У громадах Хмельниччини віддали шану загиблим Героям

Російсько-українська війна триває. І, на жаль, ворог позбавляє життя українських захисників. В останню земну дорогу своїх земляків провели на Чемеровеччині, Ізяславщині та Летичівщині.

Сьогодні, 22 серпня, у Чемерівцях навіки спочив Кухаришен Дмитро Вадимович, якому було 26 років.

«Дмитро народився у селі Жабинці Чемеровецького району, де і закінчив початкову школу. Згодом проживав і навчався в Чемерівцях. Професію водія-кранівника здобув у Кам'янець-Подільському професійно-технічному коледжі. З 2015 року Дмитро проживав у селі Почапинці, тут одружився та став батьком, - повідомили в Чемеровецькій територіальній громаді. - Строкову службу Дмитро Кухаришен проходив у прикордонних військах. Після повернення працював у ТОВ «Оболонь-Агро», де зарекомендував себе старанним та відповідальним працівником. У перші дні повномасштабної війни, 26 лютого 2022 року, Кухаришен Дмитро Вадимович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Дмитро до останнього подиху був вірний військовій присязі. Захищаючи територіальну цілісність та державний суверинітет України, мужньо протистоявши ворогу, 18 серпня 2024 року Дмитро Вадимович Кухаришен загинув. Йому назавжди 26…»

Дмитро Кухаришен. Фото з facebook.com/chemeroveckahromada

А вчора, 21 серпня, на Летичівщині попрощалися з Криськовим Русланом Палладійовичем, якому 30 серпня мало б виповнитися 50 років.

«23 роки пропрацював Руслан лісником Козачківського лісництва філії «Летичівське лісове господарство» ДП «Ліси України». Був сумлінним працівником, який знав і любив свою справу. Його шанували як майстра на всі руки, адже самотужки освоїв і вправно володів багатьма господарськими уміннями. Це була позитивна людина, справжній оптиміст і життєлюб, про якого так важко згадувати в минулому часі, - повідомили в Летичівскій селищній громаді. - З 2015 року Руслан Криськов брав участь у бойових діях, мав військовий досвід. У лютому 2023 року повернувся на війну, став командиром кулеметного взводу. Останні місяці разом із побратимами стримував натиск ворога у найгарячішій точці оборони – на Покровському напрямку. Війна забрала у батька та матері милого сина, у дружини – коханого чоловіка, у двох доньок і сина – турботливого батька, у маленького внука – любого дідуся, в сестри – дорогого брата. В однокласників, друзів і бойових побратимів – вірного товариша». Життя воїна з села Козачки Козачківського старостинського округу обірвалося 14 серпня…

Руслан Криськов. Фото з facebook.com/LetychivOTG

На Ізяславщині віддалу шану Каленюку Ярославу Володимировичу, який, за повідомленням Плужненської громади, став на захист рідної України 1 лютого 2024 року.

«Все його рідне Плужне, сім'я, родина, знайомі, друзі та просто небайдужі жителі громади прийшли провести Героя його останньою земною дорогою. Батьки, сестра, брат, дружина, син та всі рідні втратили близьку людину, а наша громада і вся Україна – хороброго воїна, патріота своєї держави, - повідомили в громаді. - Маємо жити так, щоб бути гідними пам'яті Ярослава та усіх наших захисників. Він був Героєм, а Герої не вмирають. Ярославу назавжди – 30...»

Ярослав Каленюк. Фото з facebook.com/radaiziyslav

Вічна пам'ять полеглим захисникам України! Співчуття рідним та близьким…

Читайте також: З Героями-захисниками попрощалися в Ярмолинецькій, Новодунаєвецькій та Шепетівській