журналістка Agence France-Presse у Чехії.

За даними ЗМІ, тисячі користувачів словацьких соціальних мереж останніми тижнями поширюють фотографію жінки з нацистськими татуюваннями на передпліччях разом із заявами, що це «нове українське підкріплення в магазині “Кауфланд” в Чехії”.

Старе фото пропагандисти використали для нового фейку

Але це фейк. Фото продавчині з тату зроблено п’ять років тому незадоволеним покупцем у празькому супермаркеті, і мережа одразу ж звільнила жінку. Згідно з багатьма статтями того часу, це була чешка, яка не приховувала у соцмережах своїх симпатій до нацистської ідеології. Мережа Kaufland підтвердив AFP, що фото не має нічого спільного з українськими біженцями.

У травні пользователі Twitter і Telegram почали поширювати нібито скріншот статті у газеті Bild під заголовком «Українські біженці хотіли спалити російський прапор, але спалили будинок, в якому жили».

Але ця стаття фейк. Реально такого матеріалу в газеті не було.

Заступник головного редактора Bild Тімо Локошат вказав, що це фейк.

Знов старе фото використали пропагандистьи для створення фейку

Він написав у Твіттері: «Bild ніколи не писав цього повідомлення. Насправді на знімку будинок, що горить, у Валлуфі, передмісті Вісбадена. Перевірка фактів Correctiv показала, що інциденту вже понад дев'ять років. Він не має жодного стосунку до біженців із України.

Тактику використання старих світлин для створення нових фейків російська пропаганда використовує не лише у Європі, але й в Україні.

European Digital Media Observatory (EDMO) провело дослідження щодо поширення дезінформація проти України в європейських країнах. Виявилося, що фейки про Україну поширюється в ЄС багатьма мовами, включно з російською. У деяких країнах ЄС є великі російські громади або значна частина населення розуміє російську. Основні наративи дезінформації російською мовою за своєю суттю дуже подібні до наративів іншими європейськими мовами.

Основні наративи російської пропаганди за кордоном

Але, згідно з дослідженням мережі перевірки фактів EDMO, є деякі особливості та елементи, які варто підкреслити.

Найпомітніша відмінність між наративами дезінформації, поширеними мовами ЄС, і російською, полягає в тому, що в останньому випадку ми маємо оригінальний набір неправдивих даних, які спеціально спрямовані на перебільшення підтримки дій росії з боку іноземних спільнот.

Тобто російською мовою для російських громадян намагаються донести фейки про загальну підтримку рф в різних країнах.

Наприклад, у травні латвійська Re:Baltica виявила два приклади фальшивих новин російською мовою, одна з яких перебільшує підтримку російського вторгнення в Україну в арабському світі, а інша – перебільшує підтримку в усьому світі (наприклад, старі відео протестів в Італії проти «зеленого сертифікату» були представлені як проросійські демонстрації).

У Литві старе відео було використано для поширення неправдивих новин про те, що українці в Одесі демонструють підтримку триваючого вторгнення росії. Вірусним також стало відео, на якому німецький журналіст, який живе в росії і поширює дезінформацію – спочатку про пандемію, а тепер про війну в Україні, за відомою тенденцією – стверджує, що більшість українців підтримує вторгнення росії.

Аналітики відмічають, що наративи. які російська прпоаганда активно просувала в Естонії, були направлені проти українських біженців.

Ніби, що вони є насильниками та крадуть ресурси у населення ЄС.

Мартін Лайне, журналіст і фактчекер Eesti Pevaleht, пояснює: «Уже до війни в Естонії була дещо значна українська громада. Естонська зарплата є однією з найвищих у Східній Європі, і це створило потік українських трудових мігрантів, які живуть тут. Це також означало, що багато українських біженців могли зв’язатися зі своїми сім’ями в Естонії, що робить нас більш бажаним місцем для них порівняно з іншими країнами Балтії. За статистикою, допомога Естонії на душу населення у прийомі біженців була помітною. Для російських активістів і пропагандистів це стало хорошим живильним середовищем для кампаній дезінформації та розпалювання конфліктів».

Нападки на українських біженців розпалювали і у Латвії. Це відбувалося за рахунок анонімних Тік-ток відео з різних країн, які потім поширювали російські пропагандисти.

Аналітики відмітили, що у Литві робота російської пропаганди була найменш помітною серед всіх країн Балтії.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую