Георгій Раскалєй втратив руку, пережив три інсульти і клінічну смерть, а нині прагне допомагати іншим

Георгію Раскалєю з багатодітної ірпінської родини 22 роки. На захист України від рашистів він став у 19, покинувши навчання на масажиста. Новина про те, що окупанти «шматують» його рідне місто, застала бійця на Донеччині, де він служив артилеристом. У травні 2023 року ворожа міна влучила у його бліндаж. Георгій вижив, але його стан був дуже важким, а шанси на повноцінне життя – мізерні.

У лікарні в Дніпрі, куди бойові медики евакуювали військового, він пережив три інсульти і клінічну смерть. Георгій не міг ні ходити, ні навіть сидіти без сторонньої допомоги. Окрім того, внаслідок важкого поранення під час вибуху міни він втратив праву руку. Зізнається: думав, життя на цьому закінчилося, і краще б йому було померти, аніж отак мучитися і мучити маму. «Коли мене тільки поранило, коли я зрозумів, що сталося, я не хотів жити взагалі… Я прямим текстом казав - добийте мене. Але мама мене підняла», – розповідає Захисник. Ненька завжди була поруч, а молодші брати і сестра малювали і передавали з Ірпеня братові малюнки зі словами підтримки.

Стабілізувавши стан пацієнта, лікарі відправили його до Львова, де діє Національний реабілітаційний центр «Незламні». Після восьми місяців щоденних виснажливих тренувань із реабілітологами Георгій повністю повернув собі контроль над тілом, хоча, за прогнозами лікарів, шанси, що це станеться, були дуже малі. Медики кажуть, що це дивовижний випадок. Відео того, як боєць, який втратив руку, відтискається від землі, стало мотиваційним для багатьох пацієнтів центру «Незламні».

Нині Георгій завершує протезування. Зважаючи на молодий вік, фізичні можливості і потреби, замість втраченої кінцівки йому встановлять біонічну – найбільш функціональну та високотехнологічну з тих, що нині існують у протезуванні. Хлопець уже повністю відновився, готується до виписки і мріє стати фізичним терапевтом. Під час реабілітації він вступив на навчання на спеціаліста з реабілітації і вже навіть здав першу сесію. А ще знову взявся за своє хобі – бальні танці. Захисник пише книгу і мріє вирушити у подорож Європою разом зі своєю мамою.

Тетяна ЗАХАРЧУК