Відроджений монастир принесе великі духовні блага українцям

 Хоч вона перебуває у вкрай поганому стані — образ повністю зафарбований і ледь-ледь проступає через товстий шар масляної фарби — настоятель монастиря ігумен Гавриїл планує реставрувати її найближчим часом.
На його думку, це Коржівецька Божа Матір, образ якої висів на вхідній вежі монастиря і є копією ікони Летичівської Богородиці. Остання потрапила у Летичів у 1606 році із Ватикану, зараз вона перебуває у польському Любліні.
“Коржівецька Богородиця — давня, дуже шанована ікона”, - каже ігумен.
У 1920-х роках, коли переробляли монастир на школу та розтаскували майно, один місцевий житель забрав ікону та прилаштував її замість дверей на горище. Довгий час Богородиця дивилася з горища на мешканців будинку, допоки господар не зафарбував її, щоб діти не лякалися суворого погляду. Його донька нещодавно повернула ікону у монастир. Ігумен Гавриїл розповідає, що під час літургії образ проявляється яскравіше, після завершення — тьмяніє.
До речі, у Коржівецькому монастирі вже є одна відновлена ікона — Пресвятої Богородиці Іверської, написана на горі Афон у 1892 році і тоді ж подарована монастирю російським імператором Миколою ІІ. У 1920-х вона була втрачена, кілька років тому її повернули у монастир. Ікона пройшла успішне відновлення та перебуває у храмі. “Ікона Іверської Богородиці — чудотворна. Помолитися до неї та зцілити недуги приїздять люди з усієї України, були прочани з Молдови, - розповідає ігумен. - Ми зафіксували шість зцілень. Із останніх, що запам’яталися: жінка, котра приїхала із Києва, вилікувала руку під час служби”.
Крім реставрації ікони в ігумена Гавриїла грандіозні плани — повністю відновити стародавній монастир та зробити його діючим. Збудований у XVIII столітті, він був оборонного типу, мав дві церкви, житловий корпус, три вежі, розгалужені підземні ходи та високий мур. Монастир володів орними землями та лісом, мав власний млин та пасіку. “На Поділлі було два великих православних монастирі: жіночий у Головчинцях та чоловічий у Коржівцях. Сюди на Великдень та інші великі свята люди з’їжджалися з усіх усюд”, - розповідає монах.
Зараз споруди, що збереглися до наших днів, перебувають в аварійному стані та потребують значних коштів на реставрацію. “Хочемо повністю відбудувати житловий корпус, де зможуть жити ченці, перенести церкву, яка зараз розміщується у флігелі, в історичну будівлю, - ділиться планами ігумен, який зараз є єдиним мешканцем монастиря. - Для Поділля та й усієї України монастир принесе великі духовні блага. Кожна душа, що бажає врятуватися, отримає тут прихисток та відпущення гріхів”, - вважає ігумен Гавриїл.
Він просить усіх небайдужих допомогти у відродженні православної святині.
Реквізити для перерахунку коштів:
р/р 26007345421 у ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код 37400024.