ye-logo.v1.2

Юрій Пливанюк: “У кожної людини має бути свій духовний і сімейний лікар”

Здоров'я 3039
Фото: Батьківщина

Кожній владі потрібні фахівці.

Як Юрію Пливанюку, котрий очолює вже майже десять років міське управління охорони здоров’я в Кам’янці-Подільському, вдалося «втриматися» в своєму кріслі при неодноразовій зміні влади в місті? Упродовж усього цього часу він реалізовує ідею, яку хотів би розв’язати не один очільник громади, щоб заслужити її довічну повагу…
– Юрію Васильовичу, в чому ж суть Вашої ідеї?!
– Я починав свою трудову діяльність сільським фельдшером. А з 1990 року став дільничним терапевтом у міській поліклініці. Ще тоді мріяв: от якби в мене на дільниці була кімнатка, скільки б корисного можна було зробити для мешканців! До 2002 року я вже знав, що така форма діяльності охорони здоров’я називається сімейною амбулаторією і в передових країнах вони діють. У місті вирішили створити мережу таких закладів. На мою думку, у кожної людини має бути свій духівник і свій сімейний лікар.
Нині в нашому місті майже в кожному мікрорайоні є амбулаторії, що дуже зручно для населення. І в кожній є денний стаціонар, де можна отримати певні процедури, зокрема, прийняти крапельницю. Як відомо, щоб «прокапатись», люди зазвичай лягали в стаціонар. Одне ліжкомісце в міському стаціонарі за день обходиться в 180 гривень. Медицина постійно страждає від недофінансування, хоч і отримує левову частку бюджету. Фахівці прорахували: нашій державі потрібно 20 мільярдів гривень додаткового ресурсу, щоб утримати те, що вже є в медичній галузі. Плюс іще 25 – щоб його переоснастити. Дуже вже застарілий цей комплекс. Ніяка влада не зможе такого зробити. Отож, треба йти іншим шляхом: раціональніше розподіляти фінансування між всіма ланками медичної допомоги. На моє тверде переконання, слід забезпечити безкоштовними послугами малозабезпечених, дітей та службу невідкладної допомоги. Також ті програми, які вже прийнято, треба фінансувати на сто відсотків. Маю на увазі профілактику СНІДу, онкологію, туберкульоз. Щоб кошти йшли до пацієнта, а не на утримання площ чи кадрів, слід вибудувати чітку схему мережі та створити ринок медичних послуг. Ми це почали робити в нашому місті, не чекаючи ні реформ, ні вказівок згори. Перш за все, первинну допомогу виокремили в мережу сімейних амбулаторій. Назву лише одну цифру: денний стаціонар в «головній сімейці» – поліклініці №1 – спрацював як 60-ліжковий стаціонар лікарні. Одне місце в денному коштує копійки. Солідна економія! У цей же час лікарняний стаціонар недовиконав показник ліжкоднів. Людям немає потреби лягати в лікарню. Як депутат обласної ради, знаю: інші території в області мали перевиконання… Люди мусять іти в дороговартісний стаціонар, якщо немає амбулаторного. Нині у нашому місті 51 ліжко на 10 тисяч населення. Наближаємося до європейського стандарту, там – 49. Свого часу скоротили площі й ліжка на 20 відсотків – і ніхто не постраждав.
– Ви запевняєте, що навіть того бюджету, яким нині розпоряджається галузь, має вистачити на всі її потреби. Які ще новації пропонуєте?
– Отже, первинну допомогу слід максимально децентралізувати, що зроблено у нас. Зекономлені кошти спрямувати на її належне оснащення. «Сімейкам» бракує навіть таких «щоденних» апаратів, як кардіографи. Другий рівень системи – вузькі спеціалісти – мають бути платними для більшості населення. Воно й так давно знає, що безкоштовної медицини немає й уже не буде. Чимало ланок – від стоматології до лабораторії – вже майже не надають безплатних послуг. Тож хай вони самі зароблять на себе. І хай це буде прозоро, з належною повагою до пацієнта. Третинний рівень допомоги – стаціонар. Сьогодні він тягне з бюджету міської медицини до п’яти мільйонів гривень. За рік у міській лікарні пролікувалося дві тисячі іногородніх. А десь призначені на них кошти списали!? Зовсім небагато кам’янчан торік поїхало в обласний шпиталь: відстань до нього 100 кілометрів, люди воліють лікуватися в своєму місті. Це ще раз засвідчує потребу в південному лікувально-діагностичному центрі. База є – наша лікарня. Відтак, можна забрати й кошти обласного бюджету за ті послуги, які надавала міська, а не обласна чи районні лікарні. У нашому медичному містечку через дорогу дві лікарні – районна та міська, два пологові будинки, інші відділення, які дублюють одне одного і не бувають перевантаженими. Чи раціональне таке витрачання коштів? Їх давно треба об’єднати. І не треба на це “свистка» ні з Києва, ні з Хмельницького. Адже вони є власністю двох територіальних громад – міської та районної. Відтак, лише політична воля керівників цих громад має припинити подальше розтринькування державних коштів. Зате зекономлені ресурси дозволять оснастити південний центр найсучаснішим обладнанням, сконцентрувати найвищі технології в одному місці. Наша модель чудово вписується в українську, про яку нині заговорили на вищому рівні.
– А чи готові до змін люди?
– Ще раз повторюю: населення давно готове, бо воно все одно на кожному кроці виймає гаманця. Народ знає, що безплатна медицина – міф. Підіть хоча б аналізи здавати – і побачите. Ці послуги можна замовити у того підприємця, котрий має оснащену на найсучаснішому рівні лабораторію. Окремі медики «плачуть» про низьку зарплату. При цьому є певний рівень тіньових платежів. У новій системі вони мають шанс легально заробляти. Комунальне некомерційне підприємство з надання медичних послуг дасть їм таку можливість. Фахівцям треба дати волю, зняти з них пута, не лякати скороченнями та оптимізаціями. Рівень наших кадрів достатній, щоб здійснити усі ці перетворення й бути успішними. Медична еліта в країні хоче змін, верхівка не хоче нічого міняти, бо в її руках тіньові схеми, від яких їм важко відмовитися. Еліта й верхівка, зауважте, не одне й те ж. Якщо нинішня влада моральна, хоче служити людям, вона повинна здійснити ці зміни.

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую