ye-logo.v1.2

Чупакабра виявилася... собакою

Суспільство 4801

Ветеринари, яким час від часу доводиться оглядати тварин, яких їм привозять мешканці, стверджуючи, що спіймали чупакабру, кажуть, що, як правило, це – звичайні здичавілі собаки

“Повідомлення в засобах масової інформації пр напади чупакабри останнім часом почастішали, - пише в листі до редакції читач зі Старокостянтинова Андрій Чумак. - Проте вони наводяться без коментарів компетентних органів. Нібито це той випадок відхилення від нашого повсякденного життя, який зникне без нашого втручання. Гадаю, що наша байдужість до освоєння чупакаброю нашої території значно ускладнить життя нашого та наступних поколінь. Адже цей звір не має на Поділлі природних ворогів, які б стримували його розмноження. Поїсть кролів та собак, і візьметься до людей. Австралія понад сто років боролася із засиллям завезених людьми кролів та у наш час марно бореться із пануванням на своїй території необдумано завезених жаб “ага”. Зважаючи на цей досвід та на підставі ст.16 Конституції України, яка свідчить, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави, необхідно в найкоротший термін залучити як громадськість, так і відповідні державні структури до опрацювання і здійснення комплексної науково і організаційно обгрунтованої системи заходів, спрямованих на повну ліквідацію на теренах області такого лиха як чупакабра.

Як відгук на лист читача - чупакабра знову нагадала про себе. Цього разу невідома тварина “хазяйнувала” в одному з обійсть Ружичної. Інцидент стався позаминулого тижня. Зранку господарі знайшли роздертих кролів та поламані клітки. Одразу виникли думки про невідому істоту, яку у народі охрестили чупакаброю і яка знищує курей, кролів і навіть собак. Недовго думаючи, наступної ночі зробили засідку. Злодій не змусив довго чекати, десь опівночі тихенько прокрався до кролятника. Тут його й дістала куля з мисливської рушниці. При детальному розгляді злодій виявився дуже схожим на собаку. Тварину віддали на дослідження в обласну ветлабораторію.

Чупакабр вивели ми самі...

Усі тварини, які знищували у селян живність і яких вдалося вбити та віддати у ветлабораторію на експертизу, виявилися звичайними собаками. Деякі – з очевидними генними мутаціями. Але нічого, схожого на справжню чупакабру (щось на зразок кенгуру). Були думки, що це – степовий або кримський, або ж дикий пес. До такого висновку прийшли і кілька років тому, коли невідому тварину, яка загризла кілька місцевих барбосів, застрелили у Волочиському районі. Тоді тварина виявилася хворою на сказ, тож її утилізували. Але фахівці уважно розгледіли того звіра. Він мав короткі і міцні лапи, схожі на борсучі, широку могутню голову з міцними щелепами і великими іклами, коротку та щільну шерсть і пухнастий хвіст. З усього цього мисливці зробили висновок, що це, швидше за все, степовий або кримський пес.

Однак, дехто з мисливців та ветеринарів дотримується іншої думки: чупакабри, яких їм довелося бачити — звичайні собаки, щоправда, здичавілі і навіть з генними мутаціями. Можливо, це ті шарики і бобики, яких колись люди вивезли у ліс, бо їм вони набридли. Песики там освоїлися і навіть народили потомство. Але вони відвикли від людей, а голод змусив їх шукати собі поживу і на сільських дворах.

“Чупакабр ані я, ані мої колеги ніколи не зустрічали, - каже головний мисливствознавець Хмельницького обласного товариства мисливців та рибалок Василь Кочупінда. - Мені неодноразово доводилося виїжджати на впізнання мертвих тварин, яких нібито називали “чупакабрами” та нічого спільного із невідомим до цього видом фауни. Лише одного разу мені довелося побачити дійсно огидну істоту. Нею виявився коростявий лис. Тобто тварина перехворіла стригучим лишаєм, а потім її лисе, худе тіло та хвіст повністю вкрилося коростою”. За словами Василя Володимировича, за усю свою багаторічну практику він лише одного разу чув про появу нового виду серед тварин. Ним виявився молюск, який жив на дні одного з океанів. “Я більше можу назвати тварин, які за останній час зникли, а не з'явилися. В тому числі у нас. Розповіді про чупакабру це — суцільні вигадки. Ті тварини, які нападають на свійських тварин, колись покинули на своїх дачах та сільських хатах самі ж люди”, - констатує Володимир Кочупінда.

Дивна істота існує?..

Однак, у природі чупакарба (у перекладі з іспанської - “козячий вампір”) існує. Вперше її помітили у Сполучених Штатах у сімдесятих роках минулого століття. На фермах пронеслася хвиля загибелі тварин. Фермери були шоковані не стільки самою загибеллю тварин, скільки жахливою і дивною смертю кроликів, курей, овець, кіз. При огляді та розтині загиблих тварин на шиї кожної з них були дві круглі рани від іклів, які мали ідеально рівні краї, і повне знекровлення організму. Але на місці події не було навіть краплі крові. На додачу, у багатьох тварин були відсутні якісь органи – вухо, язик, ніс, хвіст, серце, печінка... Тоді вперше заговорили про чупакабру. Через кілька місяців вона зникла, і з'явилася лише через двадцять років вже в інших країнах – у Латинській Америці, Бразилії, у 2005 році монстр дав про себе знати в Росії, а згодом - і в Україні. Відтоді склалася відповідна характеристика дій невідомої істоти. Здебільшого, вона нападає вночі, її жертвами стають ослаблені чи одинокі тварини, які заблукали. Вчені, які вивчали тіла мертвих чупакабр, дійшли висновку, що воно не клякне, суглоби тривалий час зберігають рухливість, а тканини залишаються м'якими. А коли японські вчені дослідили волосок, який знайшли поряд з вбитою козою, то не залишилося сумнівів, що чупакабра не належить до жодного виду відомих тварин. Очевидці описують її так: на зріст – 130-150 сантиметрів, за будовою тіла схожа на кенгуру, на хребті котрого розміщені шипи. Траплялися також безволосі чупакабри з сіро-зеленою шкірою. Рот “вампіра” має три ікла, якими він шматує свою жертву, а також – невідомий орган, яким чупакабра ссе кров. Саме такою – великою і схожою на кенгуру - описували невідому тварину мешканці деяких сіл Волочиського, Городоцького, Новоушицького районів. Але ніхто її добре не розгледів, бо, кажуть, вона дуже швидко зникла. А якщо вірити серйозним дослідтенням, то чупакабра – це всього-на-всього койот чи кажан, який збожеволів від спраги, викликаної посухою. А у випадку нашої чупакабри – це здичавілий пес особливої породи з великими іклами. Генетики вважають чупакабру твариною-мутантом.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую