ye-logo.v1.2
20 Листопада, 2019

Хворіти дешевше

Григорій ПОДІЛЬСЬКИЙ Здоров'я 4793

Наша газета намагалася з’ясувати, як зекономити на ліках. Виявилося, що це цілком реально. Головне, всліпу не довіряти рекламі

«Мезим», «Фастум гель», «Панадол», «Імодіум», «Лазолван». Назви цих лікарських засобів на слуху майже у кожного жителя України. Виробники одних обіцяють швидке полегшення від болю, інші – позбутися проблем з підшлунковою та розладів шлунку. Єдине, про що часто «забувають» виробники – вказати, скільки коштуватиме таке одужання.
Що лікар прописав
Ні для кого не секрет, що, потрапляючи до звичайної поліклініки, ми одразу стаємо жертвами реклами. В коридорах поліклініки, на стінах кабінетів лікарів, на віконцях реєстратури та численних аптечних кіосках потенційних хворих оточує навала рекламних буклетів, плакатів та іншої інформаційної продукції. «До лікаря я звернулася з болями у попереку, – розповідає хмельничанка Тетяна, – дільничний терапевт направив мене на прийом до невролога. Ще до того, як я зробила знімок, лікар, після того, як оглянув мене, прописав уколи та знеболюючу мазь. Останньою я повинна була користуватися протягом усього лікування. Це був розрекламований «Фастум гель». Виписуючи рецепт, невролог одразу сказав, щоб усі препарати я купила в аптеці, яка розташовується на першому поверсі поліклініки. Я, звісно, так і зробила. Проте, на гель у мене просто не вистачало грошей (його ціна у аптеці була 31 гривня, і він виявився найдорожчим з усього прописаного). Тому у дівчат в аптеці я попросила пошукати аналог мазі, на що почула невдоволену відповідь: «Ніби не потрібно займатися самолікуванням. Що лікар прописав, то й треба купувати». Довелося, перемагаючи біль, йти додому за грошима. Проте, дорогою зайшла в іншу аптеку – ближчу до дому. Там фармацевт мені запропонував трохи дешевший німецький «Кетонал» та вдвічі дешевший український «Ф-гель», які мали аналогічну основну складову – кетопрофен. До речі, вже наступного прийому я звернула увагу на те, що в кабінеті лікаря висів рекламний плакат «Фастум гелю»…».
Випадок, який стався з нашою читачкою, непоодинокий. Можливо, майже кожен стикався з тим, що нам прописують широко розрекламовані закордонні препарати, які мають однакову дію з вітчизняними, тобто, у складі того та іншого аналогічна діюча речовина.
Проблема, коли лікарі співпрацюють із дистриб’юторами дорогих імпортних лікарських засобів, для України не нова. Але у часи економічної кризи, зізнаються у приватних розмовах самі ж медичні працівники, вона набрала нових обертів. «Свого часу до нас часто зверталися представники фармацевтичних дистриб’юторських компаній із проханням дозволити їм розповісти лікарям про різні препарати іноземного виробництва, — повідомив нашій газеті заступник головного лікаря однієї з поліклінік обласного центру, котрий із зрозумілих причин не захотів називатися. – Були випадки, що «продавці» відкритим текстом обіцяли непоганий відсоток із продажу їхніх ліків, якщо наші лікарі будуть прописувати їх пацієнтам. Дехто погоджувався на це. Ми контролюємо та забороняємо подібне. Це псує репутацію окремих медичних працівників та й закладу в цілому».


Реклама – рушій пігулки
До речі, за словами експертів, завищені ціни на ліки змусили населення шукати шляхи економії, зокрема, надавати перевагу препаратам українського виробництва, які, в переважній більшості, погано «розкручені» на внутрішньому фармацевтичному ринку. Та незважаючи на це, пацієнти лікарів, а відтак й потенційні клієнти аптек, все ще звикли довіряти рекламі, до того ж, вірити у безкорисливість лікарів та фармацевтів.
Ми вирішили провести власний експеримент та завітали у декілька аптек у центрі Хмельницького, щоб купити декілька препаратів для полегшення симптомів та лікування ГРВІ та грипу. Майже у всіх, ніби зговорившись, провізори пропонували нам від кашлю придбати дорогий сироп «Амбробене», від жару «Панадол» чи «Немісил», а для того, щоб зміцнити імунну систему – настойку «Імунал» і, звісно, гарячі чаї на зразок «Колдрексу». В результаті, обійшли п’ять приватних аптек. І усюди навіть на прохання продати щось українське та дешеве пропонували лише славнозвісні «Флюколд» чи «Колдфлю» і то – індійського виробництва. Єдиний «наш» препарат, котрий нам також пропонували у закладах на рівні з закордонним, був «Амізон» (реклама якого також на слуху). Лише в одній аптеці вище перераховані закордонні препарати нам запропонували замінити вдвічі, а то й втричі дешевшими українськими аналогами. Для імунітету порадили настойку ехінацеї, від температури «Парацетамол», а від кашлю «Амброксол».


Але наскільки вітчизняні препарати ефективніші за «заморські»?
Виявляється, це питання неоднозначне. З одного боку, спеціалісти кажуть, що вітчизняний виробник сьогодні може забезпечити лікарськими засобами практично всі потреби медицини, за винятком деяких вузькоспеціалізованих, наприклад, онкологічного профілю. З іншого – вітчизняні аналоги, окрім схожої основної складової речовини із заморськими, можуть мати додаткові, допоміжні речовини, які послаблюють дію основного компоненту. Тобто, останній може гірше засвоюватися організмом на відміну від імпортних ліків, а, відповідно й лікувальний ефект буде послабленим.
Проте, за словами завідуючої мережі комунальних аптек «Віола» Ольги Гребенюк, в аптечній мережі вистачає хороших вітчизняних аналогів іноземних ліків, які виграють не лише ціною, а й не меншою ефективністю. «За останні роки вітчизняні фармацевтичні компанії набрали непоганих обертів. Такі гіганти українського ринку, як «Фармак», «Дарниця», «Борщагівський завод» мають потужне сучасне виробництво і працюють з високоякісною сировиною. Лише в нашій аптечній мережі частка реалізованої української фармацевтичної продукції складає вже 30%. Звісно, закордонні засоби краще реалізуються й за рахунок реклами. Та й споживач інколи просто не знає про існування вітчизняного аналогу. До прикладу, наведу декілька цифр. За останній місяць аптеками нашої мережі було відпущено 40 упаковок кардіологічного апарату «Тридуктан МВ» (соціальна ціна 49,80 гривні), який коштує на 50 гривень дешевше за свій західний аналог «Предуктал МР», якого за той самий час ми реалізували 79 упаковок. Виявилося, що і хворі, і лікарі надають перевагу дорожчому засобу. Так само й добре знайомий, ще з радянських часів та нині знову розрекламований угорський спазмолітик «Но-Шпа» користується більшим попитом, ніж його вітчизняний аналог «Дротаверин» як у лікарів, так і пацієнтів». Таких прикладів Ольга Дмитрівна може наводити багато, і, зізнається, що інколи хворі викидають марно нині далеко не зайві кошти сімейного бюджету.
Проте, як би там не було, спеціалісти радять перед тим, як займатися лікуванням, особливо «самолікуванням», все ж таки зайвий раз проконсультуватися з декількома спеціалістами, добре вивчити інструкцію та поцікавитися: можливо, на українському ринку з’явився вітчизняний аналог.

 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую