ye-logo.v1.2

Нові критерії виклику швидкої: що змінилося та чи готові медики до змін

Здоров'я 1517
Нові нормативи прибуття екстреної медичної допомоги почали діяти з 1 січня
Нові нормативи прибуття екстреної медичної допомоги почали діяти з 1 січня. Фото: ілюстративне з архіву редакції

Урядовці розмежували критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні випадки виклику швидкої допомоги.

З 1 січня в Україні почали діяти нові норми прибуття на виклики бригад екстреної медичної допомоги. Наприклад, у найбільш критичних випадках медики мають їхати до місця події не довше десяти хвилин. Також в урядовій постанові прописані випадки, коли карету швидкої взагалі не напрямлятимуть на виклик. Які ж зміни чекають на людей та чи готові до нових вимог медики Хмельниччини, спробували з’ясувати кореспонденти сайту «Є».

Заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Садов’як під час брифінгу зазначила, що у новій постанові Кабміну скасували розподіл громадян на сільських та міських жителів. Це пов’язано з тим, що у всіх людей невідкладні стани протікають однаково. Тому час прибуття бригад екстреної медичної допомоги з 1 січня визначають не за територіальною приналежністю, а пріоритетністю стану пацієнта.

В урядовій постанові виділено чотири види випадків звернень: критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Від них залежить, коли приїде карета швидкої та чи взагалі її відправлять на виклик. Стан пацієнта й обставини події визначає працівник оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Скільки повинна їхати швидка та у яких випадках?

Найперше на виклик відправляють бригади екстреної медичної допомоги до людей, які перебувають у критичному або екстреному станах. Вони можуть бути зумовлені всіма видами травм, впливом зовнішніх факторів, наприклад, ураженням електричним струмом чи блискавкою, інтоксикацією та отруєнням, зокрема укусами тварин і комах, а також — гострими й хронічними захворюваннями.

До категорії критичних випадків належать виклики до хворих чи постраждалих, які стикнулися з безпосередньою загрозою життю та потребують реанімації. Їх стан може супроводжуватися відсутністю дихання, неефектним диханням, ознаками масивної крововтрати чи кровотечі.

До таких пацієнтів карета екстреної медичної допомоги має прибути за 10 хвилин від моменту отримання виклику. Перевищення цього часу допускається лише за обставин, які не залежать від медичної системи. Наприклад, ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація. Однак такі запізнення не повинні перевищувати 25 відсотків від загальної кількості критичних випадків.

Екстреними випадками вважаються виклики до хворих чи постраждалих, які стикнулися зі загрозою життю, а несвоєчасне надання їм медичної допомоги може спричинити різке погіршення їх стану. Такі випадки можуть супроводжуватися порушенням свідомості, ознаками кровотечі, гострого коронарного синдрому (група симптомів та ознак, які дозволяють запідозрити гострий інфаркт міокарду чи нестабільну стенокардію — авт.), гострого мозкового інсульту, розладами дихання, а також — іншими подібними скаргами та ознаками.

До таких пацієнтів карета швидкої має прибути за 20 хвилин з моменту надходження виклику. Перевищення цього часу також можуть спричинити обставини, які не залежать від медичної системи, але це не повинно перевищувати 15 відсотків від загальної кількості випадків.

Натомість до неекстрених випадків належать виклики до хворих чи постраждалих, у яких відстрочення надання медичної допомоги не спричинить погіршення стану здоров’я, але пацієнт потребує оцінки лікарем його стану. Наприклад, це можуть бути підвищення артеріального тиску, яке не має загрози для різкого погіршення стану людини, чи підозра на пневмонію. У такому разі прибуття швидкої не є обов’язковим.

Диспетчер має рекомендувати таким пацієнтам самостійно звернутися до лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або до найближчого відділення екстреної медичної допомоги. Також неекстрене звернення може бути передане до чергового місцевого центру первинної медико-санітарної допомоги. Якщо ж такої можливості немає, тоді диспетчер повинен направити до пацієнта карету швидкої, яка не виконує екстрені чи критичні виклики. Конкретні часові нормативи прибуття медиків у неекстрених випадках не прописані.

А непрофільними випадками вважаються виклики до пацієнтів, які не потребують надання екстреної медичної допомоги та проведення обстеження стану здоров’я на місці виклику. Тому диспетчер повинен рекомендувати їм звернутися до лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Однак за потреби відповідальний медичний працівник оперативно-диспетчерської служби повинен надати таким пацієнтам дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Про переваги оновлення нормативів

Аналітики громадської організації «Центр спільних дій» позитивно оцінили запроваджені урядом зміни. На переконання громадських активістів, ресурси вітчизняної медичної системи є обмеженими. Раніше траплялися ситуації, коли людина перебувала у критичному стані, а бригада екстреної медичної допомоги вже була зайнята пацієнтами, які могли самостійно звернутися до сімейного лікаря. Завдяки встановленню пріоритизації виїзду на виклики швидка найперше їхатиме саме до тих осіб, які найбільше цього потребують.

Такої ж думки дотримується директор Хмельницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олександр Терещук. За його словами, оновлення нормативів пришвидшить надання медичної допомоги людям, які перебувають у критичних станах. Втім, це не має спричинити незручностей для пацієнтів, які, наприклад, зламали ногу й звернулися за допомогою у швидку.

«Травми руки чи ноги вважаються екстреними, але некритичним випадками, — розповідає Олександр Леонідович. — Якщо такий пацієнт не може самостійно звернутися за допомогою у медзаклад, до нього звісно прибути карета швидкої. Також медики обов’язково приїдуть на виклик, якщо у людини, особливо дитини, зберігається температура тіла під 40 чи за 40 градусів».

Чому бригади екстреної медичної допомоги не можуть вчасно прибути на всі виклики?

За словами Олександра Терещука, наразі виконати прописані урядовцями часові нормативи у ста відсотках випадків неможливо. Найбільше своєчасному прибуттю екстреної медичної допомоги заважають інфраструктурі проблеми.

«У Хмельницькій області є села, від яких відстань до найближчого місця розташування бригади екстреної медичної становить 30 кілометрів, — пояснює Олександр Леонідович. — Звичайно у таких випадках виконати норму неможливо. А розмістити карету швидкої у кожному селі, де живе 20-50 людей, не можуть дозволити навіть найбільш заможні держави».

Він додає, що цю ситуацію погіршує стан сільських доріг. Якщо автошляхи міжнародного та міжміського сполучення в області в більш-менш нормальному стані, то у селах і районах зазвичай вони жахливі. Натомість у Хмельницькому дещо інша проблема. У пікові години карета екстреної медичної допомоги може запізнитися на виклик через пробки.

Також на своєчасне прибуття швидкої вливає технічна база та кількість працівників бригад екстреної медичної допомоги.

«Наразі в області працює 99-100 бригад. Для Хмельниччини це нормальний показник і відповідає середній ситуації по Україні. Попри коронавірус, навантаження на них не дуже велике. Але, якщо будуть додаткові кошти, доцільно збільшити кількість бригад. На жаль, нинішнє фінансування не дозволяє цього зробити», — розповів Олександр Терещук.

Також він зазначив, що у 2021 році новий автотранспорт для потреб медиків має закупити Міністерство охорони здоров’я. У цьому напрямку працює й Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Зокрема, у 2020-му вже придбано дев’ять авто. Далі заплановано докупити ще 20 транспортних одиниць.

Читайте також: Вартість доставки газу зросла: скільки платити мешканцям Хмельниччини

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую