Їжа – не зброя, але ціль для рашистських ракет

Після того, як рф вирішила вийти із «зернової угоди», з 18 липня цього року москва відкликала гарантії безпеки судноплавства та згорнула морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря. Проте вочевидь побоюючись, що «зерновий коридор» може діяти і без її участі, країна-агресорка вирішила унеможливити постачання на світові ринки української сільгосппродукції, знищивши її відповідну інфраструктуру. Тож 23 липня рашисти атакували «калібрами» Одеський морський торговельний порт, а вночі 24 липня війська країни-агресорки обстріляли Одеську область дронами-камікадзе. Тоді майже чотири години дрони атакували портову інфраструктуру Дунаю.

Незважаючи на це, 30 липня три кораблі з Ізраїлю та Греції, а також один з турецько-грузинською реєстрацією прорвали російську блокаду в Чорному морі та стали на якір в одному з українських зернових портів у дельті Дунаю. Проте вже вночі 2 серпня рашистські безпілотники-шахеди атакували південь Одеської області. Ціллю були об'єкти портової та промислової інфраструктури регіону. Внаслідок атаки виникли пожежі на промислових та портових об'єктах, пошкоджено елеватор.

За словами міністра інфраструктури України Олександра Кубракова, під час атаки по Одещині російські військові пошкодили тисячі тонн зерна, яке очікували країни Африки, Китай, Ізраїль. Він додав, що найбільших руйнувань зазнав порт Ізмаїл. Росіяни пошкодили морський вокзал та інфраструктуру Українського Дунайського пароплавства, ключового українського вантажоперевізника на Дунаї.

А загалом, згідно з даними українського Міністерства закордонних справ, за дев'ять днів обстрілів російська армія знищила 180 тисяч тонн зернових культур, 26 об'єктів портової інфраструктури та п'ять цивільних суден.

Наслідки

Постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що лише однією російською атакою було знищено 60 тисяч тонн зерна. Цього, за даними Всесвітньої продовольчої програми, було б достатньо, щоб протягом року прогодувати понад 270 тисяч людей.

За підрахунками ООН, через вихід росії з Чорноморської зернової ініціативи та внаслідок злочинних дій москви близько 24-х мільйонів тонн українського продовольства може не потрапити на світові ринки. Про це на засіданні Ради Безпеки ООН заявила постійна представниця Великої Британії Барбара Вудворд. Вона також додала, що дії рф «вже підвищили ціни, що негайно вплинуло на найбідніших та найголодніших людей світу».

Що робити з урожаєм?

За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, щороку на внутрішнє споживання нашій країні потрібно близько 20 мільйонів тонн зернових та олійних. А, згідно з оцінкою потенційного врожаю 2023 року, яку оновила Українська зернова асоціація (УЗА), цьогоріч наші аграрії мають зібрати до 76,8 мільйона тонн зернових та олійних культур. До речі, торік цей показник був на рівні 73,8. «Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком, на 2,2 мільйона гектарів», – йдеться у повідомленні УЗА.

За прогнозом зернової асоціації, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 мільйонів тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, він становив 58 мільйонів тонн на суму близько 20 мільярдів доларів. Очікується, що порівняно з минулим роком, збільшиться урожай пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, сої. Врожай ріпаку у 2023-му УЗА попередньо оцінює в 3,9 мільйона тонн, експорт – на рівні 3,7 мільйона тонн.

В асоціації наголосили, що загалом експорт зернових та олійних культур у новому 2023/2024 маркетинговому році можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати врожай через свої чорноморські порти, а також за умови покращення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.

«Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. У разі неможливості експорту продукції українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі», – зазначають експерти зернової асоціації.

Висновки та прогнози

Експорт українського зерна – це потужна складова економіки країни, адже забезпечує зарплати тисячам працівників, задіяним у сільському господарстві, а також функціонування портів, елеваторів, трейдерів, перевізників. Крім того, це і податки, доходи в казну – як місцеву, так і державну. Також важливо зазначити, що чим більше у нас можливості заробляти самим, тим менше ми потребуватимемо фінансової допомоги для бюджету нашої країни.

За статистикою, в Україні вирощують зернових та олійних чи не втричі більше, ніж можемо спожити та реалізувати на внутрішньому ринку. Недарма ж нашу країну називають житницею світу. І навіть попри повномасштабну війну, яку розгорнула проти нас рф, українські аграрії не полишають своєї важливої місії. На початок цьогорічного серпня намолотили майже 17 мільйонів тонн зерна нового врожаю. Про це інформують у комітеті аграрної та земельної політики України.

Питання щодо експорту вирощеного на ланах країни урожаю стало чи не щоденною темою обговорення на різних міжнародних платформах. Адже крім знищеної інфраструктури у наших портах, що ставить під ризик та навіть унеможливлює завантаження зерна на кораблі, які, до речі, також наражаються на російську небезпеку під час проходження акваторією Чорного моря, рашисти вивели з ладу й чимало зерносховищ. Відтак аграрії не мають куди транспортувати вирощене. Проблемою стало також зберігання зерна у сільгосп-
підприємствах. А жнива тривають…

Як наївно думає дехто, українці навряд чи «з'їдять» все, що виростила наша земля. З експортом – велика проблема. Зі зберіганням – не менша. До прикладу, у вересні минулого року з'явилася інформація, що загальна ємність зерносховищ в Україні становила 75 млн тонн. На той час було пошкоджено або зруйновано 14%. Десята частина – в окупації. І майже третина зерносховищ була заповнена зерном попереднього врожаю…
Як вихід аграрії почали використовувати полімерні рукави для зберігання зерна. Проте експерти стверджують: щоб воно пролежало там 18 місяців, потрібно, щоб зерно мало мінімальний відсоток вологи. Якщо вологість буде вища за 5-10%, то урожай пролежить у рукаві лише близько трьох місяців.

І наостанок: дбаючи про рентабельність урожаю місцевих аграріїв, Польща забороняє транзит українського зерна своєю територією з 15 вересня. А загалом міністри сільського господарства Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, які межують з Україною, просять Європейський Союз розробити механізми, які дозволять доставляти українське зерно до місць призначення, не завдаючи шкоди сільськогосподарській галузі цих транзитних країн. У Європейській комісії кажуть, що зосереджені на пошуку рішень.

Читайте також: Холоди не за горами: чи готова енергетика і які перспективи?