ye-logo.v1.2

ІТАЛІЙСЬКИЙ БУДІВНИЧИЙ ПЛОСКИРІВСЬКОГО ЗАМКУ

Історія 7967
Фото: Віктор

У рік 580-річчя міста Хмельницького пропонуємо декілька нарисів, які відкриють для вас абсолютно нові сторінки минулого Плоскирова – Проскурова.

Найбільше «білих плям» має середньовічна історія Плоскирова, а одна із наймаловідоміших її сторінок стосується Плоскирівського замку. Перегорнувши наявну літературу, ми знайдемо лише скупі рядки про те, що у XVІ – XVII столітті на острові, який утворювали річки Плоска та Буг, стояв дерев’яний замок. Є згадки, що оточували його «вали та частоколи», що вів до нього міст, що кілька разів він був спалений та з часом взагалі зник. Одразу думаєш про якусь незначущість та «містечковість» плоскирівських фортифікацій. Але більш ретельне вивчення давніх документів додає до історії Плоскирівського замку деякі цікаві факти. Виявляється, будували замок та міські фортифікації у Плоскирові за проектом відомого італійського архітектора XVI століття Бернардо Морандо.
Італійський зодчий
Бернардо Морандо (роки життя близько 1540-1600) – один із тих італійських зодчих, які працювали та прославились поза межами своєї батьківщини. Майже усе творче життя архітектор провів у Польщі, де з 1578 року був на службі в канцлера Яна Замойського й збудував чимало оборонних та цивільних споруд. Найбільшим досягненням Морандо стало будівництво цілого міста Замостя – родового маєтку Замойських. Уперше в Польщі місто будувалося за єдиним задумом та чітким плануванням. Але, для нас цікавіше те, що Морандо деякі роботи виконав й в Україні – у Львові, Кам'янці-Подільському, Шаргороді.
Найпотужніше скористались талантом італійця у Львові, куди архітектор вперше приїхав у 1578 році. У липні цього року, коли місто Замостя тільки планувалося, тут між ним і канцлером Яном Замойським був укладений контракт на спорудження магнатської резиденції у Скоківці. У 1589 році Морандо вдруге приїжджає до Львова – міське правління звернулося до канцлера з проханням прислати зодчого для виготовлення плану шанців, які мали зводити під Високим Замком. Спорудження шанців розпочалося у перших числах вересня 1589 році і тривало два місяці. Після того Морандо виконав планування оборони всього міста та став першим відомим фортифікатором Львова. Проект львівських укріплень зодчий виконав з урахуванням найновіших досягнень тогочасного фортифікаційного мистецтва, зокрема застосував в них нову бастіонну систему. Перебування Морандо у Львові було доволі тривалим і йому приписують будівництво декількох цивільних споруд міста, зокрема Успенської церкви, замойської колегіати, костьолу бернардинів та інших.
Приїзд у Плоскирів
Під час роботи у Львові Бернард Морандо разом із львівським ратманом Станіславом Шембеком виїздив до Плоскирова, де в той час перебував канцлер Ян Замойський. Приїзд італійського архітектора до подільського міста не був випадковим. Справа в тому, що Плоскирів на той час належав ротмістру, старості галицькому Станіславу Влодекові, який був одружений з Ельжбетою Замойською, сестрою великого канцлера. Тепер стають зрозумілими обставини перебування Яна Замойського у Плоскирові – канцлер приїздив до рідної сестри, яку, до речі, дуже поважав та прислуховувався до її думки. С.Влодек, будучи зв’язаним родинними зв'язками з канцлером і знаючи, що той будує нове місто, вирішив скористатись приїздом могутнього родича і попросити в нього допомоги у спорудженні власного замку і міських укріплень. Тим більше, що Ян Замойський у цій справі був людиною досвідченою і, до того ж, мав здібного будівничого.
Станіслав Влодек отримав Плоскирів у 1569 році у спадок від батька Матвія Влодека – кам’янецького старости. Документально відомо, що польський король Сигізмунд Август II віддав Плоскирів у володіння М.Влодеку в 1550 році. У королівському привілеї було зазначено, що король відзначає службу та хоробрість Матвія Влодека із Германова, хорунжого та кам’янецького старосту за охорону кордонів від вторгнення ворогів, і надає йому в спадкове володіння «Плоскирів, Леснів (нині – Лезневе) і Голишин (нині – Олешин) із прилеглостями, над Богом в повіті Кам’янецькім лежачими». Коли М.Влодек почав будувати у Плоскирові дерев’яний замок - не відомо, але першу згадку про його існування зустрічаємо в люстрації Кам’янецького староства 1565 року. Наступного, 1566 року М.Влодек домігся для Плоскирова міського статусу – Магдебурзького права, що безумовно сприяло розвитку поселення. Син Матвія Станіслав продовжив справу батька по розбудові міста та у 1578 році отримав від короля Стефана Баторія привілей на проведення у Плоскирові трьох щорічних ярмарок та щотижневих торгів. В тарифі Подільського воєводства 1578 року місто значилось серед найбільших подільських населених пунктів: за Плоскировим числилося 22 плуга (плуг – тодішня одиниця виміру землі, що дорівнює середній площі, обробленій за день плугом), в місті був один православний священик, декілька десятків ремісників, купців та представників інших станів.
Крім господарської діяльності, Станіслав Влодек опікувався укріпленням міста, що й підтверджує приїзд у 1589 році фортифікатора Бернардо Морандо. Італієць на вимогу С.Влодека та при сприянні канцлера Яна Замойського повністю перебудував Плоскирівський замок та запроектував систему міських фортифікацій.
Urbs munita (місто з украпленнями)
Якими були плоскирівські фортифікації ми можемо лише припускати. У кожного зодчого того часу був свій «фірмовий» стиль, який об’єднував всі його роботи. Був такий стиль й у Морандо. Отже, розглядаючи фортифікації, наприклад польського Замостя, які збереглися до наших днів, можна уявити й плоскирівські. Звичайно, наші були не такими масштабними, але те, що це була «фірмова» морандівська бастіонна фортеця – сумнівів не має. Підтвердження тому вдалося знайти на відомій карті середини XVII століття Гійома Левассера де Боплана (1595-1685). На ній Боплан позначив Плоскирів як «Urbs munita» – місто з укріпленнями. Картограф, який вважався ще й відомим інженером та фортифікатором, наніс на карту чітке зображення озера з островом на місці впадіння Плоскої до Буга, міст, що вів на острів, а також доволі докладно (як для карти такого масштабу) позначив п’ятикутні бастіонні міські фортифікації.
Будувати плоскирівські фортифікації розпочали у 1589 році й завершили ймовірно лише на початку XVII століття. Тому, наприклад посол австрійського імператора Еріх Лясота, який проїжджав у 1594 році через Плоскирів, не згадує про них у своєму коротенькому описі міста. А от фризький мандрівник Ульріх фон Вердум на початку 70-х років XVII століття вже пише про те, що у Плоскирові серед озера був «чотирикутний острів, на якому, оточений валами й частоколами, стояв місцевий замок».
На жаль, плоскирівські фортифікації та замок, які збудував Морандо, не збереглися. Після декількох руйнацій під час воєн від них вже до початку XIX ст. не залишилося й сліду. На карті міста 1800 року замку ми не бачимо взагалі, а від колишніх бастіонів позначені лише залишки валів. Та ще назва історичної частини міста – Завалля, нагадує про існування у минулому міських фортифікацій. Тим не менш, ми сміло можемо додати до історії міста Хмельницького визначний факт – замок і міські фортифікації у Плоскирові будував відомий італійський архітектор Бернардо Морандо.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую