ye-logo.v1.2
21 Жовтня, 2020

Відверто про коронавірус з інфекціоністом, або Чому кожен хворий – це нова історія

Здоров'я 17202

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Головний лікар Хмельницької інфекційної лікарні Оксана Піддубна розповіла про лікування хворих, чому не варто панікувати через тестування, чим Covid-19 відрізняється від грипу, чи згодилися закуплені ШВЛ-апарати і чого не вистачає в лікарнях. І, власне, чому медики бояться колапсу в медицині…

З моменту перших підтверджених випадків коронавірусної інфекцій SARS-CoV-2, яка викликає хворобу Covid-19, на Хмельниччині уже минуло пів року. Спочатку були поодинокі випадки, жорсткий карантин, локальні спалахи в родинах чи на підприємствах. Далі поступовий перехід до адаптивного карантину, нові підходи до тестування, повернення дітей до шкіл та садочків…

Словом, за ці пів року, через вірус змінилося вкрай багато. На жаль, незмінним залишилося те, що кількість інфікованих зростає, з кожним днем їх все більше. Якщо раніше підтверджували лише декілька випадків інфікування за добу, то сьогодні – сотні… І основне навантаження нині – на плечах медиків, адже, за їхніми словами, 20 відсотків тих людей, які захворіли, потребують госпіталізації.

Найтриваліший досвід лікування цієї інфекції в нашій області – в лікарів Хмельницької інфекційної лікарні. Вони першими почали приймати хворих з підозрою на Covid-19, власне, першими зустрілися з вірусними пневмоніями, які викликає інфекція… Чи зрозуміли вони вже хворобу? В чому її підступність та відмінність від, скажімо, грипу? Чи можна себе захистити та які симптоми мають насторожити? Чи правда, що перехворіють цією коронавірусною інфекцією усі?... Про усе це ми говорили з головним лікарем Хмельницької інфекційної лікарні Оксаною Піддубною.

20-ти відсоткам людей з Covid-19 необхідна госпіталізація

- Оксано Вікторівно, понад пів року Хмельницька інфекційна лікарня лікує хворих на Covid-19. Чи зрозуміло вже лікарям, що це за хвороба? В чому її підступність?

- Дійсно, перші хворі, в яких підтвердили під час лікування коронавірусну інфекцію, що викликає хворобу Covid-19, почали надходити до нашої лікарні понад пів року тому. Перший випадок госпіталізації з підозрою, яка підтвердилася, зафіксували 25 березня. На той час інформації про хворобу в лікарів було стільки, як власне і в інших людей – обмаль. Ми лише бачили, що відбувається в Китаї, в Італії, в інших країнах, де інфекція вже на той час набула поширення. Тому з кожним хворим вчилися її лікувати. Використовували знання та досвід наших колег з-за кордону. Уже потім з’явилися перші вітчизняні протоколи лікування… Але навіть з огляду на пів року, протягом яких ми лікуємо хворих з Covid-19, це і досі для нас нова інфекція, до кінця не зрозуміла, адже в кожного хвороба протікає по-різному.

- Тобто, вона не схожа на грип чи ГРВІ?

- Можу сказати з впевненістю, і цю думку , власне, розділяють інші медики, вона абсолютно не схожа на ті респіраторні інфекції, з якими ми до цього мали справу. Скажімо, грип – дуже важка хвороба, також забирала велику кількість життів. Але з ним ми навчилися боротися: проти грипу є вакцини, є специфічна терапія, яка застосовується для лікування тих, хто потрапляє до стаціонару. А коронавірус – це зовсім інше, до кінця незрозуміле, від чого поки немає ні специфічної терапії, ні вакцини, з великою кількістю летальних випадків, бо в кожного, повторюся, хвороба протікає по-різному.

- Скільком відсоткам з тих, що захворіли, необхідна госпіталізація?

- У восьмидесяти відсотках Covid-19 протікає легко. В основному, в людей, які не мають супутніх захворювань, у дітей. Щоправда, я спілкувалася з колегою-педіатром, наприклад, з Вінниці – там дітей госпіталізують більше, ніж у нас. У нас не було важких випадків, пов’язаних з дітьми.

Дехто може й не знати, що переніс хворобу. Але 20-ти відсоткам людей необхідна госпіталізація. В них розвивається вірусна пневмонія та дихальна недостатність. 5 відсотків – це реанімаційні хворі.

Не завжди можуть побороти хворобу, переважно, люди літнього віку та ті, які мали супутні захворювання – цукровий діабет, серцеві патології, онкозахворювання, імунодефіцити… Але є серед них і люди 40-50 років, які згорали буквально за декілька днів… Буває, хтось надходить до лікарні з температурою 40 градусів і нормально виходить з хвороби, а хтось – з температурою 37 і без особливих скарг, а потім починає різко розвиватися дихальна недостатність… Жодних прогнозів з цією хворобою не можна дати. Кожен хворий - це нова історія лікування.

Як проявляє себе Covid-19

- Чим небезпечний Covid-19? Як зрозуміти, що у людини симптоми коронавірусної інфекції, а не звичайна гостра респіраторна вірусна інфекція?

- Все по різному: в когось є нежить, в когось біль в очах, в когось болі в м'язах, а в когось – взагалі нічого. Буває, з’явилося лише легке покашлювання, температура не вище 37-ми, а на комп’ютерній томографії чи рентгені - пневмонія… Тому, власне, біль в м'язах, втрата смакових якостей, запахів навіть при гарному самопочутті має насторожити та стати приводом до того, щоб звертатися до сімейного лікаря.

- …І зробити ПЛР-тест?

- Не варто панікувати стосовно негайного тестування. Ми, лікарі, вже не так орієнтуємося на ПЛР-результат, як на клінічні прояви хвороби, а вірусна пневмонія підтверджується результатом комп’ютерної томографії. Наразі вже за клінічними симптомами можемо поставити діагноз. Це як при грипі, коли лікарі ставлять діагноз клінічно. Я думаю, в майбутньому так само буде і з коронавірусною інфекцією, коли результату тестування не буде потрібно, щоб поставити діагноз.

Про ПЛР-тести та 30 відсотків під питанням

- Чи підтверджують ПЛР-тести хворобу стовідсотково?

- Десь у відсотках тридцяти вірус може взагалі не виділятися, а це може бути коронавірусна інфекція, яка і спричинила хворобу. Тобто, ми вже, повторюся, більше орієнтуємося на клінічну картину, і бачимо, що це саме ця інфекція, на результати рентгенографії чи комп’ютерної томографії.

- Тобто, негативний результат ПЛР-тесту не гарантує, що в людини немає коронавірусної інфекції?

- Так, не гарантує. Але якщо є прояви хвороби, про які я згадувала, то діагноз варто ставити клінічно.

- Як же людині знати, що вона перенесла коронавірусну інфекцію, якщо під час ПЛР-тесту вона не підтвердилася?

- Якщо були клінічні прояви хвороби, то після певного проміжку часу можна зробити тест на антитіла методом ІФА. Через сім днів після інфікування в організмі починають вироблятися імуноглобуліни IgM, які можуть свідчити про протікання хвороби. А через три два-три (частіше три) тижні антитіла IgG, які свідчать про те, що людина отримала набутий імунітет. Час покаже, як ці антитіла будуть створювати той імунітет. Наразі наші медики, які перехворіли на Covid-19, щомісячно здають такий тест. Поки в усіх антитіла присутні. Будемо спостерігати, який період це триватиме. Тому людині не варто бігти в паніці і здавати усі тести одразу, як це буває. Потрібно знати, коли робити ІФА-тестування, бо антитіла не з’являються так швидко.

- Чи були у вашій практиці повторні інфікування?

- Ні, не було.

Про антибіотики, нестачу ліків та чому медики не дають прогнозів

- Яке лікування призначаєте людині, котра хворіє на коронавірусну інфекцію і лікується в стаціонарі?

- Для лікування такої вірусної пневмонії наразі немає специфічної терапії, як, скажімо, при грипі, коли застосовують препарати, який припиняють дію вірусу. Звісно, згідно з протоколами, ми можемо використовути препарати, які ще проходять клінічні дослідження. Однак це дуже дороговартісні препарати, які важко дістати, якими держава не забезпечить кожного хворого. І комусь вони допомагають, комусь ні.

- У чому відмінність пневмоній, викликаних коронавірусом, від інших?

- Це вірусна пневмонія. А на вірус антибіотики не діють. Ми часто говоримо про це з сімейними лікарями – не треба починати з антибіотиків. Якщо людина захворіла неважкою формою, то не варто їх призначати. Антибіотик ніяк не вплине на вірус. А от імунну систему – може послабити. Антибіотики ми даємо важчим хворим, коли бачимо, що приєдналася вже бактеріальна флора, щоб захистити хворого від ускладнень.

Власне таку вірусну пневмонію і неможливо лікувати медикаментозно - за нею треба спостерігати та діяти ситуативно, з огляду на те, який вона має вплив на організм людини. Лікування - в залежності від того, як вірус себе поведе у кожному конкретному випадку.

- Але якщо є супутні захворювання – що відбувається?

- Вірус дуже ослаблює організм, по-простому – розправляє крила. Дуже активно атакує легені. Є випадки, коли спостерігаємо тотальні пневмонії, ураження усіх легень… Коли легені згорають практично за добу. Тому ми не можемо спрогнозувати, як себе поведе вірус завтра. Тому кожен хворий і кожен день – це нова історія… Кожен випадок – це індивідуальне лікування і окрема тактика підходу до того, щоб побороти хворобу. І жодних прогнозів. Бо захворювання може починатися у легкій формі, а от на сьомий день, буває, стається переломна ситуація, коли не знаєш, чого очікувати. Може різко розвиватися важка дихальна недостатність… Ми досі вчимося боротися з хворобою, вчимося кожен день. Але на жаль, є летальні випадки.

- Чи забезпечена лікарня засобами захисту? Чи є ліки?

- На початку, коли почалася ця епідемія, ми були достатньо усім забезпечені. Міська, обласна влада, благодійники... Нам доставляли і засоби захисту, і медпрепаратами, апаратуру. Тоді ми практично стовідсотково забезпечували хворих необхідним лікуванням. Зараз ситуація змінилася. Засобів індивідуального захисту в нас достатньо, і ще є запаси. А от що стосується медикаментозного забезпечення, то ми практично використали всі.

Кошти з Національної служби здоров’я надходять з затримкою. Це ті кошти, з яких ми маємо виплатити 300-відсоткову надбавку медперсоналу, задіяному до лікування хворих на коронавірусну інфекцію, а залишок можемо використати на закупівлю ліків. На це залишається 400-500 тисяч гривень на місяць. На медикаменти – це крапля в морі. Обласний департамент охорони здоров’я, який надавав нам ліки з бази медпостачання, теж використав свої запаси. Практично у нас нічого не залишилося. Якщо нічого не зміниться, люди будуть змушені усі ліки купувати за власний рахунок. З цим дуже складна ситуація.

- Скільки приблизно вартують ліки для лікування в стаціонарі на добу?

- В день тисяча гривень мінімум.

Про ШВЛ-апарати та кисень або чому основне для таких хворих – це дихати

- В Україні намагалися враховувати досвід інших країн і закуповувати більшу кількість апаратів штучної вентиляції легень. Чи виправдано це?

- Найбільше хворим наразі потрібен кисень. Скажу відверто, основним лікуванням наразі є навіть не медичні препарати, а в першу чергу кисень. І дійсно, спочатку, й справді був ажіотаж стосовно нестачі апаратів штучної вентиляції легень. Але, на жаль, нині нам не вистачає не ШВЛ-апаратів, а звичайних кисневих концентраторів. Скажімо, наша лікарня забезпечена киснем лише на два відділення, зараз намагаємося провести його в третє.

А нестача кисню – це перше, від чого страждають люди, хворі на Covid-19. Дуже важко дивитися, коли, людям не вистачає кисневих концентраторів. Вони хочуть дихати, вони не можуть надихатися, просять кисню… Для важких хворих потрібні не просто концентратори, а великі потоки кисню. Бо основне для таких хворих – це дихати…

Наразі у нас є три десятки кисневих концентраторів, також в реанімаційному відділенні 14 кисневих точок та ще в одному відділені 12. Дуже хочемо провести якомога скоріше до ще одного з відділень. Це буде ще 20 кисневих точок.

- Тобто, не настільки потрібними наразі є ШВЛ-апарати, а саме кисень?

- ШВЛ – для важких хворих, вмираючих. Але це шанс врятувати життя – і ми користуємося будь-яким шансом, щоби врятувати людину. Наприклад, наразі в нас в реанімації під’єднані до апаратів штучної вентиляції легень четверо хворих. За цих пів року в нас було трохи більше 50-ти хворих на ШВЛ-апаратах. А переважна більшість, це люди, яким потрібна киснева маска чи концентратор. Наразі це саме те, що надає необхідну допомогу та покращує самопочуття.

- Який відсоток тих, кому ШВЛ-апарати рятують життя?

- Невеликий. З 54-х пацієнтів, які були підключені до апарату штучної вентиляції легень, 48 померли…

Про психічні атаки та ускладнення від Covid-19

- Чи правда, що коронавірусна інфекція не проходить безслідно. Чи вже аналізували, які по собі вона залишає наслідки?

- Звісно, у нас ще буде досвід цього, адже минуло не так багато часу з початку поширення хвороби. Але одне з важких ускладнень, яке спостерігається, – це фіброз легень, який може розвиватися та навіть загрожувати інвалідністю. Вже нині спостерігаємо ускладнення з боку нервової системи, психіки. Багато хворих, які надходять на лікування, мають психічні атаки. Ми часто консультуємося з цього приводу з психіатрами.

- Тобто, це не психологічні моменти, а саме психічні?

- Так. Бачимо, що начебто все це коригується і ми виписуємо людей в нормальному психічному стані. Але час покаже.

Про другу хвилю захворювання та чому медики бояться колапсу…

- Зростання кількості інфікованих, яке ми наразі спостерігаємо, - це наслідки послаблення карантину чи друга хвиля?

- Безумовно, таке зростання кількості хворих на Covid-19 ми відчуваємо як другу хвилю захворювання. З кожним днем хворих, які потребують госпіталізації, все більше. І, головне, аби їх було куди госпіталізувати.

Спочатку хворих було мало і ми лікували найважчих з усієї області. Нині приймаємо хворих лише з міста і нам не вистачає ліжок. Відкрилися вже й інші лікарні… За графіком – в нас госпіталізація через день. Приймаємо хворих по черзі з Хмельницькою міською лікарнею. Але надходить велика кількість людей і всі важкі, яким потрібно надати і лікування, і кисень. Щоразу, коли йде прийом, персонал падає з ніг… Окрім того, уже цього сезону очікуємо грип чотирьох штамів, два з яких нові. Ми не знаємо, як це буде, якщо людина, скажімо, захворіє на грип і коронавірус одночасно… Боїмося, щоб не сталося колапсу в медицині, коли просто буде нікуди госпіталізовувати людей…

- Чи відіграв позитивну роль жорсткий карантин на початку поширення хвороби?

- Так, але, зрозуміло, що в жорсткому карантині роками жити ми не зможемо. Бо цей вірус надовго. Має вся популяція перехворіти, щоб виробився імунітет. Багато людей, на жаль, піде… Тому кожен для себе має зрозуміти, що прості карантинні правила, яких слід дотримуватися, в першу чергу існують для того, щоб зберегти своє життя та життя своїх близьких. Три прості правила - маска, там де є скупчення людей, дистанція та миття й дезінфекція рук. І звісно ж, будемо сподіватися, що і від коронавірусної інфекції будуть вакцини.

- Ви сказали про те, що боїтеся колапсу в медицині. Чи вистачає наразі медиків, які мають надавати допомогу хворим на Covid-19?

- Наразі дефіциту в лікарях у нас немає. Коли це все розпочалося пішло тільки двоє лікарів, але прийшло уже троє і ще просяться на роботу. У нас молоді лікарі, які насправді самовіддано працюють, на яких усе тримається. Молоді дівчата, які працюють з ранку і до восьмої вечора... У цих захисних костюмах, коли піт заливає, коли за 15 хвилин перебування в ньому можна втратити свідомість... Трішки є дефіцит середнього медперсоналу. Молодшого медперсоналу пішло дещо більше. Передусім, це було пов’язано з віком. Санітарочки, переважно люди старші, рідні їх вмовили не ризикувати. Усі працюють дуже важко. Іноді хтось скаржиться, мовляв, ми поступили в лікарню, а до нас одразу не зайшли… Не розуміючи, що не так просто зайти одразу. І що лікарі не повинні заходити дуже часто до хворих, бо якщо почне хворіти медперсонал, тоді буде повний колапс. Нікому просто буде надавати допомогу. Ми розуміємо тривогу хворих, але в жодному разі ніхто не покинутий, лікарі все про всіх знають, усе контролюють. Хоча скажу чесно, персонал виснажений.

- Скільки медиків вашої лікарні інфікувалися коронавірусом?

- Починаючи з березня перехворіло 16 наших співробітників. Це, зокрема, троє лікарів з реанімації. Вони перенесли хворобу в легкій формі і не були госпіталізовані. Без госпіталізації перенесли інфікування і медсестри. Дехто з молодшого медперсоналу, це переважно люди старшого віку, був госпіталізований. Наразі усі одужали і працюють знову.

- Непросте питання: як лікарі переживають смерть своїх пацієнтів? Не так просто - бачити смерть чи не щодня…

- Це дуже важко морально. Для усіх. П’ють заспокійливе. Без цього вже неможливо. Коли втрачають людей, яких рятували, яким робили все з можливого, а вони йдуть… Коли втрачають знайомих… Це дуже важко…

Важкий сезон: як розрізнятимуть – це грип чи коронавірусна інфекція

- Оксано Вікторівно, ви згадали, що очікується непростий в епідеміологічному плані сезон грипу. Як сімейні лікарі розрізнятимуть – в кого звичайна ГРВІ, в кого грип, а в кого коронавірусна інфекція?

- Вони не будуть розрізняти усе й одразу. Однак, якщо мова йде про грип, то в першу чергу це висока температура, під 40, інтоксикація. Дуже рідко можна зустріти, коли грип без температури. А при коронавірусі вона може бути, а може і ні. Тому в першу чергу лікарі мають орієнтуватися на те, як людина дихає, на дихальну недостатність, що і буде приводом до госпіталізації. Бо якщо є дихальна недостатність – це свідчить про вірусну пневмонію, яка може бути викликана як грипом, так і коронавірусною інфекцією. Або ж двома інфекціями одночасно. Якщо за клінічними ознаками ми будемо підозрювати грип, то, безперечно, призначатимемо специфічне лікування, не чекаючи результатів тестування… Це буде важкий сезон.

Про маски, заразність та чисті руки

- Дискусії щодо того – потрібна маска чи ні – не вщухають. Як взагалі передається коронавірус?

- Основний – повітряно-крапельний шлях. Втім, якщо порівнювати цей вірус, наприклад, з вірусом кору, то кір набагато контагіозніший, тобто, заразливіший. А вірус коронавірусу – важчий, він не може поширюватися на велику відстань від людини, він падає на поверхні. Тому маска та дистанція в метр-півтора виправдані в тому плані, щоб не заразитися та не заразити когось. При кору чи грипі, наприклад, це не захистить. Там складніша історія. Але коронавірус ще й передається контактним шляхом – через поверхні, рукостискання, посуд... Тому руки мити – обов’язково. Навіть почухавши око брудними руками можна занести вірус через слизову оболонку.

- Чи адаптуємося ми до цієї інфекції?

- Обов’язково адаптуємося. Навіть немаю сумніву. Все ж таки більша частина, 80 відсотків, перехворіють в легкій формі і буде достатньо високий колективний імунітет. Потрібно лише трохи часу. І, впевнена, будуть вакцини. Наразі увесь світ працює над цим.
 

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую