Подробиці тижня: як невідома істота напала на дівчину

Того ранку 21-річна Вероніка поверталася з села до Нової Ушиці. Напередодні вона гостювала у подруги, котра приїхала з-за кордону. Було близько сьомої години ранку. Дівчина спізнилася лише на хвилину. На краю села автобус підібрав пасажирів і поїхав до центру Березівки, звідки хвилин за 10 мав повернутися. На зупинці Вероніка залишилася сама.

«Все відбувалося, як у фільмі жахів»

Любов Кушнір вранці видоїла корову та вигнала її в поле. Жінка саме поверталася додому, коли побачила цю істоту.

«Здалеку воно було схоже на здоровенного пса, - розповідає Люба Кушнір. – Таке високе в ногах, сірого кольору. Я зайшла до хати й за кілька секунд почула жахливий крик. Вибігаю, а та тварюка дівчину шматує. Підбігла, вкусила за ногу. Відірвала кусок тіла, і одразу з’їла. Просто на очах у тієї дівчини. Стрибнула на неї знову. Вероніка хотіла закритися, її рука повністю заховалася у пащі цього звіра. Істота відразу відкусила кілька пальців на правиці і з’їла їх. То було, як у фільмах жахів. З тією лише різницею, що все відбувалося насправді».

Любов хоч і була перелякана до смерті, а таки кинулася на допомогу дівчині. Єдиною зброєю була палиця, з котрою жінка виганяла корову. І хоч палиця була чималою, її удари абсолютно не завдавали тварині жодної шкоди. Найстрашніше було те, що істота не скавуліла від ударів, не гарчала при нападі, а просто далі шматувала жертву. Коли тварина піднялася на задні ноги і почала кусати дівчину за обличчя, нерви у Любові Кушнір не витримали. Жінка побігла додому, покликати на допомогу чоловіка.

Будинок Любові розташований всього за два десятки метрів від зупинки. Жінка забігла до хати і розбудила чоловіка.

«А я ще дрімав, - каже Олександр Кушнір. – Тут забігає Люба, така перелякана, від страху запинається. Я одразу зрозумів, що тут не до жартів. Я мисливець, тож схопив рушницю - і на вулицю. Я всілякого на віку побачив, але такого… На тій дівчині місця живого не було. Воно її вже рвало на землі. З голови здерло скальп. На правій нозі відгризло коліно. В мене аж руки затрусилися».

«Аби його вбити, картеччю стріляв сім разів»

Першими пострілами з двостволки 16 калібру тварину лише відкинуло. Картеч використовують при полюванні на кабана. Істоту такого розміру мало б убити з першого пострілу. Однак вона кинулася у соняхи.

«В мене хоч руки і трусилися, але я не схибив, - продовжує Олександр Кушнір. – Воно у поле, я за ним. А недалеко випасали череду. Воно туди, і давай колотити худобою. Покусало кілька корів. Його пастухи палицями почали відганяти. Воно розвертається. і на мене. Тут я його з двох стволів. Воно впало. Я підходжу, і майже впритул знову з двох стволів. Напевно, воно вже було мертве, але я був у такому шокові, що підійшов і вистрілив йому в голову».

Роздивившись уважніше тварину, мисливець так і не зміг її кваліфікувати. Довжелезні ноги додавали тварині зросту в холці понад метр. Довгий тулуб. За словами Любові Кушнір, коли тварина стала на задні лапи і накинулася на жертву, зросту досягала двох метрів. Але найвиразнішою була паща.

Уся паща втикана величезними іклами

«Я не знаю, що воно таке, - каже Олександр Кушнір. – Голова і паща схожа на вовчу. Вушка, як у лиса. Тулуб витягнутий, ноги довжелезні, мов у якогось хорта. Та такої тварини не повинно існувати. У собаки має бути кілька різців. А в неї вся паща у 3-сантиметрових іклах. Це аномалія. Це якийсь мутант, чи чупакабра. Я вам відверто скажу, після всього я пішов в магазин, купив пляшку горілки, і всю випив просто з горла. Інакше я просто не міг заспокоїтися».

Любов Кушнір привела Вероніку на подвір’я. Дала води. Викликала карету швидкої допомоги, і почала обмивати рани.

«Приїхала та «швидка» Бог зна коли, - розповідає Люба Кушнір. – Приїжджають, і почалося: «Дай господарського мила, дай простирадло, зроби мильний розчин. А потім кажуть, щоб замивала рани». А я кажу: «Ти в рукавичках, от і замивай». Найгірше те, що Вероніка жодного разу не втратила свідомість. І коли воно її кусало, і увесь час до прибуття лікарів. Та тож нестерпна біль! Така хороша була дівчина...»

Вероніку привезли до Новоушицької райлікарні. Дівчину одразу підняли в операційну.

Укуси здивували навіть досвідчених хірургів

«Я бачив різні рани, у тому числі і укуси. Але подібне бачу вперше, - розповідає лікар хірургічного відділення Микола Тимчук. – Суцільне криваве місиво. Болото з кров’ю. Дівчина поступила у шокові. У неї з голови знято скальп. На правиці були відкушені середній палець і мізинець. Сильно пошкоджене праве коліно. Покусані руки, тулуб і ноги. Усю допомогу, на яку ми були здатні, ми їй надали. Але дівчина була у настільки важкому стані, що після операції її довелося доправити до обласної лікарні».

У цей же час в районній лікарні медпрацівники надавали допомогу ще двом жертвам нападу невідомої істоти. Найгірше, що ніхто не може сказати, чи це була одна і та ж тварина. Щоправда, пенсіонерки обійшлися одиночними укусами. Обидві піддалися нападу біля власних осель.

«Я йшла корову доїти, - каже Олена Волохівська. – Коли з хліва вибігає ця тварюка, і стрибає на мене. Я впала, а воно мене - за ногу. Звідки в мене і сили взялися, я встаю, і бігом до хліва. Схопила вила, а воно побігло собі, як нічого й не було».

Того ранку істота нападала ще кілька разів. Жертвами могли стати два охоронці, котрі стережуть сільгосптехніку. Валентин Дікал побачив, як тварина накинулася на прив’язаного коня. Хлопець хотів відборонити його, як істота накинулася на нього. Валентин ледь встиг забігти до сторожки, коли за секунду туди «кулею залетів» його напарник. Тварина накинулася на їхньго пса. Молоді хлопці схопили залізяччя, і почали кидати камінцями. Істота втекла. Загалом, крім трьох людей, тварина покусала коня, кобилу, чотири корови, у полі загризла собаку, і ще декількох пошматувала.

Спеціалісти не можуть кваліфікувати цю істоту

Ветеринари, котрі приїхали у село, відтяли мертвій тварині голову і відправили її на дослідження в лабораторію.

«Ми провели аналізи, - розповідає завідуючий відділенням по боротьбі зі сказом Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Олександр Солонін. – Тварина виявилася хворою на сказ. Мені важко по голові судити, що то за істота. Голова найбільше схожа на вовчу, але то не вовк. І не собака. Я не можу відповісти, що то за тварина».

Районна санстанція провела в селі Березівка протисказове знезараження. Троє потерпілих проходять стаціонарне лікування. Ще чотирьом чоловікам, котрі мали контакт з твариною, були зроблені щеплення проти сказу. Проте, люди донині бояться виходити на вулицю. Дітей самих не відпускають.

«У нас онукові 5 років, - каже Олександр Кушнір. – То раніше його до хати не заженеш, а нині сам боїться на вулицю вийти. Жінка вночі встає в туалет, кличе мене з собою на вулицю. Теж боїться. Та що там вона, я сам серед білого дня до магазину по хліб з рушницею ходжу».

Село Березівка Новоушицького району розташована майже за 30 кілометрів від районного центру. Його окраїна впирається у Дністер. В селі кілька сотень населення. В тому числі 54 учні та 20 дошкільнят.

Нині потерпіла Вероніка перебуває в Хмельницькій обласній лікарні у відділенні опіків та пластичної хірургії.

«Попереду на пацієнтку чекає кілька операцій, - каже завідуючий опіковим відділенням Олександр Гринчук. – Хвора забезпечена ліками на 100% за рахунок лікарні. У лікарні вона перебуватиме не меньше трьох місяців. Нині її стан середньої важкості».

За словами родичів Вероніки, про напад невідомої тварини дівчина не бажає говорити навіть з ними. Крім фізичних ушкоджень, вона отримала сильну психологічну травму.