День в історії: 160 років тому народився міський голова Проскурова Микола Сікора

6 грудня 1862 року в Проскурові (нині Хмельницький) народився Микола Сікора. Він ввійшов в історію нашого міста як останній міський голова дорадянського періоду, і перший корінний проскурівчанин, який займав цей пост. Його обрали у 1917 році. Родина Миколи Сікори здавна мешкала у місті, батько та дід були поважними службовцями, а самого Миколу Вікентійовича чотири рази поспіль обирали членом управи та гласним міської думи.

Вищу освіту здобув в Київському університеті. Після закінчення університету почав працювати у державних установах рідного міста. У 1904 році обраний гласним міської думи. Після цього отримав посаду члена міської управи. Микола Сікора активно займався впровадженням заходів щодо будівництва та ремонту з дотриманням будівельних та санітарних норм. Як гласний думи і управи проводив заходи щодо підвищення загальноосвітнього рівня населення міста, сприяв збільшенню асигнувань на освітню галузь.

Як розповідає історик Ігор Петраш, після Лютневої революції у Проскурові створилося тривладдя: свою раду, окрім міської думи, створив з’їзд селянських і військових депутатів та громадські організації, які висунули свого представника лікаря Полозова. І оці ради намагалися кожна займатися своєю діяльністю. Цей період закінчився після того як 25 жовтня 1917 року Українська Центральна Рада відправила у Проскурів повітовим комісаром Сергія Кисільова, а наступного дня 26 жовтня Миколу Сікору було обрано міським головою і у співпраці між ними було наведено порядок у місті. Завдяки Миколі Сікорі у Проскурові стабілізувалася фінансова система. У період з 1918 по 1920 роки у місті, було налагоджено випуск власних грошей.

Незважаючи на незначні власні прибутки, Микола Сікора все своє життя займався благодійністю. Всі кошти від власних купалень, розташованих на березі Південного Бугу з боку парку, йшли на утримування безкоштовної їдальні для незаможних верств населення. Для зручності спілкування з мешканцями міста в орендованій квартирі на розі вулиць Дворянської і Глухої (нині — Володимирської і Пилипчука) відкрив громадську приймальню.

Микола Вікентійович Сікора помер у березні 1921 року та був похований на міському кладовищі.

Підписатися на канал "Є" в Youtube