У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї продовжують розповідати про незвичайні явища природи нашого краю. Цього разу зібрали історичні згадки про одне з найзагадковіших явищ природи XX століття Тунгуську катастрофу та її наслідки на Поділлі, або холодне літо 1908 року.
Як відомо, 30 червня того року в Сибіру, поблизу річки Підкам'яна Тунгуска, стався сильний вибух, який було чути на відстані 1200 кілометрів. Вогненна куля спустошила тисячі кілометрів тайги. Земля здригнулася, адже ударна хвиля була такої сили, що двічі обігнула планету. А вибух можна прирівняти до 500 атомних бомб (у порівнянні зі скинутою на Хіросіму), який стався на висоті 5-10 кілометрів над поверхнею Землі.
Дослідники проаналізували зразки порід, що були зібрані на місці вибуху й підтвердили їх метеорне походження, та висунули теорію, що причиною катастрофи стало велике космічне тіло, астероїд або комета. Наслідки падіння тунгуського тіла, мали місце задовго до катастрофи у різних куточках планети. Не оминули вони й Поділля.
Поділля - за тисячі кілометрів від Тунгуски. Але саме ця катастрофа спровокувала аномальне літо у нашому краї в 1908 році.
Як зазначають в краєзнавчому музеї, за історичними свідченнями травень 1908 року видався дуже посушливим. На початку червня в окремі дні температура сягала +40 градусів. Було зафіксовано кілька випадків смерті людей від сонячних ударів. Гинули посіви. Люди бажали одного похолодання. І ось 12 червня воно почалося…
«У ніч з 12 на 13 червня в подністровських районах Поділля випав сніг шаром 7 сантиметрів, піднявся морозний вітер. Нічна температура наступних діб досягла «мінусових» позначок (і це в середині червня). Особливо холодно було в долинах річок Ушиця, Смотрич, Тернава, Жванець. У Кам'янець-Подільському та Ушицькому повітах від заморозків постраждали квасоля, кукурудза, огірки, гарбузи, вимерзла більшість посівів ярих. Вдень небо було затягнуте незвичайно довгими сріблястими хмарами, які вночі переливалися всіма барвами веселки... В природі відчувалася якась напруга...», - розповідають історичні джерела.
Ввечері 17 червня 1908 року сонце давно зайшло, а ніч фактично не наставала. У верхніх шарах атмосфери на північному сході з'явилося жовте сяйво, яке згодом освітило небо так, що «можна було вільно читати». Згодом біля горизонту сяйво набуло червоного відтінку. Така «світлова гра» продовжувалась до ранку і одночасно супроводжувалася різким холодним вітром. Наступна ніч також була холодною, а високо в небі виднілися сяючі хмари.
Заморозки почали відступати лише після 20 червня. Шкода, заподіяна різким похолоданням, була грандіозною.
Ось як доповідав губернський інспектор по сільському господарству:
«Від морозів у Проскурівському, Кам'янецькому та Ушицькому повітах постраждали всі городні культури (крім коренеплодів), вимерзли майже всі баштанні, значна частина кукурудзи, вівса, ячменю, бобових».
Радість людей, коли нарешті це «морозне» лихо скінчилося, була величезною. Але... почалося інше.
З початком липня на Поділля прийшли страшенні зливи з грозами та градом.
4 липня на Кам'янеччині, в районі сіл Параївка та Милівці, градом було знищено абсолютно всі посіви — навіть картоплю та буряки змило разом з верхнім шаром землі. У Лісківцях, Чорнокозинцях, Кудринцях, Заваллі, Рихті зливою пошкоджені ярі на 80% площі, а озимі - на 50%. Того ж дня сильна гроза пройшла над Кульчіївцями: блискавка вдарила в купол недобудованого храму, дуже його пошкодивши.
5 липня над селом Княгинин пройшла чотиригодинна злива з градом, який вкрив землю шаром льоду в 20 сантиметрів. Жито та пшениця в околицях села вилягли повністю.
7-9 липня градом було знищено посіви на значних площах Поділля та Бессарабії.
10 липня почалися щоденні зливи на Кам'янеччині, 12 липня вода вийшла з берегів Дністра та його приток, затопивши низини. В подільських селах в «потоках дощових» загинуло 10 чоловік, а ще 7 вбило блискавкою. І ніхто з подолян й гадки не мав, що всі стихійні лиха, що пали на їхні голови, безпосередньо пов'язані з катастрофою у далекій сибірській тайзі.
Надзвичайні події у природі стали складовими цілої низки дивовижних явищ, що супроводжували падіння і вибух Тунгуського метеорита. Безумовно, відголоски катастрофи відчули не лише на Поділлі.
Більш ніж 150 газет світу зафіксували, що 17 червня 1908 року практично не наставала ніч.
Ще до вибуху на Тунгусці несподівано сильні снігопади у кінці травня приголомшили жителів Швейцарії, загадкові густі хмари пилу пронеслися над Атлантичним океаном, декілька ночей на Поволжі спостерігали північне сяйво, небувалу повінь пережили у Німеччині… А у нас, на Поділлі, незвичайні кліматичні явища природи завдали великої шкоди людям...
Читайте також: Які історичні факти про землетруси збереглися на Хмельниччині