FacebookInstagramRSSTwitterViberTelegramYouTubeTelegramViberWhatsApp ФотоВідеоКількість переглядів
2 Травня, 2024

У Хмельницькому попрощалися із добровольцем Юрієм Дзьобаком

Юрій Дзьобак потрапив під артилерійський обстріл виконуючи бойове завдання поблизу Харкова.. Фото: автора

Він загинув на Харківщині, виконуючи бойове завдання.

Сьогодні, 6 липня, у Хмельницькому попрощалися із військовослужбовцем територіальної оборони Юрієм Івановичем Дзьобаком. Йому було 45 років, і коли почалася активна війна, Юрій добровільно вступив до лав територіальної оборони. У мирному житті він займався підприємництвом. 

Побратим загиблого, Сергій Яковлєв написав, що Юрій «уособлення справжнього воїна - патріота, підприємець з Хмельницького, інтелігентний, освічений, який не міг стояти осторонь, коли ворог зайшов на нашу Землю».

Заступник міського голови Василь Новачок каже, знав Юрія особисто як дуже добру, порядну і позитивну людину, як підприємця, який займався встановленням вікон. 

Олександр Симчишин у прощальній промові зазначив, що навряд чи колись ми взагалі могли уявити, що більшість із нас і нашого оточення буде на війні. 

«Бізнесмени, вчителі, лікарі, таксисти, чиновники, депутати… всі в житті хочуть іншого. Ми хочемо жити, будувати своє місто, школи садочки. І Юрій хотів жити, розвивати бізнес, бачити, як будується щось нове. Бачити дружину і доньку, бачити як змінюється Україна. Але після 24 лютого наші мрії, цінності й пріоритети змінилися. Тепер ми всі, незалежно хто чим займався до того дня, зобов’язані захищати спокій і майбутнє наших дітей, захищати нашу країну», — сказав Олександр Симчишин.

Юрій Дзьобак вірив у перемогу з першого дня активної війни, коли добровольцем пішов у територіальну оборону. На другий день війни він виклав на своїй сторінці у Фейсбуці два слова «Ми переможемо». 

«Він вірив в перемогу і тоді, коли було надзвичайно складно і коли дуже мало хто вірив в перемогу. Але Юрій не просто вірив в перемогу, він робив все можливе, щоб ця перемога відбулася. І, на жаль, саме заради перемоги він віддав своє життя. Тому ми з вами усі в боргу перед ним і маємо дякувати йому, що захищав наші міста і села, наших дітей і Україну», — каже міський голова. 

Юрій потрапив під артилерійський обстріл, виконуючи бойове завдання поблизу Харкова. Травми виявилися несумісними із життям, яке обірвалося 1 липня 2022 року. У Юрія Дзьобака залишилися батьки, дружина і донька.