FacebookInstagramRSSTwitterViberTelegramYouTubeTelegramViberWhatsApp ФотоВідеоКількість переглядів
3 Липня, 2024

«Мовний» законопроект: одні боролися, інші – «тупо здалися»

У вівторок, 5 червня, на перших хвилинах засідання, Верховна Рада прийняла закон про мову, який уже встигли охрестити як «Законопроект Колесніченка-Ківалова».

За нього проголосували 234 депутати. Засідання тривало 5 хвилин, після чого спікер Володимир Литвин оголосив перерву на вимогу фракцій НУНС і БЮТ. Щоправда, законопроект прийняли лише у першому читанні.
Намагаючись завадити прийняттю документа, делегація з Хмельницького з самого ранку пікетувала Верховну Раду, разом з делегаціями чи не з усіх областей України. У складі делегації представники більшості партій, але по різні боки барикад. За словами депутата Хмельницької міської ради Олександра Симчишина, представники від ВО «Свобода» розмістилися поблизу приміщення парламенту з боку Маріїнського парку, «Батьківщина» разом з іншими представниками опозиції – з боку приміщення Кабінету Міністрів, а провладна Партія регіонів розмістилася по периметру в дворі Верховної Ради. «Табори регіоналів та опозиції розділяв кордон із бійців «Беркута», двох рядів турнікетів та чотирьох рядів автобусів, – каже Олександр Сергійович. – Тому жодних сутичок чи навіть натяків на якісь агресивні дії бути не могло». В обласному та міському штабах Хмельницької Партії регіонів зізналися, що «їхніх людей у столиці не було». Загалом в акції протесту взяли участь близько двох тисяч представників громадських й політичних організацій і звичайних громадян. «Я приїхав до столиці на власному автомобілі, разом із друзями, – розповів депутат Хмельницької міської ради Віктор Байдич, – Мова – це єдине, що в нас залишилося святе. І взагалі, такі речі, як мова, держава, територіальна цілісність, народ – це речі, які повинні зачіпати кожного українця незалежно від політичних уподобань». Віктор Григорович зізнався, що повернувся із Києва з гіркотою, адже законопроект прийняли без жодного спротиву опозиції у стінах парламенту. Поки він ділився враженнями, хтось із його товаришів викрикнув у телефонну трубку, що від кожної партії приїхало по 10 чоловік, але справі це не допомогло, тому що «погано спрацювали на місцях, не велася нормальна роз’яснювальна робота щодо важливості закону». Свободівець Симчишин із цього приводу висловився більш радикально: «Ми були здивовані тим, що не було жодного спротиву від опозиції в парламенті, адже ми, хто стояли ззовні, зробили все, що від нас залежало, а вони (представники опозиції – авт.), там, у парламенті, «тупо здалися»! Про що ще можна говорити?». Однак, незважаючи на бездіяльність опозиції у парламенті, хмельницькі свободівці припускають, що буде розроблена спільна стратегія, і протести-бойкоти-звернення стосовно мовного питання продовжуватимуться.
Політологи стверджують, що реальною метою мовного законопроекту Колесніченка-Ківалова було надання офіційного статусу поновленню політики русифікації на половині території країни включно зі столицею. До речі, навіть Венеціанська комісія дала свій негативний висновок щодо законопроекту Колесніченка-Ківалова саме через його дискримінаційний, щодо української мови, характер.